Справа № 2-11191/10
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мироненко І.П.,
при секретарі Прихненко Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на самовільно переобладнану квартиру, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на самовільно переобладнану квартиру. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу (біржового контракту) від 11 вересня 1997 року № НОМЕР_1, укладеного на Азовській Універсальній товарній біржі між нею, ОСОБА_1, з одного боку, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з іншого боку. При укладенні договору були виконані всі умови угоди, крім її нотаріального посвідчення. Після отримання грошової суми, відповідачі передали їй всі документи на квартиру та ключі. У подальшому вона самовільно без проектної документації зробила реконструкцію квартири, в результаті якої об’єднала санвузол, змінила дверний пройом в кухні, збільшила площу кухні та зменшила площу коридору. При зверненні до БТІ міста Маріуполя з питання реєстрації права власності на переобладнану квартиру, їй було роз’яснено, що підтвердити право власності на самовільно переобладнану квартиру, придбану на підставі біржового контракту можливо лише у судовому порядку.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Вважає, що самовільне переобладнання квартири відповідає державним будівельним нормам та не порушує інтереси інших осіб. Що стосується біржового контракту, то сторонами виконані всі істотні умови, та ніяких претензій вони один до одного не мають. Просила визнати дійсним біржовий контракт № НОМЕР_1 (договір купівлі-продажу) квартири АДРЕСА_1, укладений 11 вересня 1997 року між нею, ОСОБА_1, з одного боку, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з іншого боку, зареєстрований на Азовській універсальній товарній біржі, та визнати за нею право власності на самовільно переобладнану квартиру АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до судового засідання не з явилися за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належними чином шляхом опублікування оголошення у регіональній газеті «Донбас», оскільки згідно даних адресного бюро відповідачі в місті Маріуполі не зареєстровані.
Представник відповідача – Маріупольської міської ради ОСОБА_5, діюча на підставі доручення, проти задоволення позову в частині визнання за позивачкою права власності на самовільно переобладнану квартиру, не заперечувала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 11 вересня 1997 року на Азовській універсальній товарній біржі був укладений біржовий контракт № НОМЕР_1 (договір купівлі-продажу) квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 з одного боку, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з іншого боку, який був зареєстрований в БТІ міста Маріуполя 11 вересня 1997 року.
Згідно даних паспорту ОСОБА_1, вона зареєстрована у АДРЕСА_1 з 28 листопада 1997 року.
Правовідносини, що склалися між сторонами мали місце до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року, тому відповідно до п. 4 Прикінцевих положень підлягають застосуванню положення ЦК України в редакції 1963 року.
Договір купівлі-продажу жилого приміщення (будинку), сторонами по якому є громадяни, укладений у порушення вимог ст. 227 ЦК України, якою передбачене обов’язкове нотаріальне посвідчення угод цього виду.
Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
За таких певних обставин, досліджених у суді, суд вважає встановленим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мав місце договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.
При обстеженні квартири АДРЕСА_1 техніком Маріупольського БТІ встановлено факт самовільного переобладнання квартири, а саме реконструкція кухні зі збільшенням площі за рахунок коридору та комірки з організацією дверного пройому в житлову кімнату, що підтверджується довідкою Маріупольського БТІ № 294 від 06 жовтня 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно – технічних вимог і правил експлуатації будинку.
За висновком будівельно-технічної експертизи, реконструкція квартири № 50 не завдає негативного впливу на технічний стан будівлі житлового будинку АДРЕСА_1 в цілому. Несучі та огороджуючи конструкції, які відносяться до квартири АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному технічному стані та можуть експлуатуватись у подальшому, технічний стан будівельних конструкцій, які відносяться до даної квартири, забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.
За таких підстав, враховуючи, що самовільне переобладнання квартири відповідає державним будівельним нормам та не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно переобладнану квартиру АДРЕСА_1.
На підставі ст.ст. 47, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.. 383 ч. 2 ЦК України (в редакції 2004 року), та керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на самовільно переобладнану квартиру - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11 вересня 1997 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з іншого боку, та зареєстрованого Азовською універсальною товарною біржею (біржовий контракт № НОМЕР_1).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно переобладнану квартиру АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому зсіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: