Справа № 2-12513/10
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі : головуючого судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Олєнікової О.Г.
у присутності позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Тришкіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення вихідної допомоги ,
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повного тексту судового рішення , на що потребується значний проміжок часу, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину судового рішення .
На підставі ст.ст. 3,4,5,6,10, 11, 57, 208,209, 212, 213- 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в розмірі 32 633 грн. 07 коп.(тридцять дві тисячі шістсот тридцять три грн.07 коп.), у відшкодування моральної шкоди 500 грн.(п’ятсот грн..), а всього 33 133 грн.07 коп.(тридцять три тисячі сто тридцять три грн.07 коп.).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у розмірі 335 грн. 13 коп.( триста тридцять п’ять грн. 13 коп.) та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.(сто двадцять грн.).
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення .
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 07 грудня 2010 р., з повним текстом рішення можливо буде ознайомитися 10 грудня 2010 р.
Суддя:
Справа № 2-12513/10
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі : головуючого судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Олєнікової О.Г.
у присутності позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Тришкіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення вихідної допомоги ,
В С Т А Н О В И В:
08 листопада 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення вихідної допомоги, зазначивши, що з відповідачем по справі позивач перебував у трудових відносинах з 07.09.2009 р. по 19.03.2010 р., працював начальником дільниці МДО і ПГВ . Звільнений позивач був у зв’язку з переходом на пенсію за віком. Загальний стаж праці позивача в вугільній галузі складає 22 роки 6 міс. Відповідно до п.8.3 розділу VІІІ Колективного договору позивач при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію при загальному стажі роботи в вугільній галузі більше 20 років має право на вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного заробітку .Але зазначена допомога позивачу виплачена не була. Позивач звертався до відповідача з проханням надати необхідні документи для звернення до суду- довідку про середньомісячну заробітну плату , але цю довідку позивач отримав на підставі ухвали суду через держвиконавця . Позивач вважає, що незаконними діями відповідача, якими порушено право позивача на своєчасний розрахунок при звільненні йому була спричинена моральна шкода, оскільки йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, порушена його нормальна життєдіяльність, що порушує його звичайний уклад життя та спричиняє йому страждання. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 грн.Позивач просить поновити строк на звернення до суду як пропущений з поважних причин , стягнути з відповідача на його користь заборгованість з вихідної допомоги в розмірі 31666,53 грн., моральну шкоду 20000 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Тришкін Д.В. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що виплата вихідної допомоги по колективному договору відбувається за рахунок власних коштів за рішенням акціонерів відповідно до ст.. 9-1 КЗпП України. Підприємство не має прибутку з початку року по теперішній час, в наслідок чого допомога не може бути виплачена позивачу .Позивач пропустив без поважних причин тримісячний строк на звернення до суду . Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача,представника позивача , представника відповідача, з»ясувавши обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував Відкритим акціонерними товариством «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська –Західна № 1», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»(а.с. 35-54, 55,59-99) у трудових відносинах з 07.09.2009 р. по 19.03.2010 р., працюючи начальником дільниці МДО і ПГВ (а.с.13). Відповідно до наказу відповідача № 227/1ку від 22.03.2010 р. позивач був звільнений з роботи у зв’язку з переходом на пенсію за віком за ст..38 КЗпП України.
В судовому засіданні встановлено, що загальний стаж праці позивача ОСОБА_1 в вугільній галузі складає 22 роки 6 міс.(а.с,5-13).
Відповідно до п.8.3 розділу VІІІ Колективного договору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » на 2009-2011 р. працівнику , який має право на пенсію за віком при першому його звільненні з підприємства (окрім звільнення за порушення законодавства , трудової дисципліни та правил техніки безпеки) виплачується одноразова допомога , розмір якого залежить від стажу праці в галузі та середньомісячного заробітку , але не менше при стажі роботи в вугільній галузі більше 20 років - в розмірі 3-х місячного заробітку(а.с.105-106).Витрати на виплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства(а.с.106).
Відповідно до п.1.15 розділу VІІІ Колективного договору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » на 2009-2011 р.надання соціальних , трудових гарантій , пільг та компенсацій , передбачених даним Колективним договором ,провадити при наявності коштів відповідно до ст.. 9-1 КЗпП України (а.с.103).
Відповідно до ст.. 9-1 КЗпП України підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові та соціально- побутові пільги для працівників.
Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх , доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні .
Даючи оцінку доводам представника відповідача про відсутність прибутку та власних коштів для виплати допомоги позивачу , суд аналізуючи нижчезазначене законодавство , приходить до висновку, що данні доводи не ґрунтуються на діючому законодавстві.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку з «Звіт про фінансові результати » № 87 від 31.03.1999 р. , затвердженого наказом Міністерства фінансів України , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за № 397/3690, з наступними змінами та доповненнями ,визначено, що:
- витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.
- власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
- доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.
- збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
- прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
- чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
- валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до статті 5 вищезазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що власні кошти (власний капітал)- це кошти, які належать підприємству,крім позичених, чистий прибуток - це доход (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за мінусом відповідних податків, зборів, знижок. Тобто , власні кошти та чистий прибуток мають різну правову та економічну підстави та економічне тлумачення та порівнянню не підлягають.
Відповідно до п.8.3 розділу VІІІ Колективного договору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » на 2009-2011 р. витрати на виплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства(а.с.106).
Відповідно до п. 5.6.1,5.6.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку , які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та випла т за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян). Додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.
Відповідно до Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. підприємство ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » мала прибуток в розмірі 1 271 091 грн.(а.с. 124-127).
Суд вважає, що той факт, що цей прибуток з»явився в наслідок виявлення помилки за попередній звітний податковий період , не має значення , т.я. виплати одноразової допомоги при звільненні відносяться до валових витрат , а не виплачуються за рахунок прибутку.
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що виплата одноразової допомоги при звільненні працівника відноситься на валові витрати підприємства , на які зменшуються валові доходи підприємства для визначення прибутку підприємства , а не , як зазначає представник відповідача , за рахунок прибутку підприємства.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що рішення акціонери підприємства , яке є підприємством приватної форми власності, не приймали з питання направлення прибутку на виплати позивачу одноразової допомоги при звільненні.
Колективний договір ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-
Західна № 1 », правонаступником , якого є ПАТ «ШУ «Покровське», укладений між трудовим колективом підприємства та представником адміністрації ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», відповідно до п. 1.5 Колективного договору норми Колективного договору є обов’язковими для виконання адміністрацією , працівниками шахти та профспілкою та п.1.9 Колективного договору передбачає заборону кожній з сторін , які уклали даний договір протягом строку дії договору в односторонньому порядку приймати рішення , які міняють норми, положення , зобов’язання Колективного договору або призупиняти його виконання. ( а.с.103).
В судовому засіданні встановлено , що у Колективному договорі відсутні норми, за якими рішення про виплату одноразової допомоги при звільненні у зв’язку з переходом на пенсію відповідно до п. 8.3. Колективного договору , повинні приймати збори акціонерів.
З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку , що відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу одноразову допомогу при звільненні .
Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Відповідно до ст.. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків , встановлених ст.. 233 КЗпП України суд може поновити ці строки.
В судовому засіданні встановлено, що позивач був звільнений з підприємства 19.03.2010 р., до суду позивач звернувся 08 листопада 2010 р. (а.с. 4).
В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2010 р. відповідно до Закону України «Про адвокатуру » адвокатом ОСОБА_2 у зв’язку з зверненням ОСОБА_1 було направлено запит на ім’я відповідача з проханням надати довідку про розмір вихідної допомоги та середній заробітній платі за час праці ОСОБА_1 , яка необхідна для звернення до суду (а.с. 19). Зазначений запит відповідачем отримано 18.05.2010 р. , що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.134).
У зв’язку з ігноруванням запиту адвоката та не наданням відповідачем відповіді на запит адвоката , ОСОБА_1 01 червня 20010 р. звернувся до Красноармійського міськрайонного суду з заявою про забезпечення доказів шляхом зобов’язання відповідача надати до суду необхідні документи.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 04 червня 2010 р. зобов’язано відповідача надати до суду у строк до 14.06.2010 р. довідки про розмір заборгованості з вихідної допомоги у зв’язку з виходом ОСОБА_1 на пенсію та розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 07.09.2009 р. по 19.03.2010 р.(а.с.26).
Відповідач не погодився з ухвалою суду, оскаржив ухвалу суду до апеляційної інстанції та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 вересня 2010 р. ухвала Красноармійського міськрайонного суду від 04.06.2010 р. залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення (а.с.27-28).
На підставі виконавчого листа , виданого Красноармійським міськрайонним судом 05.10.2010 р., держвиконавцем Красноармійського міськрайонного управління юстиції 25.10.2010 р. виконана ухвала суду та ОСОБА_1 видані витребувані судом докази (а.с.27).
Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в тому числі виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги , зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна строна зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог , докази подаються сторонами.
З урахуванням того, що відповідачем у порушення вимог 49 КЗпП України відмовлено у видачі працівнику про розмір заробітної плати , внаслідок чого позивач був вимушений звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів , ухвала суду від 04.06.2010 р. була виконана відповідачем тільки 25.10.2010 р., суд приходить до висновку , що позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду , передбачений ст..233 КЗпП України , пропущений з поважних причин та зазначений строк підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства , установи , організації , провадиться в день звільнення.
На підставі п. 8 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з послідуючими змінами та доповненнями , у разі ,коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги ,вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати , розрахованої згідно з абз. 1 цього пункту ( заробітна плата за 2 останні місяці роботи за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів ) , на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді ( сумарне число робочих днів за останні два місяця згідно з графіком роботи підприємства поділене на 2).
Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням , з якої повинен розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , відповідно до довідки відповідача (а.с.133,136) складає :
Січень 2010 р. – 11185,04 грн. – 19 роб. дн.
Лютий 2010 р. - 10570,30 грн. - 20 роб .дн.
Всього: 21 755,34 грн. - 39 роб. дн.
Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача 19.03.2010 р. складає 21755,34 грн. : 39 роб. дн.= 557,83 грн.
Середньомісячне число робочих днів складає 19,5 дн. з розрахунку (20 роб. дн. + 19 роб. дн.): 2 = 19,5 роб. дн.
Середньомісячна зарплата позивача для розрахунку одноразової допомоги при звільненні складає 557,83 грн. х 19,5 роб.дн.= 10 877,69 грн.
Відповідач повинен сплатити позивачу одноразову допомогу при звільненні у зв’язку з переходом на пенсію за віком в розмірі 3- місячних заробітних плат в розмірі 10 877,69 грн.х 3 = 32 633,07 грн.
Відповідно до ст.237-1 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що у порушення вимог ст.. 116 КЗпП України відповідач не виплатив належні позивачу суми у остаточний розрахунок , відмовився добровільно надати документи про заробітну плату позивача та розмір заборгованості по вихідній допомозі при звільненні , що вимусило позивача звертатися до судів першої та апеляційної інстанції , що не є звичним його укладу життя, страждання позивача викликають певні зміни у його житті. та примушило його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи можливість поновлення порушених життєвих страждань , їх подовженості , суд, виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 500 гривень.
В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Враховуючи, що заявлено позов майнового та немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір зв вимоги немайнового характеру у сумі 8,50 грн. + за вимоги майнового характеру 326,33 грн. та на користь позивача понесені позивачем витрати по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
На підставі ст.ст. 3,4,5,6,10, 11, 57, 208,209, 212, 213- 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в розмірі 32 633 грн. 07 коп.(тридцять дві тисячі шістсот тридцять три грн.07 коп.), у відшкодування моральної шкоди 500 грн.(п’ятсот грн..), а всього 33 133 грн.07 коп.(тридцять три тисячі сто тридцять три грн.07 коп.).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у розмірі 335 грн. 13 коп.( триста тридцять п’ять грн. 13 коп.) та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.(сто двадцять грн.).
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення .
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 07 грудня 2010 р., повний текст рішення виготовлений 10 грудня 2010 р.
Суддя: