2а-1099/10                                                                          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                        

26 серпня 2010 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді                     Роїк Д.Я.

          при секретарі                    Гриценко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України а Одеській області, інспектора 4-го взводу дорожньої патрульної служби у м.Одесі, сержанта Чумака Юрія Володимировича про скасування постанови про у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

          ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВН №184735  про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що винесена   30.03.2010 р .   інспектором ДАІ постанова по ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.п.8.7.3з ПДР є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов.

            Представник відповідача УДАІ ГУ МВС України а Одеській області Кожуховська Т.М. проти позовних вимог заперечувала, зазначивши, що  протокол про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС було складено правомірно, що зафіксовано відеозаписом.

           Інспектор 4-го взводу дорожньої патрульної служби у м.Одесі, сержант Чумак Ю.В. у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення з’явившихся учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2010р.  інспектором 4-го взводу дорожньої патрульної служби у м.Одесі, сержантом Чумаком Ю.В.  була винесена постанова серії ВН №184735 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП.

На позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення п.8.7.3(з) ПДР України, за зазначенням, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Опель Вектра", держзнак НОМЕР_1 в м.Одеса по вул. Балківська, здійснив поворот ліворуч на вул. Дальницька на заборонений сигнал світлофору, а саме: без додаткової зеленої стрілки.

Для повного та всебічного розгляду спору, суду з УДАІ ГУМВС України в Одеській області були надані дані щодо відеофіксації правопорушення.

З наданого відеозапису правопорушення не видно, на який сигнал світлофору  позивач здійснив рух ліворуч, а також визначити на який сигнал він виїхав на перехрестя та побачити його неправомірні дії, оскільки  показання додаткової секції світлофору заслоняє інший автомобіль.

Проте, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

 Позивач безпосередньо в суді пояснив, що він 30.03.2010р., керуючи автомобілем  „Опель Вектра", держзнак НОМЕР_1 в м.Одеса по вул. Балківська, він дійсно здійснив поворот ліворуч на вул. Дальницька на дозвільний знак додаткової зеленої стрілки світлофору, яка  горіла окремо без таймеру. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення були два представники ДАІ, але інспектор Чумак Ю.В. дивився не на світлофор, а на камеру, а інший співробітник знаходився до них спиною. При здійсненні повороту ліворуч, позивач завчасно зайняв крайнє ліве розташування і мав закінчити маневр з причин крайньої необхідності, так як при залишенні на центрі перехрестя він би зробив перешкоди у русі іншому транспорту, крім того, на вказаному місці дороги був затор з-за пішоходів та інших автомобілів, його автомобіль від світлофору заслонив мікроавтобус. Позивач намагався пояснити інспектору ДАІ, що він не порушував правил дорожнього руху, оскільки  виїжджав на перехрестя на дозвільну додаткову стрілку світлофору. Не зважаючи на його пояснення, інспектор ДПС склав протокол про адмінправопорушення без опитування будь-яких свідків. При складанні протоколу, позивач від розгубленості не зазначив інспектору, що його правоту можуть підтвердити особи, що знаходились у той час на перехресті.

Згідно пункту 16.8. ПДР: «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді».

Тобто, навіть, якщо позивач і закінчив проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, то його дії були в рамках правил дорожнього руху.

            Допитаний в судовому засіданні в якості свідка З убрицький О.О., пояснив суду, що є знайомим позивача, 30.03.2010р. вони домовилися зустрітися, коли він під’їжджав до місця зустрічі, приблизно о 12 годині 00 хвилин,  на перехресті вул. Балківський та вул. Дальницькій, він бачив затор із автомобілів у перехрестя та бачив, як позивач переїжджав перехрестя на дозвільний знак світлофору, позивач виконував поворот ліворуч на вул. Дальницьку на додаткову стрілку світлофору, положення автомобіля свідка дозволяло йому бачити цю додаткову стрілку, при виконанні маневру на центрі перехрестя, ця зелена стрілочка горіла разом з забороняючим сигналом світлофору, який вимагав  позивачу надати рух іншому транспорту.

Відповідно до ст.245 КУпАП  завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються:     протоколом     про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, відсутні докази здійснення позивачем адмінпорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пояснення ОСОБА_1 цілком підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно  зі  ст. 23  КУпАП  адміністративне  стягнення  є  мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи,  яка вчинила адміністративне  правопорушення,  в  дусі  додержання  законів  України, поваги  до  правил  співжиття,  а  також  запобігання  вчиненню  нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова серії ВН №184735 від 30.03.2010 р .  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  -підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

         Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18, 122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП, суд,

                    ПОСТАНОВИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

     Скасувати постанову серії ВН №184735 від 30.03.2010 р .  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (Чотириста двадцять п’ять грн.).    

           Постанова оскарженню не підлягає

         Суддя                                   Д.Я.Роїк