Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-10530/10 Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Запорізького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа: КП «ВРЕЖО № 3» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Запорізького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» (далі ВАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 27.03.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 795 (далі кредитний договір), згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 150 000 грн. строком на 120 місяців до 27.03.2018 року зі сплатою 15,5% річних щомісячно.
В забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 795-іф від 27.03.2008 року між іпотекодержателем та майновим поручителем ОСОБА_4 Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме квартира, загальною площею 49,65 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконав, а саме своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки по ньому. Станом на 13.07.2010 року загальна заборгованість по кредитному договору складає 171 439,64 грн., з них заборгованості за кредитом – 150 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 18 798,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 1807,07 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 833,88 грн. 09.06.2009 року Банк письмово повідомляв відповідачів про існуючу заборгованість та наслідки її непогашення, але до теперішнього часу відповідачі не відреагували на зроблені попередження та не погасили заборгованість за кредитом.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу його з прилюдних торгів та за рахунок коштів отриманих від реалізації іпотеки задовольнити їх вимоги у розмірі 171 439,64 грн. та стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року закрито провадження у справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року позов задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 795 від 27.03.2008 року в розмірі 171 439,64 грн., що складається із: заборгованості за кредитом – 150 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 18 798,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 1807,07 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 833,88 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки (на підставі нотаріально посвідченого іпотечного договору № 795-іф від 27.03.2008 року) – квартири (реєстраційний номер 22389820), загальною площею 49,65 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотек ВАТ «Державний ощадний банк України» з укладанням від імені Іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням «Державний ВАТ ощадний банк України» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з передачею Іпотеко держателю ВАТ «Державний ощадний банк України» в управління предмета іпотеки на період до його реалізації.
Встановлено початкову ціну реалізації ВАТ «Державний ощадний банк України» предмету іпотеки в розмірі не менше ринкової вартості.
Кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямовано на користь ВАТ «Державний ощадний банк України».
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» судові витрати на суму 1820,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки не враховано, що іпотекодавець ОСОБА_4 на момент пред’явлення позову та ухвалення рішення померла, а до участі у справі правонаступники не залучені. За цих підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.
Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» та звертаючи стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що основний боржник ОСОБА_3 не виконав свої зобов’язання перед банком, та станом на 13 липня 2010 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 171 439.64 грн., тому в силу ч.1 ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» звернув стягнення на предмет іпотеки – квартиру, що зареєстрована за ОСОБА_4
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної лінії № 795 та ОСОБА_3 отримав грошові кошти у сумі 150 000.00 гривень. В забезпечення виконання зобов’язання, між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 795-ІФ від 27 березня 2008 року, за яким ОСОБА_4 передала ВАТ «Державний ощадний банк України» в іпотеку квартир (реєстраційний номер 22389820), загальною площею 49,65 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності (а.с. 12-20).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції залишив поза увагою, що іпотекодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено ксерокопією свідоцтва про смерть (а.с. 40), а згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих же умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи – іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Однак, у порушення вимог ст.. 37 ЦПК України, судом не вирішено питання правонаступництва у зв’язку із смертю ОСОБА_4, та взагалі залишено поза увагою, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, власником якого була ОСОБА_4 пред’явлено у липні 2010 року, в той час, як ОСОБА_4 померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, а спадкоємці на момент ухвалення рішення спадщину ще не прийняли.
Як пояснив апелянт, крім нього, спадкоємцем після померлої ОСОБА_4 є ще його брат.
Судом ухвалено рішення без врахування зазначеного, та звернено стягнення на предмет іпотеки – квартиру, право власності на яку зареєстровано за особою, яка на момент ухвалення рішення померла.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ «Державний ощадний банк України».
Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Запорізького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа: КП «ВРЕЖО № 3» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: