справа № 2-а-778 /10

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада  2010 року                                           м. Новоград-Волинський

      Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

 в складі:   головуючої- судді:        Савицької Л.Й.                                                          

          при секретарі:                          Змієвській І. А.

з участю  позивача:                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоград-Волинський адміністративну справу за  позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС старшого лейтенанта міліції Здановського Вадима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить  скасувати постанову Серії АМ №201843 від 25.09.2010 року, винесену відповідачем інспектором ДПС старшим лейтенантом міліції Здановським Вадимом Володимировичем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 25.09.2010 року під час керування автомобілем він був зупинений  відповідачем, який  пояснив йому  про те, що він порушив правила обгону. На всі його пояснення відповідач не відреагував, а  також не  відібрав пояснення у  свідка, якого він вказав у  протоколі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини його неявки суду невідомі, заперечень проти позовних вимог позивача суду не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.    

Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Свідок ОСОБА_4 – дружина позивача, пояснила, що 25.09.2010року їхала в  автомобілі, яким  керував  позивач.  На  автодорозі Київ-Чоп в межах Червоноармійського району інспектор ДАІ  зупинив їх автомобіль і повідомив  про те, що  позивач   порушив  правила  обгону. Позивач не здійснював обгін ніякого транспортного засобу, оскільки рух  автодорогою був одностороннім і зустрічна  смуга  руху була зайнята.

Судом встановлено, що 25.09.2010 року відповідачем інспектором ДПС старшим лейтенантом міліції Здановським В. В. було складено протокол Серії АМ 1 №067803 про адміністративне правопорушення, згідно якого слідує, що позивач ОСОБА_2 25.09.2010року  о 13год. 20 хв.  на 178 км. а/д Київ-Чоп керував автомобілем ГАЗ-3302 д/н НОМЕР_1  та  здійснив маневр обгону в  зоні  дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено»., чим  порушив  вимоги п. 8.1 ПДР України. (а.с.7)

На підставі вказаного протоколу 25.09.2010 року відповідачем інспектором ДПС старшим лейтенантом міліції Здановським В. В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АМ №201843 відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі  255 грн. (а.с.6)

У відповідності до п.   8.1. Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення вимог дорожніх знаків.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не було зазначено прізвища та  адресу водія  автомобіля, якого обігнав позивач; не обґрунтовано суть правопорушення; при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було неповністю з’ясовані всі його обставини, зокрема, чи винний позивач у його вчиненні і чи є пом’якшуючі чи обтяжуючі відповідальність обставини, які повинні були враховуватись при накладенні адміністративного стягнення.

Згідно п. 4.2  Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення необхідно долучати письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності, чого не було зроблено відповідачем.

Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, так як пояснення позивача та  свідка ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню,  постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2  слід визнати протиправною і скасувати її.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.    

Скасувати постанову серії АМ 201843 по справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2010 року, винесену інспектором ДПС старшим лейтенантом міліції Здановським Вадимом Володимировичем ,  про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн..

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя                                                    Л. Й. Савицька