Судове рішення #12483756

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-9471 / 10                               Головуючий у 1-й інстанції: Пахоменко О.Г.

                                                                    Суддя-доповідач:  Приймак В.М..

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Приймака В.М.,

суддів:                 Дзярука М.П.,

    Дашковської А.В.,

При секретарі:   Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, прокурора Запорізької області ОСОБА_6 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Генеральний консул РФ в м. Харків, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочином,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 1999 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, прокурора Запорізької області ОСОБА_6 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Генеральний консул РФ в м. Харків, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочином.

В уточненій позовній заяві направленій до суду у вересні 2010 року ОСОБА_3 повідомила суд про відмову позивача ОСОБА_4 від своїх позовних вимог в частині відшкодування вартості незавершеного будівництва, а також вимог щодо добудови дачного будинку в СОТ «Мрія».

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2010 року п рийнято відмову від позову ОСОБА_4 в частині солідарного відшкодування на його користь та на користь ОСОБА_3 вартості незавершеного будівництва дачного будинку в СОТ „Мрія" в розмірі 18 430 грн. та вимог щодо його добудування і в цій частині провадження по справі закрито.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування їй втраченого нею заробітку в розмірі 2-х мінімальних зарплат, моральної шкоди в сумі 30 000 грн. і солідарного відшкодування на її користь та на користь ОСОБА_4 вартості незавершеного будівництва дачного будинку в СОТ „Мрія" в розмірі 18 430 грн. та вимог щодо його добудування, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.

Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Приймаючи відмову ОСОБА_4 від позову в частині солідарного відшкодування на його користь та на користь ОСОБА_3 вартості незавершеного будівництва дачного будинку в СОТ „Мрія" в розмірі 18 430 грн. та вимог щодо його добудування, суд першої інстанції виходив з того, що представник ОСОБА_4 – ОСОБА_3 відмовилась від позову в цій частині позовних вимог.

Крім того, залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування  їй втраченого заробітку у розмірі двох мінімальних зарплат, відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. та солідарного стягнення  вартості незавершеного будівництва дачного будинку в СОТ „Мрія" в розмірі 18 430 грн. та вимог щодо його добудування, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 фактично просила суд залишити її позовні вимоги в цій частині без розгляду.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитись від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву або адресувати до суду відповідну письмову заяву.

Відповідно до приписів вищезазначеної норми процесуального права заява щодо прийняття відмови від позову повинна бути розглянута у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2010 року судове засідання по справі проведено не було, про що свідчить відсутність у справі журналу судового засідання.

Крім того, ч. 2 ст. 174 ЦПК України передбачає, що до ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову суд роз’яснює  позивачу наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи необмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 174 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2010 року судове засідання по справі не проводилось, ОСОБА_3, як представник ОСОБА_4, не заявляла в судовому засіданні усне клопотання про відмову від частини позову та не надавала суду письмової заяви з проханням прийняти її відмову від частини позову.

Посилання суду на те, що в уточненій позовній заяві ОСОБА_3 повідомила суд про часткову відмову позивача ОСОБА_4 від своїх позовних вимог, на думку колегії, не можна вважати як письмову відмову позивача від позову.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування їй втраченого заробітку у розмірі двох мінімальних зарплат, відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. та солідарного стягнення  на її користь та на користь ОСОБА_4 вартості незавершеного будівництва дачного будинку в СОТ „Мрія" в розмірі 18 430 грн. та вимог щодо його добудування, суд першої інстанції зазначив в ухвалі про те, що в уточненій позовній заяві ОСОБА_3 зазначила про те, що вищезазначені позовні вимоги вона буде заявляти окремо до відповідача ОСОБА_5, а тому суд розцінив таку вимогу ОСОБА_3 як заяву про залишення вищезазначених позовних вимог без розгляду.

Такий висновок суду суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що з самостійною заявою про залишення частини позовних вимог без розгляду ОСОБА_3 до суду не зверталась, зазначене питання в судовому засіданні не вирішувалось. Висновок суду стосовно того, що він розцінює уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, як заяву про залишення частини позову без розгляду, не можуть свідчити про те, що ОСОБА_3 дійсно звернулась із заявою про залишення її позову без розгляду, про апелянт зазначає  в своїй апеляційній скарзі.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, то вона не може бути визнана законною та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

 

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.    

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2010 року по цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація