справа № 2-а-458/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 листопада  2010 року                                       м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………… Савицької Л. Й.                                                    

при секретарі……………...Змієвській І. А.    

з участю    позивача….....................ОСОБА_3.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3  

до інспектора Рівненської роти ДПС  для ОДДЗ Віюн Івана Миколайовича про скасування постанови по справі про  адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Серії ВК №076878 від 27.02.2010 року, винесену відповідачем про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та поновити строк на звернення до суду відповідно до ст. 289 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.02.2010 року щодо нього було винесено постанову ВК №076878, що він керував автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 на а/д Київ – Чоп на 302 км та порушив правила обгону. За даною постановою його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. З винесеною постановою він не згоден, вважає її надуманою та такою, яка не відповідає дійсності. Так, він дійсно був зупинений в цей день працівником міліції на трасі Київ – Чоп, та останній пояснив, що він порушив правила обгону. На всі його заперечення працівник міліції не відреагував, та сказав, щоб він написав в протоколі щоб йому оголосили попередження, після чого віддав йому документи і він поїхав далі. Постанову він на руки не отримував, а в постанові стоїть не його підпис. Про винесену постанову дізнався 06.05.2010 року, отримавши виклик до Відділу ДВС Новограда-Волинського МРУЮ. Все це можуть підтвердити свідки, які знаходилися з ним в автомобілі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, в письмовій заяві до суду просив справу розглядати за його відсутності, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, а  також подав  письмові заперечення щодо позову (а.с.15).

Вислухавши пояснення  позивача, свідків, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що одного із днів лютого 2010 року, він їхав разом із позивачем автодорогою Київ-Чоп з м. Рівне. Інспектор ДАІ зупинив  автомобіль позивача і останній  вийшов з автомобіля. Повернувшись в автомобіль, позивач повідомив про те, що інспектор усно попередив його про порушення. Позивач під час керування  автомобілем порушень правил дорожнього руху не вчиняв.

Свідок ОСОБА_6  дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_5

Судом встановлено, що 21.02.2010 року відповідачем було складено протокол серія ВК №088733 про адміністративне правопорушення, згідно якого позивач ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України, а саме: останній 27.02.2010 року, о 19 год. 32 хв., на автодорозі Київ – Чоп, на 302 км, Гощанський район, Рівненської області, керуючи автомобілем порушив правила обгону, здійснивши обгін транспортного засобу на перехресті, чим порушив п.14.6 а ПДР України. (а.с.       )

На підставі вказаного протоколу 27.02.2010 року відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія ВК №0076878 відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі  425 грн. (а.с.2) .

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

У відповідності до п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року обгін заборонено на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил обгону.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, суд вважає безпідставним та критичним, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2010 року підтверджено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, що зафіксовано безпосередньо в самому протоколі, крім того позивач письмово в протоколі просив  обмежитись попередженням.  

Показання свідка та позивача в частині того, що останній не порушував правил дорожнього руху ,  не відповідають дійсним обставинам справи і повністю  спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення , який складений відповідно до вимог діючого законодавства, і не викликає у суду сумніву щодо правдивості обставин, викладених в ньому. Клопотань з приводу допиту свідків, що рухались з ним в автомобілі, позивач не заявляв. Дані покази свідка та позивача суд сприймає критично та не бере до уваги, оскільки наявні підстави вважати, що вони дані ними з метою уникнення останнього від адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3  до інспектора Рівненської роти ДПС  для ОДДЗ Віюн Івана Миколайовича про скасування постанови по справі про  адміністративне правопорушення  –  відмовити за безпідставністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя                                                    Л. Й. Савицька