справа № 2-а-377/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2010 року                                                                     м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………..Савицької Л. Й.                                                    

при секретарі…………….Змієвській І. А.    

з участю : позивача……………...ОСОБА_3    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до інспектора  ДПС ВДАІ УМВС України в Житомирській області Мариніна  Володимира Володимировича

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії АМ №086886 від 07.06.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.06.2010 року о 09 год. 55 хв., він перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-12043 номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі в смт. Ємільчине по вул. Шевченка,6 і його було зупинено працівником ДАЇ Мариніним В.В.. Інспектором було складено два протоколи від 07.06.2010 року серії АМ1 №019501 за ст. 122 ч.1 КУпАП та серії АМ1 №019502 за ст. 121 ч.4 КУпАП та винесено постанову серії АМ №086886 від 07.06.2010 року, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.. З винесеною постановою він не згоден, вважає її незаконною та надуманою, мотивуючи тим, що знак «Рух заборонено» стояв на повороті, тому він гадав, що рух заборонено прямо, але коли він помітив даний знак, то повернув на повороті вправо для об’їзду, що в свою чергу і зробили інші учасники дорожнього руху, крім того він був пристебнутий ременем безпеки і відстебнув його для того, щоб вийти до працівників ДПС, так як вони самі до нього не підходили.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що  бачив  дорожній знак «Рух заборонено», який був розташований на  перехресті, однак вважав, що  дія даного знаку розповсюджується лише при здійсненні  руху прямо, а  він в  свою чергу здійснив  поворот  вправо.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Письмових заперечень проти вимог позивача до суду він не надав.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

07.06.2010 року відповідачем інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в Житомирської області Мариніним Володимиром Володимировичем було складено два протоколи, а саме: від 07.06.2010 року серії АМ1 №019501, згідно якого позивач ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 122 ч.1 КУпАП, оскільки не виконав вимог п.8.1. ПДР «Рух заборонено» та серії АМ1 №019502, відповідно до якого позивач обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.4 КУпАП, тому що проігнорував вимогу п.2.3. ПДР та не був пристебнутий ременем безпеки.

На підставі вказаних протоколів відповідачем інспектором ДПС ВДАЇ УМВС України в Житомирської області Мариніним В. В. була винесена постанова серії АМ №086886 від 07.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП  та ч. 4 ст. 121 КУпАП  у вигляді штрафу в сумі 300 грн..

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

У відповідності до п.2.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року слідує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

У відповідності до п.8.1 Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року слідує, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ч. 4 ст. 121 КУпАП   зазначено, що порушення правил користування ременями безпеки тягнене за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.          

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено порушення правил дорожнього руху, зокрема вимог дорожнього знаку «Рух заборонено», суд вважає безпідставними та критичними, оскільки безпосередньо в судовому засіданні позивач пояснив, що він бачив дорожній знак «Рук заборонено», який був розміщений на повороті та при цьому повернув праворуч, а щодо порушення правил користування ременем безпеки, позивач не  виклав в протоколі  про адміністративне правопорушення жодних заперечень  з цього приводу.

Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 4 ст. 121 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що дії інспектора ДПС ВДАЇ УМВС України в Житомирської області Мариніна Володимира Володимировича відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в Житомирській області Мариніна  Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити за безпідставністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя                                                    Л. Й. Савицька