Справа № 2А- 1006/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 р. Шевченківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючої – судді Зими І.Є.
суддів Білінської Г.Б.
Глинської Д.Б.
при секретарі Савула О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа ОСОБА_3 про поновлення строку, відшкодування моральної шкоди ,-
в с т а н о в и в :
10.06.09 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким стягнути відповідача 500 000 грн. в якості морального відшкодування за неправомірне притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновити пропущений строк звернення до суду. Заяву мотивує тим, що Наказом „Головавтотрансінспекції „ № 143-ВК/13 від 31 січня 2006 року п.3 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами перевірки від 14 грудня 2005 року на підставі службової записки заступника начальника „Головавтотрансінспекції” ОСОБА_3 за ніби-то „за несумлінне виконання своїх посадових обов”язків „ затримано до одного року присвоєння чергового рангу або призначення на вищу посаду.В подальшому, на підставі наказу Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України від 14 березня 2006 року за № 321-ВК/13 його було звільнено з роботи. Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 28.08.07 р. було задоволено його позов , скасовані згадані накази, його поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте , незважаючи на видачу судом виконавчого листа щодо звернення до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до 04.04.08 р. його не було поновлено на роботі та не відшкодовано жодних коштів. Крім того він змушений був звертатись і до Львівського окружного адміністративного суду з питання стягнення відповідної компенсації не несвоєчасно виплачені кошти. Такими протиправними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки він не мав змоги утримувати сім”ю протягом тривалого часу, змушений був звертатись у різні інстанції на захист своїх прав, що призвело до сильного душевного хвилювання, погіршення взаємин з рідними. Вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки він хворів.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що вимоги є повністю безпідставними.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з”ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу № 20 З-ВК/13 позивача 04 травня 2005 року було прийнято на роботу на посаду заступника начальника відділу державного контролю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області.
Наказом "Головавтотрансінспекції " № 143-ВК/13 від 31 січня 2006 року п.3 позивача "за несумлінне виконання своїх посадових обов"язків притягнуто до дисциплінарної відповідальності , а саме " затримано до одного року присвоєння чергового рангу або призначення на вищу посаду". Підставою послужила службова записка заступника начальника "Головавтотрансінспекції" ОСОБА_3 Відповідно до наказу № 321- ВК / 13 від 14.03.06 р. ОСОБА_2 було звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов”язків. Як зазначено в тексті наказу, підставою послужила службова записка заступника начальника Головавтотрансінспекції від 28.02.06 р. Постановою Шевченківського райсуду м. Львова від 28 серпня 2007 року було задоволено позов задоволити ОСОБА_2 : скасовано наказ начальника Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України від 31 січня 2006 року № 143 –ВН / 13 в частині п. 3 притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді затримання до одного року присвоєння чергового рангу або призначення на вищу посаду як незаконний ; скасовано наказ Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України від 14 березня 2006 року за № 321-ВК/13 ; ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника відділу державного контролю Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України з 15 березня 2006 року; Стягнуто з Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України в користь позивача 16 257 грн. 22 коп. у відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу державного контролю Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв”язку України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 898 грн. 30 коп. підлягала до негайного виконання, в зв”язку з чим було видано виконавчий лист 17.11.07 р. Проте на вказаній посаді позивача було поновлено лише 04.04.08 р., сума стягнення відшкодована в червні 2008 року. На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.08 р. в користь позивача також стягнуто 6692 грн. 10 коп. заробітку за час вимушеного прогулу та кошти по рішенню суду позивачу виплачено 02.10.08 року.
Статтею 237-1 КЗпП України врегульовано, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В даному випадку суд приходить до висновку, що неправомірним звільненням з роботи, бездіяльністю відповідача в частині невиконання рішень суду щодо поновлення позивача на роботі, виплаті коштів по рішенню суду останньому спричинено моральну шкоду, оскільки позивач пережив сильне душевне хвилювання, змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Проте , на думку суду , позов підлягає до часткового задоволення – в частині стягнення морального відшкодування в розмірі 3000 грн., оскільки сума відшкодування повинна бути співмірна з розміром спричиненої моральної шкоди.
На думку суду, строк звернення до суду було позивачем пропущено з поважних причин, враховуючи представлені позивачем медичні довідки.
Враховуючи наведене , суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11,160,161,163 , 256 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 237-1 КЗпП України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ :
Поновити строк позовної давності. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в користь ОСОБА_2 3 000 ( три тисячі) грн.. у відшкодування моральної шкоди.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Головуюча - суддя І.Є. Зима
Судді Г.Б. Білінська
Д.Б. Глинська