ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4533/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Колодійчук Олександр Вікторович
за участю представників сторін:
позивача : Дищука В.О. - представник за довіреністю
відповідача : Кудріній А.В. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 20"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість як податкової звітності
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МС 20" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - відповідач) про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податкового органу, які полягають у невизнанні як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року. На думку позивача, вказані дії державної податкової інспекції у м. Вінниці суперечать вимогам податкового законодавства та галузевим наказам Державної податкової адміністрації України, а відтак є протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказавши на умисність дій податкового органу щодо невизнання декларації. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вказуючи про його безпідставність, з огляду на порушення позивачем вимог наказу ДПА № 827 від 31.12.2008 року та затвердженими ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. На думку представника відповідача подана декларація мала суттєві недоліки, які перешкоджали податковому органу визнати її як податкову звітність.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
ТОВ "МС 20", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.07.2005 року, про що зроблено запис за №11741020000001852 (а. с. 10).
Згідно довідки головного управління статистики у Вінницькій області № 2192, позивача включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 26).
Як вбачається із Статуту ТОВ "МС 20", затвердженого загальними зборами учасників товариства від 21.07.2005 року та зареєстрованого 28.07.2005 року за №11741020000001852, позивач є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов’язання, виступає позивачем та відповідачем в суді (а. с. 11-24).
Також як вбачається з довідки №1013/2 від 11.08.2005 року (а.с. 27), позивач зареєстрований ДПІ у м. Вінниці і є платником податків та зборів (обов’язкових платежів).
Як з’ясовано в судовому засіданні, 21.06.2010 року позивачем до ДПІ у м. Вінниці подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.
ДПІ у м. Вінниці 22.06.2010 року направила позивачу лист №15361 про невизнання поданої декларації з податку на додану вартість як податкової звітності. Як зазначено листом, подана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року не визнається як податкова звітність, в зв’язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також даним листом повідомлено про необхідність подачі вказаної декларації оформленої належним чином.
Не погоджуючись з даним рішенням податкового органу позивач оскаржив його до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України "Про держану податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII (Закон № 509) однією з функцій державних податкових інспекцій є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно із п. 3, 4 ст. 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).
Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (Закон № 2181), прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п. 4.8. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.05.2008 року (Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.
А згідно з п. 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов’язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов’язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону № 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".
Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Відповідачем не використано можливість зобов’язання позивача подати нову декларацію з виправленими недоліками.
Крім того, передбачений триденний термін надіслання позивачам повідомлення про невизнання податкової декларації як податкової звітності, що передбачено наказом ДПА України № 827, порушено.
Висновок відповідача про те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою не відповідає дійсності, оскільки згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "МС 20" серії № 143925, виданого Державним реєстратором 28.07.2005 року, номер запису 11741020000001852, місцезнаходження юридичної особи: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17 (а. с. 10). Також дана адреса товариства зазначена в Статуті ТОВ "МС 20", зареєстрованого Державним реєстратором від 28.07.2005 року, номер запису 11741020000001852 (а.с.11-24), в довідці № 1079 з Єдиного державного реєстру підприємств України (а.с. 26) та в довідці про взяття на облік ТОВ "МС 20", виданої ДПІ у м. Вінниці 11.08.2005 року (а. с. 27).
Крім того, сама наявність факту не знаходження за юридичною адресою, з огляду на вказані правові норми, не є підставою для неприйняття та невизнання як податкової звітності податкової декларації.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених положеннями ст. 72 цього Кодексу. В свою чергу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають матеріалам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору за подання позову згідно ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю "МС 20".
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МС 20" 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 10.12.10
Суддя Альчук Максим Петрович
07.12.2010