справа № 2-а-72 /10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня  2010 року                                               м. Новоград-Волинський

 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

 в складі:    головуючої- судді:      Савицької Л.Й.                                                          

                   при секретарі:               Змієвської І.А.

з участю  позивача:                        ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоград-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до  інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ м. Новоград-Волинський Тригуба Олександра Вікторовича про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідача – інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ м. Новоград-Волинський Тригуба О.В. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та скасувати постанову АМ № 060001 від 30.10.2009 р., щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил проїзду перехрестя, чим допустив порушення пункту 16.3 ПДР України, а справу провадженням закрити.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30.10.2009 року відповідачем відносно нього складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, тобто за те, що він 30.10.2009 р. близько 22 год. 50 хв. в м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Шевченка-Миколаєва при виїзді з другорядної дороги не надав переваги в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі.  Однак, з протоколом він не згодний, оскільки при переїзді даного перехрестя впевнився, що його маневр нікому не створить перешкоди, здійснив поворот. Автомобіль, який рухався в цей час по головній дорозі був від перехрестя на відстані 200-300 метрів, тому перешкоди для його руху він не створював.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти  позову не надав.

Заслухавши пояснення позивача та свідка, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що 30.10.2009 року, близько 23 години, разом з позивачем на його автомобілі   рухався на перехресті вулиць Шевченка-Миколаєва в м. Новоград-Волинський в напрямку до  ринку «Урожай», на зелений сигнал світлофору . Коли позивач проїхав перехрестя, був зупинений на  вулиці  Войкова працівниками ДАІ. Позивач при  проїзді перехрестя вулиць Шевченка-Миколаєва не  створював перешкод  нікому із учасників  руху.

Встановлено, що 30.10.2009 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення АМ № 054039 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП (а.с.3).

За результатами розгляду протоколу відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ 060001 від 30.10.2009 року відносно ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі  425 грн. (а.с.4) .

У відповідності до п. 16.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року, – у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 , світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил проїзду перехресть.            

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не було зазначено прізвище водія  автомобіля, перевагу в русі якому не надав позивач; не обґрунтовано суть правопорушення; при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було неповністю з’ясовані всі його обставини, зокрема, чи винний позивач у його вчиненні і чи є пом’якшуючі чи обтяжуючі відповідальність обставини, які повинні були враховуватись при накладенні адміністративного стягнення. Згідно п. 4.2  Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення необхідно долучати письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності, чого не було зроблено відповідачем.

Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, так як пояснення позивача та свідка ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.

Відтак, докази, що підтверджують  наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 є необґрунтованою та задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.    

Визнати протиправною постанову серії АМ № 060001 по справі про адміністративне правопорушення від 30.10.2009 року, винесену інспектором ОДР ВДАІ м. Новоград-Волинський Тригубом Олександром Вікторовичем, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та скасувати її.

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності  за  ч. 2 ст. 122 КУпАП провадженням закрити.

Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча    суддя