РІШЕННЯ    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    29 листопада  2010  р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді         Шрамко Л.Л.,        

з участю секретаря -             Куніциної М.Є.,

розглянувши в відкритому  судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушеного права, відшкодування моральної шкоди,

співвідповідач - Приватне підприємство «Укрспецекологія»,        

                                      в с т а н о в и в:    

    Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, просила поновити її порушене право, зобов’язати його, як власника квартири АДРЕСА_1, виконати рішення судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 р. та  знести самовільно встановлені двері у свою квартиру, які відкриваються в сторону коридору, звільнивши їй доступ до своєї квартири № 176 в цьому будинку, та стягнути з нього у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

    Позовні вимоги позивачка неодноразово уточнювала, в остаточній редакції позовної заяви (а.с.185 том 1)   просить поновити її порушене право, зобов’язати відповідача ОСОБА_2 знести другі вхідні двері, які не повинні відчинятися в сторону тамбуру, загрожують її безпеці і користуванню вхідними дверима її квартири №176, у відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3 785 грн. 46 коп. просила стягнути з ОСОБА_5 та   ОСОБА_2 в рівних частинах з кожного по 1 892 грн. 73 коп., а у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. просила стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - по 1 000 грн. з кожного, а також у відшкодування витрат по оплаті судового збору у сумі 57 грн. 85 коп. по 28 грн. 92 коп. з кожного.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 р. відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (прізвище після  реєстрації шлюбу 7.06.2005 р. - ОСОБА_5)   -  колишніх власників квартири № 175  зобов’язано  знести самовільно встановлені двері у свою квартиру, які відкриваються в сторону коридору, звільнивши їй доступ до своєї квартири № 176 в цьому будинку. Зазначено рішення суду було виконано згідно виконавчого листа від 30 березня 2005 р. Однак в подальшому  ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знову поставили двері в свою квартиру з такими ж порушеннями, та продали квартиру ОСОБА_2 Вона неодноразово зверталася до останнього з вимогою про поновлення її права відповідно до рішення суду, однак відповідач, знаючи про рішення судів, навмисно ігнорує їх. За час слухання справи  вона понесла витрати по проведенню судової технічної експертизи у сумі 2 785 грн. 46 коп., на оплату послуг адвоката - 1 000 грн., сплатила судовий збір у сумі 57 грн. 85 коп.  Їй також  заподіяна моральна шкода, оскільки вона страждає від несправедливості внаслідок ігнорування відповідачами рішення суду, приниження її гідності.

    У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_8 позов підтримали. Позивачка пояснила, що влаштування відповідачами дверей створює їй незручності для користування своїми дверима, є загроза її безпеці, оскільки двері можуть вдарити її. Таке встановлення дверей суперечить будівельним нормам та правилам , а також протипожежним вимогам, що підтверджено рішення суду, яке відповідачі продовжують ігнорувати. Внаслідок неправомірних дій відповідачів вона зазнала нервового стресу, витрачає час на повторне звернення до суду за захистом свого порушеного права.

    Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, послався на те, що він придбав квартиру з влаштованими дверима, ніяких робіт по встановленню вхідної двері  він не здійснював. Відомості про самовільно встановлені вхідні двері у технічному паспорті на квартиру не зазначені. Йому відомо про рішення суду про зобов’язання попередніх власників квартири зняти двері, однак він вважає вимоги позивачки  необґрунтованими, оскільки  встановлення дверей відповідає вимогам державних будівельних та протипожежних норм.

    Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 також пояснила, що роботи по влаштуванню дверей не є переобладнанням та переплануванням, тому згода виконкому районної ради не потрібна. Встановлення дверей не порушує протипожежних норм, оскільки не змінює площу сходових клітин та маршів.

    Відповідачка  ОСОБА_5, яка діяла також за довіреністю як представник від ОСОБА_6 позов не визнала. Пояснила, що дійсно рішення суду було виконано,  двері були зняті, після чого вона уклала договір  підряду з ПП «Укрспецекологія» на влаштування дверей, отже ця організація прийняла на себе відповідальність за відповідність робіт будівельним та протипожежним нормам. Вона вважає, що доказів порушення нормативних вимог позивачкою не надано.

    Співвідповідач - Приватне підприємство «Укрспецекологія» - у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином. Подав письмові пояснення, в яких просив справу розглядати у відсутності представника, та  зазначив, що двері були встановлені на замовлення ОСОБА_5, роботи виконано у відповідності з будівельними нормами. Відповідно до ДБН В.1.1.7 напрямок відкривання дверей для квартир у житлових будинках не нормується. У даному випадку передбачений єдиний можливий варіант виходу з відчиненням назовні.

    Суд, вислухавши позивачку, її представника, відповідача ОСОБА_2,  його представника, відповідачку ОСОБА_5, яка також є представником ОСОБА_6,  дослідивши матеріали справи, письмові докази, а також матеріали справа №2-2248/04, встановив наступні факти і відповідні правовідносини.

    Відповідачі ОСОБА_6 та  ОСОБА_5 (до шлюбу - ОСОБА_5) мешкали  в квартирі АДРЕСА_1.

    Як встановлено  рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 р., відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у січні 2004 р. додатково до своїх вхідних дверей встановили ще одні металеві двері, які знаходяться на невеликій відстані до дверей квартири  №176 цього ж будинку, власником якої є позивачка. Відповідачі в порушення вимог ст. 152 ЖК України, провівши фактичне переобладнання квартири, тобто змінивши вхідні двері в свою квартиру, які відкриваються в сторону коридору та перешкоджають позивачці відкривати свої двері, не одержали дозволу виконавчого комітету Ленінської районної ради, спричиняють перешкоди та небезпеку позивачці в безпечному користуванні своєю власною квартирою.

    Посилаючись на зазначені обставини, зазначеним рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено, поновлено її порушене право та зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_5  (ОСОБА_5) знести самовільно встановлені двері у свою квартиру АДРЕСА_1, які відкриваються в сторону коридору, звільнивши доступ позивачці до своєї квартири.

    Зазначення рішення суду було оскаржено до Верховного Суду України та залишено без змін.

    Постановою старшого державного виконавця  Нікуліної О.О. від 9 червня 2005 р. виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по даній справі, виданого 30 березня 2005 р., про поновлення порушеного  права ОСОБА_1 і зобов’язання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знести самовільно встановлені двері було виконано у добровільному порядку у повному обсязі, та закінчено.

    5 червня 2005 р. ОСОБА_5 (ОСОБА_5) уклала договір підряду на будівництво № 59 з приватним підприємством «Укрспецекологія» , відповідно до умов якого підрядник прийняв на себе зобов’язання за завданням замовника виготовити та встановити   в існуючий пройом двері броньовані протипожежні у квартиру АДРЕСА_1

    Відповідно до акту здачі-прийому робіт від 22 червня 2005 р., підписаного сторонами договору підряду, двері  були встановлені.

    4 липня 2005 р. позивачка зверталася  з заявою до органів міліції про повторне встановлення дверей  27 червня 2005 р. ОСОБА_5  та ОСОБА_6, які відчиняються в сторону коридору, після виконання 9 червня 2005 р. рішення суду та зняття дверей. Постановою ст. УИМ Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в Харківські області  від 13 липня 2005 р. у порушенні кримінальної справи за її заявою  було відмовлено на підстав п.2 ст. 6 КПК Україні, позивачці рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

    За договором купівлі-продажу від 24 червня 2005 р. ОСОБА_6 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2, в цей же день за останнім зареєстровано право власності на зазначену квартиру в КП «Харківське міське БТІ».

    Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

    Відповідно до положень Конституції України усі люди вільні  і рівні у своїй гідності та правах. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

    Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

    Як зазначено у статті 319 ЦК України,  власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян.

      Відповідно до ст. 383 ЦПК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

    Згідно зі статтею 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.

    Відповідно до п.1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затв. наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005  N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України   25 серпня 2005 р. за N 927/11207 (далі - Правила)  переобладнання і перепланування жилих будинків,  жилих і  нежилих  у  жилих  будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу  виконавчого  комітету  місцевої  ради  відповідно до законодавства.

      Як зазначено у п. 1.4.4. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що, призводять, зокрема,  до порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.  Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

    Згідно з п.1.4.6. власник жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

     Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної, пожежно-технічної, безпеки життєдіяльності експертизи №7942/8224 від 25 грудня 2009 р., проведеної експертами ХНДІСЕ ім. проф. Бокаріуса Кузьміною М.С. та Афанасьєвим Л.В.  (а.с.164-170 том 1), в житловому будинку АДРЕСА_2 встановлені перед входом в квартиру №175 додаткові двері, що відчиняються в бік коридору, не відповідають вимогам діючих будівельних норм. Додаткові двері входу до квартири №175 у неповністю відкритому стані являються потенційним травмонебезпечним фактором.

    В обґрунтування зазначеного висновку експерти послалися на те, що згідно з даними технічного паспорту та поверхового плану квартири сторін знаходяться на 9 поверсі 12-поверхового житлового будинку, збудованого по типовому проекту № ЇЇ-57-12 70А, який виконаний в сучасних індустріальних будівельних конструкціях.

    Відкритий коридор біля вказаних квартир має проектний (конструктивний) розмір 1,37х1,40м. Цей коридор обсл4говє вихід двох квартир №175 та №176. Коридори, що з’єднують квартири з сходовою клітиною, не відносяться до площ квартир. Вхідні  двері квартир за проектом і фактично відчиняються всередину квартир. Дверні отвори в коридор мають ширину 0,85м. Найбільша відстань  між дверними отворами становить 46 см  Пунктом 5.18 ДБН  В.1.1-7-2002 "Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства" передбачено, що двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу людей їз будинку, при цьому п.2.34 ДБН В. 2-2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" передбачено, що двері в квартиру в відритому положенні не повинні зменшувати розрахункову ширину сходових майданчиків та маршів.

    В дослідженому випадку в коридор перед дверима квартири № 175 не санкціоновано встановлена додаткова металева перегорода з металевими дверима (з лівою підвіскою), які відчиняються назовні. Розмір дверного отвору 0,92х2,0м. Дверна коробка збоку квартири №175 закріплена до ливньової труби за допомогою зварювання, що погіршує її технічний стан.     Дослідженням встановлено, що дверне полотно додаткової двері у будь-якому відкритому положенні, крім закритого (0 град.) та повністю відритого (90 град.) зменшує розрахункову ширину коридору, як основного шляху евакуації  і тим самим блокує вихід з квартири №176.

    З появою додаткової металевої перегородки довжина коридору зменшилась на 10 см. Дверне полотно в будь-якому відкритому положенні зменшує конструктивну ширину коридору, що неприпустимо, тому що суперечить нормативним документам.

    Виходячи їз встановлених даних, наявність непроектної металевої перегородки перед квартирою №175 зменшує конструктивну довжину коридору, а встановлення дверей  в бік коридору зменшує розрахункову ширину коридору, як основного шляху евакуації, що суперечить загально-будівельним та протипожежним нормам. Поява вказаної додаткової перегороди призвела до негативної зміни запроектованого конструктивно-планувального рішення коридору та стало перешкодою для безпечної евакуації людей в з квартири №176.

Відповідно до п.4.3.1. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МНС Украйни N 126 від 19.10.2004, евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Аналіз стану евакуаційних виходів, що обслуговують входи в квартири №175 та 176, особливості їх устрою та умов користування, показав таке: при виході людей їз квартири №176 в загальний коридор виникають так небезпечні для життя і здоров’я людей актори, як рухомий об’єкт (двері) в зоні користування виходом їз квартири №176, травмуючий фактор у вигляді торцевої частини додаткових дверей н шляху руху людей. Вказані фактори також виключають можливість безперешкодного відмикання та замикання дверей квартири №176, а також при  необхідності їх технічного обслуговування.

Таким чином, наявність дверей в додатковій перегородці до квартири №175, як відчиняються в бік загального коридору з квартири №175 та 176, у випадах, коли вони відчиняються, створюють травмонебезпечні умови при перемащенні людей через дверний отвір квартири №176,  також перешкоди при проведенні експлуатаційного обслуговування дверей.

    Опитані у судовому зсіданні експерти Кузьміна М.С. та Афанасьєв Л.В. повністю підтримали зазначений висновок експертизи.

Посилання відповідачів та їх представників на те, що зазначений висновок є необґрунтованим, оскільки  встановлення дверей з відкриванням назовні не є переобладнанням та переплануванням, реконструкцією, а тому не потребує дозволу виконкому районної ради, а також на те, що коридор не є сходовим майданчиком або маршем, суд до уваги не приймає, оскільки висновок експерта обґрунтований наведеним розрахунком, з якого випливає, що наявність непроектної металевої перегородки перед квартирою №175 зменшує конструктивну довжину коридору, а встановлення дверей  в бік коридору зменшує розрахункову ширину коридору, як основного шляху евакуації. За таких обставин посилання відповідачів на те, що напрямок відкривання дверей для квартир у житлових будинків не нормується, суд до уваги не приймає.

    Враховуючи наведене, суд кладе в основу рішення зазначений висновок експертизи, як належний та достовірний доказ по справі, а також відповідно до ст. 61 ЦПК України рішення апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 р.

    Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка пред'явила негаторний позов. Цей засіб захисту свого права являє собою вимогу власника усунути порушення у здійсненні його права, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

            Право на такий судовий захист передбачене як ст. 16 ЦК України, так і ст. 391 цього ж Кодексу, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Факт порушення права позивачки достовірно встановлено судом вищенаведеними доказами.

    Суд не приймає суд до уваги  посилання відповідачки ОСОБА_5 на те, що відповідальність за  відповідність робіт по встановленню дверей будівельним та іншим нормам покладено на ПП "Укрспецекологія", оскільки зазначеним підприємством, як  вбачається з умов договору, двері встановлені  за ескізом замовника. Як зазначено у ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

    Відповідачкою ОСОБА_5 не надано доказів, що двері встановлені не за її ескізом, і що вона повідомила виконавця робіт про наявність рішення суду, яким було визнано, що встановлення дверей з відкриванням назовні порушує права сусідів, і на такі обставини вона не посилалась.

Згідно зі ст. ст. 10,11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона в повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу у межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих сторонами доказів.

Ніяких належних доказів на спростування висновку експертизи відповідачами не надано, клопотання про проведення повторної експертизи ними не заявлено.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що при відкриванні полотна дверного блоку, встановленого в квартирі відповідача, має місце перешкоди для вільного виходу/входу з квартири позивачки, а зазначене свідчить про перешкоди у здійсненні позивачкою права користування квартирою.  

За таких обставин слід зобов’язати власника квартири №176 ОСОБА_2 поновити порушене право позивачки та зобов’язати знести  самовільно встановлені другі вхідні двері у свою квартиру, які відкриваються в сторону тамбуру, звільнивши  доступ позивачці до своєї квартири.

    Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Моральна шкода, зокрема,  полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

    Суд вважає, що неправомірними діями відповідачки ОСОБА_5, яка повторно, не зважаючи на наявність рішення суду про поновлення права позивачки, встановила додаткові двері, які знову відкриваються в тамбур, чим створила позивачці перешкоди у користуванні квартирою,  знову порушуючи її права, останній заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що вона зазнала нервового стресу, переживань внаслідок повторного порушення її прав,  і у відшкодування заподіяної моральної шкоди суд стягує з ОСОБА_5 500 грн. Доказів заподіяння моральної шкоди на більшу суму суду не надано.

Підстав для  відшкодування моральної шкоди за рахунок  відповідача ОСОБА_2 суд не вбачає, оскільки він придбав квартиру у такому стані у попереднього власника, і суд вважає достатньою компенсацією з боку відповідача ОСОБА_2  задоволення  позовних вимог позивачки в частині  поновлення її порушеного права та зобов’язання його знести встановлені двері, які відкриваються в сторону тамбуру, звільнивши  доступ позивачці до своєї квартири.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” затверджений граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних  справ, який не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Розрахунку, доказів в обгрунтування вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, суду не ндано, тому вимоги про стягнення з відповдачів 1 000 грн у відшколдування оплати правової допомоги задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам  у відшкодування понесених позивачкою витрат на оплату судового збору з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підлягає стягненню по 8 грн. 50 коп. з кожного, а також по 1 392 грн. 73 коп. з кожного  у відшкодування понесенних позивачкою витрат на проведення експертизи у загальній сумі 2 785 грн. 46 коп. Оскільки позивачкою заявлено немайнові вимоги,по кожній з яких сума судового збору становить 8 грн. 50 коп., а не 1% від ціни позову, зайво сплачена позивачкою  сума судового збору може бути повернута  позивачці за її заявою.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88,  209, 212-215  ЦПК України, ст. ст. 13, 15, 16, 23, 319, 386, 391, 1167 ЦК України, ст. 152 ЖК України,  Правилами  утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затв. Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005  N 76, суд            

        ВИРІШИВ:    

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити порушене право ОСОБА_1 і зобов’язати ОСОБА_2 знести  самовільно встановлені другі вхідні двері у свою квартиру АДРЕСА_1, які відкриваються в сторону тамбуру, звільнивши  доступ позивачці до своєї квартири № 176.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування   витрат на оплату судової будівельно-технічної експертизи - 1 392 грн. 73 коп., а також на оплату судового збору  - 8 грн. 50 коп., а всього стягнути 1401 грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди  - 500 грн.,  в відшкодування   витрат на оплату судової будівельно-технічної експертизи - 1 392 грн. 73 коп., а також на оплату судового збору  - 8 грн. 50 коп., а всього стягнути 1 901 грн. 23 коп.

В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана протягом десяти  днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м.Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                   Л.Л.Шрамко