№ 2-320 За 2007р.

РІШЕННЯ

іменем України

« 24 » квітня 2007 року, Стахановський міський суд у Луганській області в складі:

Судці                                                     Євтіфієва В.М.

Секретарі                                              Ращепкіної К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні м.Стаханова за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача в особі адвоката ОСОБА_2відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідачів в особі ОСОБА_5, справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

В мотивуванні позовних вимог позивачка, вказала, 30 червня 2004 року її синові були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6. В зв'язку с отриманими тілесними ушкодженнями її син знаходився на лікуванні, що призвело до заподіяння матеріальної та моральної шкоди. Тому вона вимагає стягнути солідарно з ОСОБА_3та ОСОБА_4, на її користь матеріальну шкоду і на користь її сина моральну шкоду, а також вимагає стягнення судових витрат.

Позивачка ОСОБА_1. на позові наполягала. В своїх вільних поясненнях вказала, що син відповідачів 30 липня 2004 року наніс її синові тілесні ушкодження середньої важкості -перелом правої кісті руки зі зміщенням. У результаті травми сину робили операцію, після чого у дитини почався нервовий стан, на підставі чого повинно було звернення до лікаря невропоталога. їй були затрачені кошти на проїзд, придбання ліків, та на підставі рекомендації було посилено харчування дитини. Доказів, про придбання продуктів харчування для посиленого харчування дитини у неї не має, т.я. продукту купувались на ринку. Позивачка суду вказала, що вона не баче необхідним проведення експертизи стосовно обґрунтування моральної шкоди, яка на її думку складається з заподіяного тілесного ушкодження дитини, знаходження на лікуванні, порушення денного розпорядку дитини.

Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. позов визнали частково. В поясненнях вказали, що вони згодні відшкодувати витрати понесені при зверненні до травматолога.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази по справі, суд вважає наступне:

Дійсно як встановлено судом, на підставі досліджених доказів довідок дитячої лікарня, постанови слідчого СВ Стахановського MB УМВС, постанови від 5 квітня 2005 року Стахановського суду, що не заперечують відповідачі, 30 червня 2004 року ОСОБА_7були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6. У результаті отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_7знаходився на лікуванні в лікарняному закладі.

Як Встановлено судом дані тілесні ушкодження були заподіяні під час відсутності належного контролю з боку батьків ОСОБА_4, що свідчить матеріали кримінальної справи про виділення матеріалів стосовно відповідачки, для вирішення питання про притягнення її до відповідальності за ст. 184 КоАП країни.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, позивач повинен довести ті обставина яки в ходять в предмет доказування.

2

Як вказує позивачка наслідком лікування останнього, ОСОБА_1булу понесені витрати на проїзд до лікувального засобу, що свідчить копії квіткив на проїзду, про що заперечує відповідач, на підставі того, що на квітках не вказано в якому транспорті були використані, ці квітки. Суд не може погодитись с запереченням відповідачів, так як з їх боку не були надани докази яки підтвердили відсутність квіткив в суспільному транспорту. В той же час витрати по оплаті проїзду в суспільному транспорту суд вважає загально відомими.

Заперечення відповідачів про витрати позивачки стосовно придбання ліків на лікування дитини у невропатолога, суд вважає обгрунтованими. Т.я. позивачка не надала доказів суду, яки вказували на причинний зв'язок між травмою та наслідками яки вплинули на стан здоров'я, що призвело до звернення за допомогою до неврапаталога.

Як зазначено позивачкою витрати пов'язані с посиленим харчуванням її сину під час лікування були здійснені їй на підставі рекомендації лікаря, но не в якому разі за висновком МСЕ або іншої експертизи.

Постановою N 6, від 27.03.92 року ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» п.6, 19, передбачено: За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти років, згідно зі ст.446 ЦК несуть відповідальність перед потерпілим його батьки. При цьому слід мати на увазі, що батьки (усиновителі) або опікуни несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав. Якщо потерпілий несе додаткові витрати на медичну і соціальну допомогу, ці витрати, потреба і тривалість яких у відповідних випадках підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або судово-медичної експертизи.

З урахуванням положень зазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, суд вважає що вимоги позивачки в частині стягнення матеріальної шкоди на придбання ліків при зверненні до невропатолога, продуктів харчування для посиленого харчування ОСОБА_7без підставні.

Вирішуючи вимоги стосовно стягнення моральної шкоди з урахуванням роз'яснень Постанови N 4, від 31.03.95, ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в якої зазначено: право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми... Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач.

Суд не може погодитись с позивачкою, про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Т.я. в матеріалах справи відсутній висновок експерта розмір моральної шкоди. Позивачка суду вказала, що вона не баче необхідним проведення експертизи стосовно обгрунтування моральної шкоди.

Але, з урахуванням положень вказаного пленуму, що в дійсності ОСОБА_1була заподіяна шкода його безпосередньо здоров'ю, у вигляді тілесних ушкоджень, яки відносяться до середньої важкості, тому суд вважає, що ОСОБА_7були заподіяні моральні страждання у вигляді моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст. 1178 ЦК України, батьки малолітньої дитини, яка заподіяла шкоду несуть солідарну відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, ЦК України, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 130, 174, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, п.6, 19, Постанови N 6, від 27.03.92 року, ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, «Про практику

3

розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою N 4, від 31.03.95, ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1178, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнить цілком.

Стягнути, солідарно, с ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду у розмірі 87грн. 28 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1. 1500 грн., витрати на правову допомогу 53 грн. 24 коп., на користь ТУ ДСА у Луганський області, с позначкою Стахановський суд, код ЕДРПОУ 26297948, р/р 37318003000730 в УДК Луганський області, МФО 804013, витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн., у доход держави держмито в сумі 51 (п'ятдесят одну)грн., в всього стягнути 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одна) грн 52 (п'ятдесят дві) коп.

Рішення суду може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Луганської області, через суд м. Стаханова. Протягом 10 днів з дня проголошення рішення, повинна бути подана заява до суду про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20ті днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.