Справа № 3-1726/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
29 листопада 2010 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., при секретарі Монт А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Територіальної державної інспекції праці в Полтавській області, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого заступником директора філії ПДМН – директором Госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист» Філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»,
за ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
26.10.2010 року інспектором Територіальної державної інспекції праці в Полтавській області при проведенні перевірки з питань дотримання законодавства про працю на Госпрозрахунковому підрозділі «Кленовий лист» Філії ПДМН ВАТ «Укртранснафта», юридична адреса: м.Кременчук, вул.Ярмаркова, буд.1, було виявлено порушення директором ОСОБА_2 норм трудового законодавства, а саме: ст.ст.115, 116, 106 КЗпП України.
Так, на підприємстві порушується ст.43 Конституції України, ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» в частині строків виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів. Заборгованість із виплати заробітної плати за даними головної книги та інформації, наданої підприємством, станом на 01.08.2010 року становила 510,29 тис.грн., на 01.09.2010 року – 217,98 тис.грн., на 01.10.2010 року – 293,62 тис.грн., на 25.10.2010 року – 126,32 тис.грн. (заробітна плата за серпень–вересень 2010 року). Термін заборгованості, виходячи із середньомісячного фонду заробітної плати становить менше 1 місяця.
Виплата заробітної плати востаннє проводилась 21 жовтня 2010 року на суму 109421,01 грн. за серпень-жовтень 2010 року (платіжні відомості від 14.10.2010 року № 1, 4, 5).
Середньомісячна заробітна плата за липень-вересень становить 1787, 00 грн., середня заробітна плата за вересень – 1338,00 грн. Середньомісячний фонд оплати праці за період за липень-вересень становить 169,8 тис.грн., фонд оплати праці за вересень 2010 року – 94,76 тис.грн.
Станом на 30.09.2010 року заборгованість підприємства:
- дебіторська – 1299,97 тис.грн.;
- кредиторська – 45223,05 тис.грн.
За даними підприємства на розрахунковий рахунок та в касу протягом липня-жовтня 2010 року надійшло 1143,4 тис.грн., з них використано на виплату заробітної плати – 681,15 тис. грн.. (59,6 %), в тому числі, в жовтні – 213,95 тис.грн., сплачено податків та інших обов’язкових платежів – 399,13 тис.грн., на інші витрати – 63,12 тис.грн., в тому числі, за електроенергію – 41,16 тис.грн., воду – 8,54 тис.грн., судовий позов – 12,0 тис.грн., транспортний збір – 1,93 тис.грн., за техобслуговування транспорту – 1,6 тис.грн., чим порушено вимоги ст.15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Має місце порушення вимог ст.116 КЗпП України, якою встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Так, 29.09.2010 року звільнений начальник виробничо-технічного відділу ОСОБА_3 по п.1 ст.36 КЗпП України (наказ № 63-к від 28.09.2010 року), відповідно до табеля обліку робочого часу в день звільнення відпрацював 8 год.15 хв., остаточний розрахунок із працівником на час перевірки не проведено.
Порушення вимог ст.116 КЗпП України мало місце і по відношенню до працівників, звільнених за скороченням штату по п.1 ст.40 КЗпП України, а саме, 27.07.2010 року звільнений начальник відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_4, виплата належних працівникові сум проведена 05.08.2010 року (платіжна відомість № 42); 10.09.2010 року звільнена укладальник-пакувальник ОСОБА_5 (наказ № 61-к від 10.09.2010 року), розрахунок проведено 21.10.2010 року (платіжна відомість № 4 від 21.10.2010 року).
Також порушуються вимоги ст.106 КЗпП України щодо оплати за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.62 КЗпП України). Загальна кількість надурочних годин визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дані, які за розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, тимчасова непрацездатність). Так, в 2010 році оператор котельної ОСОБА_6 відпрацювала: в січні – 184 години (норма тривалості робочого часу – 120 годин); в лютому – 168 годин (при нормі 160); в березні 188 годин (при нормі 176,5 годин); в квітні – 180 годин (норма – 167); в травні – 136 годин (при нормі 136); в червні – 23,5 години (норма тривалості робочого часу за виключенням періоду відпустки – 23,5 години); в липні – 204 години (при нормі 152,5 годин). Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Проте відповідно до особового рахунку працівника при звільненні 27.07.2010 року, останньому оплата за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки не проведена.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав частково та підтвердив факт виявлених правопорушень, а також суду пояснив, що заборгованість із заробітної плати на підприємстві виникла ще до його призначення на посаду директора. Заборгованість із заробітної плати існує і на сьогоднішній день. На даний час всім працівникам, котрі були звільнені за скороченням штату, всі належні виплати проведено. Щодо порушень ст.106 КЗпП України в частині оплати за роботу в надурочний час, то ці порушення також виникли до його призначення, ним особисто було внесено відповідні зміни.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши представлені докази, судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинено правопорушення, що виразилося в порушенні вимог законодавства про працю, яке є триваючим.
Обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, судом не виявлено.
Таким чином, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 слід притягнути до адміністративної відповідальності за встановлене правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 ч.1 КпАП України,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 піддати адміністративній відповідальності за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. в прибуток держави.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора до Апеляційного суду Полтавської області через місцевий суд.
Суддя: