УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

13 грудня  2010 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                               Головуючого судді -  Ковалевича С.П.

                               суддів: Оніпко О.В., Собіни І.М.

                               при секретарі – Омельчук А.М.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 03 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

                                      В С Т А Н О В И Л А   :

Рішенням Дубровицького районного суду від 03 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно відмовлено за безпідставністю.

У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом не було враховано, що все спірне майно, яке було виділено за рішенням суду відповідачці, було придбане за її кошти, оскільки відповідачка та її чоловік, як молоде подружжя, стартового фінансового капіталу на створення бізнесу не мали.

Доводить, що даний факт підтверджується показами свідків – осіб, які позичали їй гроші на відкриття бізнесу та наявністю у неї квитанцій про погашення кредиту.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На день розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 змінила своє приз віще на ОСОБА_2.

Апеляційна скарга підлягає  відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на будівлю магазину по АДРЕСА_1 загальною площею 120, 6 кв.м  із земельною ділянкою 400 кв.м вартістю 131732 грн. і автомобіль марки „Пежо” 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 33860 грн., а всього на суму 165592 грн.

Однак, рішенням Дубровицького районного суду від 18 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя,  вищевказане майно було виділено на праві приватної власності ОСОБА_2- відповідачу в даній справі.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що факт набуття спірного майна та належність його на праві власності ОСОБА_2 встановлено рішенням суду у іншій цивільній справі, а тому даний факт в порядку ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягає повторному доказуванню.

 Доводи позивачки про те, що спірне майно було придбане за її кошти і борг по кредиту погашала саме вона, що підтверджується наявністю у неї відповідних квитанцій, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

................................................................................................................................................................

Справа № 22-2064/10р.                                                                                Головуючий в 1 інстанції: Сидоренко З.С.

Категорія №                                                                                                  Доповідач: Ковалевич С.П.

Як вбачається з графіку погашення кредиту від 20.02.2006р., даний договір був укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2, нею ж здійснювалися платежі по

даному договору, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.14-22). Наявність у позивачки даних квитанцій не підтверджує факт оплати нею кредитних платежів.

 Згідно ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.            

Достатніх та переконливих доказів того, що спірне майно було придбане за її кошти, позивачкою не надано і судом їх не здобуто.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст.ст. 303, 307,308,313-315 ЦПК України,  колегія суддів

                                      У Х В А Л И Л А   :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

             Рішення  Дубровицького районного суду від 03 листопада 2010 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

             Головуючий :

             Судді :