№ 2а-2326/10                                                                  

У Х В А Л А

17 листопада 2010 р.  Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

                головуючого - судді     -    Шрамко Л.Л.,

             при секретарі                -    Куніциній М.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”,

в с т а н о в и в :

Позивачка 05 жовтня 2010 року звернулася до суду з адміністративним позовом, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати недоплаченої як дитині війни, що місячної соціальної допомоги за період з 01.01.2008 р. до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).  

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Таким чином, позивачка  пропустила строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування свого клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом позивачка посилається на те, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй, як дитині війни виплати її повідомлено не було, тому про факт порушення її прав стало відомо лише після отримання листа відповідача.  

Однак, з цими доводами позивача суд не може погодитись на підставі наступного.  

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року визнавались неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо Закони, інші правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.  

Таким чином, рішення Конституційного Суду України є загальновідомими та доступними для ознайомлення та вивчення актами для усього кола громадян України, у тому числі і для позивача ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що про порушення своїх прав «як дитини війни» позивачка повинна була дізнатись з часу прийняття Конституційним судом України рішення від 22.05.2008 за №10-рп/2008, отже причини, на які посилається позивач у своїй заяві про поновлення строку, суд не може визнати поважними, тому підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Оскільки відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду, адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, п. 5 ч. 1 ст. 107, ч. 2 ст. 107 КАС України, суд, -  

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду -відмовити

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”- залишити без розгляду.  

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя                             Л.Л. Шрамко