справа №2-а-108/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2010 року                                                                         м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді      Савицької Л. Й.                                                    

при секретарі             Бойчук Л.І

                                       з участю     позивача                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС роти ДПС 0003 прапорщика міліції Ребеш Івана Степановича про визнання неправомірними дій інспектора ДПС, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить визнати неправомірними дії інспектора ДПС прапорщика міліції Ребеш І.С. та скасувати постанову АМ №044211 від 16.10.2009 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він разом із дружиною їхали до м. Житомир на автомобілі «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 на 213 км автодороги Київ – Чоп був зупинений інспектором ДПС. Інспектор ДПС заявив, що він перевищив швидкість руху, що було зафіксовано за допомогою приладу «Візир» №0812435 та рухався зі швидкістю 81 км/год. З даним твердженням інспектора він не згодний, що може підтвердити свідок – його дружина. Знак обмеження швидкості 50 км/год був тимчасовий, який не  зняли після завершення дорожніх робіт, а на даний час його там немає. Крім того, при складанні протоколу інспектором, йому не були роз’ясненні його права згідно Конституції України. Постанову вручено йому на руки не була, та не вислана поштою.  

З постановою позивач не згоден, вважає її надуманою і такою що не відповідає дійсності.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, крім того пояснив, що допустимої швидкості не перевищував, що може підтвердити свідок – його дружина ОСОБА_3, яка знаходилася разом з ним в автомобілі, однак на її допиті в судовому засіданні не наполягав.

Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив,  заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

16.10.2009 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ №043550 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що позивач 16.10.2009 року, о 07 год. 59 хв., на 213 км а/д Київ – Чоп,керував автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 при обмеженні швидкості руху 50 км/год, рухався із швидкістю 81 км/год, чим перевищив швидкість на 31 км/год, та порушив п.12.10 та 1.37 ПДР України, швидкість вимірювалася приладом «Візир» №0812435 (а.с.7) .

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 044211 від 16.10.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі  260 грн., порушення зафіксоване приладом «Візир» (а.с.9) .

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

У відповідності до п. 12.10 Правил дорожнього руху України слідує, що додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом із попереджувальним знаком 1.37.

В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.            

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність

або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено перевищення швидкості та не роз’яснено його права згідно ст.63 Конституції України, суд вважає безпідставними та критичними, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2009 року підтверджено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, що зафіксовано за допомогою приладу вимірювання швидкості «Візир», крім того позивач  відмовився від підпису у протоколі у присутності свідків, що безпосередньо зазначено в самому протоколі.

Що стосується посилань позивача на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2010 року про визнання неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України та Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з використання радіолокаційних, відео записуючих вимірювачів швидкості «ВІЗИР» з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, то суду не бере їх до уваги, оскільки будь-яких документів, підтверджуючих вступ ланої постанови в законну силу, ним надано не було  

Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.

Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією цієї статті.

Таким чином, суд вважає, що дії інспектора ДПС взводу ДПС роти ДПС 0003 прапорщика міліції Ребеш Івана Степановича відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251,287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС роти ДПС 0003 прапорщика міліції Ребеш Івана Степановича про визнання неправомірними дій інспектора ДПС - відмовити за безпідставністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ №044211 від 16.10.2009 року   про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. – залишити без змін.

Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: