АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7268 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.,
суддів: Дзярука М.П.,
Дашковської А.В.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору доручення та скасування довіреності, визнання права власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Управління Держкомзему в м. Запоріжжя Запорізької області, про визнання договору дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору доручення та скасування довіреності, визнання права власності на земельну ділянку.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 12 січня 2009 року їй стало відомо, що ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_5 усний договір - доручення згідно з яким, доручив виконати дії пов'язані з приватизацією земельної ділянки, для чого видав довіреність посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В., реєстровий запис № 49.
Між тим, як на підставі мирової угоди від 24.11.2008 року засвідченою Жовтневим районним судом м..Запоріжжя їй разом з відповідачем на праві власності належить по Ѕ частині кожному будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці за відповідною адресою.
Таким чином, дізнавшись про те, що відповідач видав довіреність для оформлення земельної ділянки на його ім'я в цілому вона стала вимагати від відповідача її скасувати, однак він їй відмовив. У зв'язку з чим, вона вважала, що зазначені обставини свідчать про істотне порушення її прав, тому вона звернулася до суду з відповідним позовом, у якому просила суд розірвати усний договір доручення укладений 09.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, скасувати довіреність від 9 січня 2008 року, видану ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. реєстровий запис № 49.
В доповнення позовних вимог також просила суд: визнати за нею - право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Управління Держкомзему в місті Запоріжжя Запорізької області видати технічне завдання та виготовити на її ім'я державний акт про право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 в свою чергу, не погоджуючись з первинним позовом, також звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа Управління Держкомзему в місті Запоріжжя Запорізької області про визнання договору дійсним і визнання права власності на земельну ділянку, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначаючи, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оспорює його право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташоване нерухоме майно.
Так на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2008 року за позивачем по первинному позову ОСОБА_3 та йому на праві часткової власності належить по Ѕ частині кожному нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
У зв'язку з чим, він у своїй зустрічній позовній заяві просив суд визнати за ним право приватної власності на Ѕ частину від 0,1 га, що складає 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Управління Держкомзему в місті Запоріжжя Запорізької області виготовити на його ім'я - ОСОБА_4 державний акт про право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідача по первинному позову.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2009 року ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано Управління Держкомзему в місті Запоріжжя Запорізької області видати технічне завдання та виготовити на ім'я ОСОБА_3 державний акт про право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання усного договору доручення, укладеного 09.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і скасування довіреності від 09.01.2009 року, виданої ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округ Нарохою О.В. реєстровий запис № 49, відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.
Визнано дійсним усний договір доручення, укладений 09.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано Управління Держкомзему в місті Запоріжжя Запорізької області видати технічне завдання та виготовити на ім'я ОСОБА_4 державний акт про право приватної власності на 0,05 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати покладено на позивача за первісним позовом - ОСОБА_3
Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2009 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити. Допустити поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2009 року. Зобов’язати Запорізьку регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» скасувати реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом встановлено, що на підставі реєстраційного посвідчення ОП ЗМБТІ від 13.12.2008 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий будинок з садовими будинками та господарськими спорудами АДРЕСА_1 по Ѕ частці кожному.
Визнаючи за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 0. 05 га земельної ділянки за вищезазначеною адресою та зобов’язуючи Управління Держкомзему у м. Запоріжжі видати технічне завдання та виготовити на їх ім’я Державні акти про право приватної власності на 0, 05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дані позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, на приписах ст.ст. 328, 355, 377 ЦК України та ст. ст. 120 та 121 ЗК України.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону, які регулюють дані правовідносини.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону.
Діючим ЗК України не передбачено набуття права власності на підставі судових рішень, оскільки здійснюється з порушенням процедури виділення земельних ділянок, тобто, без прийняття такого рішення міською радою, яка уповноважена розпоряджатися земельними ділянками територіальної громади відповідно до приписів ст. 12 ЗК України.
Порядок передачі громадянам земельної ділянки у приватну власність передбачений приписами ст. 118 ЦК України.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вищезазначеним обставинам належної оцінки не дав і визнав за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку з порушенням відповідного порядку вирішення такого спору, зокрема, без розроблення проекту землеустрою. Додана до позовної заяви схема розташування земельної ділянки не є проектом землеустрою, як це передбачено законом.
Крім того, відповідно до приписів ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1, знаходиться на території Комунарського району м. Запоріжжя.
На порушення вищезазначеної норми виключної підсудності Жовтневий районний суду м. Запоріжжя відкрив провадження у цій справі та ухвалив рішення за позовом, що виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Комунарського району м. Запоріжжя.
Таким чином, визнання права власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі судового рішення суперечить вимогам діючого закону. Вирішення такого питання має здійснюватись за проектом відведення, для чого міська рада повинна розглянути відповідне клопотання громадянина у порядку встановленому ст. 118 ЦК України та ЗУ „Про місцеве самоврядування”.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Приймаючи до уваги ту обставину, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, колегія суддів вважає за можливе допустити поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2009 року по цій справі змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання за нею права власності на 0, 05 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та в частині зобов’язання Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області видати технічне завдання та виготовити на ім’я ОСОБА_3 Державний акт про право приватної власності на 0, 05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 щодо визнання за ним права власності на 0,05 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та в частині зобов’язання Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області видати технічне завдання та виготовити на ім’я ОСОБА_4 Державний акт про право приватної власності на 0, 05 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову та про відмову ОСОБА_4 у задоволенні зустрічного позову в цій частині.
Допустити поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2009 року у цій справі.
Зобов’язати Запорізьку регіональну філію Державне підприємство „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” скасувати реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :