справа № 2-а-779/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 жовтня  2010 року                                                        м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………….Савицька Л. Й.                                                    

при секретарі……………....Змієвській І. А.    

з участю    позивача….........ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до інспектора ДПС Кіровоградської роти сержанта міліції Осіпова Олександра Васильовича

про скасування постанови по справі про  адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить скасувати постанову серії ВА № 215392 від 23.09.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., винесену відповідачем, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день та час рухався на автомобілі Мерседес  реєстраційний номер НОМЕР_1, на 6 км.  об’їзної дороги м. Кіровограда, де був зупинений відповідачем за порушення  правил обгону та притягнутий до адміністративної відповідальності. З винесеною постановою не згоден, вважає її такою, що не відповідає дійсності, оскільки суцільну  лінію не  перетинав, а зробив  випередження автомобіля ЗІЛ-130, так  як  останній рухався зі  швидкістю менш ніж  15 км./год. Та займав  праве  крайнє положення на  дорозі. Автомобіль ЗІЛ рухався зі  швидкістю  менш ніж 15 км./год. і  являв  собою перешкоду  на дорозі.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. В письмовій заяві до  суду  просив  розглянути  справу  у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2010 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії ВА1 № 072832 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 цього дня, о 16 год. 40 хв., на 6 км. об’їзної дороги м. Кіровограда, керуючи автомобілем Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив обгін  іншого транспортного засобу  ЗІЛ-130 д.н. НОМЕР_3  в зоні обмеженої  оглядовості, чим порушив п. 14,6 г ПДР України. (а.с.3).  

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 215392 від 23.09.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.2).

У відповідності до п. 14.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року обгін забороно на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил обгону.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, зокрема  те, що  він  не  перетинав  суцільної  смуги не відповідає дійсним обставинам справи і спростовується самим протоколом, в якому він власноручно зазначив про те, що  обігнав  автомобіль  ЗІЗ-130 № НОМЕР_4  на  підйомі  в зоні  дії   суцільної лінії    при достатній видимості для обгону, тому що  автомобіль  ЗІЛ  рухався зі  швидкістю  приблизно 15 км./год.,  а  його  автомобіль зі  швидкістю 50 км./год..

Оскаржувана постанова була винесена з дотриманням вимог, передбачених ст. 283 КУпАП, і не викликає у суду сумніву щодо правдивості обставин, викладених в ній .  

Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС Кіровоградської роти сержанта міліції Осіпова Олександра Васильовича про скасування постанови по справі про  адміністративне правопорушення – відмовити за безпідставністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя                                                    Л. Й. Савицька