Справа №2- 829/2010рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Миронівський районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.
при секретарі – Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі про перерахунок та виплату пенсії
встановив:
У вересні 2010 року позивачка звернулась до суду з названим позовом,посилаючись на те,що вона є особою,яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, постійно проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови КМУ №106 від 23.07.1991року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Миронівському районі,отримує пенсію за віком,не працює.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам,які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах,встановлених ч.1 цієї статті ,а саме до однієї мінімальної заробітної плати.
Статтею 51 цього ж закону передбачено,що особам,віднесеним до категорії 4 встановлюється додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Розмір пенсії,яку вона отримує,не відповідає вимогам вказаного Закону,а тому вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст.39,51 Закону. У перерахунку та виплаті пенсії їй відмовлено.Вважаючи цю відмову незаконною,звернулась до суду з позовом.
У судове засідання позивачка не з”явилась,подала до суду заяву,в якій просить справу розглянути за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив,проте подав до суду заперечення проти позову та просить справу розглянути за відсутності їх представника.
У своїх запереченнях відповідач позов не визнав і зазначив, що доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам,які проживають на території зони посиленого радіологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5грн.20коп нарахована до пенсії позивачеві вірно і виплачується на підставі постанови КМУ від 26.07.1996року № 836 « Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.51 закону № 796 особам,віднесеним до 4 категорії,щомісячна додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю,призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком,розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами Кабінету Міністрів України,в яких зазначалися обмеження щодо їх застосування при визначені певних видів виплати.
Мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб,що втратили працездатність,встановлюється відповідно до ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.Він застосовується виключно для встановлення розмірів пенсій,визначених цим законом,тобто її положення не поширюються на Закон України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.Статтею 51 Закону передбачено,що особам,потерпілим від аварії на ЧАЕС 4 категорії додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю,встановлюється у відповідних відсотках до мінімальної пенсії за віком. Законом України “ Про державний бюджет України на 2008рік” розрахунок додаткової пенсії встановлено у розмір 5% до прожиткового мінімуму,визначеного для осіб,що втратили працездатність. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму.
Для реалізації ст.39 Закону була прийнята постанова КМУ від 26.07.1996року № 836,нею встановлено розмір доплати громадянам,які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю 5,20грн.
Стаття 63 Закону зазначає,що фінансування витрат,пов”язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Кабінету Міністрів України доручалось здійснювати застосування цих норм,виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідний рік,фінансування витрат,пов»язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок Державного бюджету. Закони України « Про Державний бюджет» на відповідні роки визначають розміри мінімальної заробітної плати,але не містять жодних вказівок щодо використання цього розміру як розрахункової величини при виплаті допомог та доплат,передбаченихЗаконом України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст.87 Бюджетного Кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету у межах обсягів призначень,передбачених у Державному бюджеті України.
В останні роки видатки,пов”язані з соціальним захистом громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,визначались в обсягах,виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те,що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну направленість.У 2007-2010рр фінансування пільг та доплат постраждалим громадянам проводиться відповідно до обсягів,затверджених державними бюджетами.
Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано,оскільки до державних бюджетів не внесено відповідних змін щодо збільшення виплат,передбачених Законом України №796,не було збільшено фінансування “чорнобильських виплат”.
Відповідно до ст.9 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок коштів Пенсійного фонду виплачуються лише пенсії за віком,по інвалідності від загального захворювання та у разі втрати годувальника. Отже, Пенсійний фонд не може бути відповідачем своїми коштами у цій справі.
Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню .
Статтею 16 ЦК України передбачене право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення,дій чи бездіяльності органу влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України)
У Конституції України Україну проголошено демократичною,соціальною,правовою державою,визнано,що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина,її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження та забезпечення є головним обов»язком держави(ст.ст.1,3)
Права та обов»язки людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21),їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не може бути звужений (ст.22)
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян,держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги,компенсації і гарантії,що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права,а тому відповідно до ч.2 ст.6,ч.2 ст.19,ч1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов»язковими,мають додержуватись органами державної влади,місцевого самоврядування,їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов»язань щодо окремих осіб становить громадян у нерівні умови,підриває принцип довіри особи до держави,що закономірно призводить до порушення принципів соціальної,правової держави.
Зупинення дії положень законів,якими визначено права і свободи громадян,їх зміст і обсяг,є обмеженям прав і свобод,і може мати місце лише у випадках,передбачених ст.64 Конституції України(лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк)
Крім того,встановлений ч.2 ст.95 Конституції України перелік правовідносин,які регулюються Законом України « Про Державний бюджет України»,є вичерпним,а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків,пільг,компенсацій і гарантій,передбачених іншими законами України,зокрема Законом України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Ст.71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено,що дія цього закону не може призупинятись іншими законами,крім законів про внесення змін до цього закону.
Отже,зупинення Законом України « Про Державний бюджет України на 2007рік» та внесення змін до закону №796 законом про Держбюджет України на 2008рік дії ст.ст.39,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежило обсяг прав даної категорії громадян і фактично скасувало конституційну гарантію забезпечення належних умов їх існування. У зв»язку з цим,при вирішенні позовних вимог позивача суд вважає за необхідне керуватись Конституцією України,а не Законами України "Про Державний бюджет України" на 2007,2008роки
Судом встановлено,що позивачка є особою,яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993роках,проживає на даний час та відноситься до 4 категорії,що підтверджується наявною у матеріалах справи копією чорнобильського посвідчення та копією паспорта.
Крім того,позивачка є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Миронівському районі , одержує пенсію за віком та постійно проживає в АДРЕСА_1,яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991року №106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю,не працює.
Згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991року №796 пенсії непрацюючим пенсіонерам,які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю,підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 51 цього Закону передбачено,що особам,віднесеним до категорії 4 встановлюється додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.19ч2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.113 Конституції України передбачено,що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України.
З матеріалів справи вбачається,що розрахунок підвищення до пенсії позивачеві,як непрацюючому пенсіонеру,що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю згідно ч.2 ст.39 Закону №796 відповідачем здійснено згідно постанови Кабінету Міністрів України “ Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996року у розмірі 5грн.20коп. Відповідачем також випллачувалась позивачеві додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю у розмірі 19грн.91коп.
Пунктом 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006року зупинено на 2007рік дію ч2 ст.39,ст.51 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини 2 статті 56,частини 2 статті 62,частини 1 статті 66,пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,44,45,46 статті 71,статей 98,101,103,111 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007рік” від 09.07.2007року №6-рп/2007 визнано такими,що не відповідають Конституції України (є неконституційними),деякі положення Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007рік”,зокрема,пункт 30 статті 71,яким зупинено на 2007рік дію абзаців другого,третього,четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслдіок Чорнобильської катастрофи” у частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати,та ст.51 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп/2008 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими,що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п.28 розділу 11 “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “ Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,якими були внесені зміни в Закон України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,зокрема ст.ст.39,51.
Приймаючи рішення,Конституційний Суд України дійшов висновку,що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і ,як наслідок,скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законоадвчих актів України” втратили чинність з дня ухвалення цього рішення,тобто з 22.05.2008року.
Відповідно до ст.152 Конституції України,закони та інші нормативні акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині,якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду,ухвалення або набрання ними чинності.
Закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнані неконституційними,втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином,при визначенні розміру підвищення до пенсії у зв”язку з проживанням на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та та додаткової пенсіі за шкоду,заподіяну ушкодженням здоров”ю,передбаченої Законом №796 слід виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами,а тому потрібно керуватись ст.39 та ст.51 цього Закону,а не Постановами КМУ.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення ч.2 ст.39 та ст.51 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,тобто з часу прийняття рішень у позивача відновилось право на підвищення пенсії за віком у розмірі однієї мінімальної заробітної плати,а також додаткової пенсії за шкоду,заяподіяну ушкодженням здоров”я у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у своїх запереченнях на ст.62 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,якою встановлено,що роз”яснення порядку застосування цього Закону проводиться в порядку,визначеному Кабінетом Мінімстрів України,рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади,всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Кабінет Міністрів повинен був встановити зазначений порядок,не порушуючи положень цього Закону,в тому числі й інших законів,якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком,розмір якої визначається лише за правилами,передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-1У і іншого нормативно-правового акта ,який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір,немає.
Положення частини 3 статті 28 Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших,пов”язаних із нею пенсій чи доплат,оскільки частииною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Виходячи з викладеного,суд вважає,що позивачка має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону №796 із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати та відповідно до ст.51 цього ж Закону додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України,тобто з 09.07.2007року по 31.12.2007року та з 22.05.2008року по 31.12.2008року.
Законами України “ Про Державний бюджет України на 2009рік”,2010рік дії норм Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не зупинялись,зміни до вказаних норм не вносились,а тому позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю у розмірі мінімальної заробітної плати та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком ,починаючи з 01.01.2009року по 31.12.2009року,та з 01.01.2010року по день розгляду справи.
Посилання відповідача на відсутність належного фінансування виплати,передбачених Законом №796 не є підставою для відмови у задоволенні позову.Належним відповідачем у справі є Управління пенсійного фонду України у Миронівському районі,оскільки саме на управління Пенсійного фонду України покладений обов”язок по виплаті пенсій.
Згідно ст.13 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов”язується відшкодувати її,в тому числі,за пошкодження здоров”я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином,дії відповідача по відмові у здійсненні перерахунку та виплати позивачеві підвищеної пенсії як непрацюючому пенсіонеру ,який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у розмірі мінімальної заробітної плати,встановленої законами України про Держбюджет на відповідний рік та щомісячної додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком суд вважає незаконними ,а відповідача слід зобов”язати нарахувати та виплатити позивачеві підвищену пенсію та додаткову пенсію у вказаних розмірах з 09.07.2007року по 31.12.2007року; з 22.05.2008року по 31.12.2008року; з 01.01.2009року по 31.12.2009року,з 01.01.2010року по 08.09.2010року з урахуванням проведених виплат за ці періоди.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Оскільки жодна із сторін з такою заявою до суду не звернулась,суд вважає,що перерахунок та виплату пенсії позивачеві слід здійснювати саме з 09.07.2007року.
На підставі Декрету КМУ “ Про державно мито” відповідач звільнений від сплати судового збору .
На підставі Конституції України,ст.16 ЦК України,ст.ст.39,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007року, від 22.05.2008р., суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі по відмові у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищеної пенсії відповідно до ст.39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров”ю згідно ст.51 цього ж Закону незаконними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру ,що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» :
за період з 09 .07. 2007року по 31.12.2007року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року
з 01.01.2009року по 31.12.2009року , з 01.01.2010року по 14.09.2010року із розрахунку мінімального розміру заробітної плати,встановленого Законами України “ Про Державний бюджет України ” на відповідний рік та з урахуванням раніше проведених виплат за ці періоди.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров”ю відповідно до ст.51 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» :
за період з 09 .07. 2007року по 31.12.2007року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року
з 01.01.2009року по 31.12.2009року , з 01.01.2010року по 14.09.2010року із розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком ,встановленої ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням раніше проведених виплат за ці періоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення .
Суддя В.М.Пархоменко