Справа №2-а-4416\10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого – Панас Н.Л.
При секретарі – Борісовій Я.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька, Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у місті Донецьку ради, Донецького міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та спонукання до перерахунку пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. У відповідності з діючим законодавством, зокрема ст.50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька відмовляє йому у нарахуванні такої пенсії у відповідності з діючим законодавством. Крім того, він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Але УПтСЗН Пролетарської районної у місті Донецьку ради нараховує та виплачує йому таку допомогу у значно меншому розмірі. Просив визнати такі дії відповідачів неправомірними та зобов»язати УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька нарахувати та виплатити йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідності з діючим законодавством, а також зобов»язати УПтСЗН Пролетарської районної у місті Донецьку ради та Донецький міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення у встановленному законодавством розмірі та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.
Позивач у судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька у судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Відповідач УПтСЗН Пролетарської районної у місті Донецьку ради у судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. Проти задоволення позову заперечував.
Відповідач Донецький міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що не є належним відповідачем по справі.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.13).
30.09.2010 року позивач звернувся до відповідачів з заявами про нарахування та виплату йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічної грошової допомоги на оздоровлення, у відповідності з діючим законодавством (а.с.14, 17).
Відмова відповідачів у проведенні перерахування пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві є неправомірною з огляду на наступне.
У відповідності з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, державного самоврядування, їх посадові особи, зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коснтитуцією та законами України.
Отже, виходячи з конституційної норми щодо приорітетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилався відповідач і яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька на ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії, у зв»язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи при цьому норм ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основну їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої даної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого розміру мінімальної пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної коммпенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється зі дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок провадиться зі дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальній розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному відповідним законом
Таким чином, повний мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен провадитися виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
А тому дії УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька в цій частині підлягають визнанню неправомірними і суд вважає можливим зобов»язати відповідача провести позивачеві нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідності з вимогами ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2005 року по 19.11.2010 року.
У відповідності зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з довідки № 2284, виданої УПтСЗН Пролетарської районної у місті Донецьку ради від 12.10.2010 року позивачеві у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік платіжним дорученням № 567 від 23.06.2004 року було сплачено 26 грн. 70 коп., за 2005 рік у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення платіжним дорученням №238 від 20.09.2006 року було сплачено 100 грн., за 2006 рік у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення платіжним дорученням №204 від 18.07.2006 року було сплачено 100 грн., за 2007 рік у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення платіжним дорученням №39 від 27.12.2007 року було сплачено 100 грн., за 2008 рік у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення платіжним дорученням №93 від 27.01.2009 року було сплачено 100 грн., за 2009 рік у якості щорічної грошової допомоги на оздоровлення платіжним дорученням №851 від 13.05.2010 року було сплачено 100 грн., за 2010 рік щорічна допомога на оздоровлення була нарахована, але не сплачена (а.с.16).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у поданих ним до суду запереченнях, про те, що разова грошова допомога позивачеві була виплачена у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України та ЗУ «Про державний бюджет», оскільки у відповідності зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі і в межах повноважень, засобом передбаченим Конституцією та законами України. Статтею ж 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права та свободи людини та громадянина, гарантії цих прав та свобод.
Також суд зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 48 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » не зупинялася.
Положення же Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були визнані неконституційними рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
Тому, суд вважає можливим визнати дії відповідача в частині нарахування та виплати позивачеві щорічної гршової допомоги на оздоровлення за період 2007-2010 років у розмірі меншому, ніж це встановлено діючим законодавством неправомірними та зобов»язати його провести позивачеві нарахування та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки, у відповідності з вимогами діючого законодавства, з урахуванням проведених виплат.
Що ж стосується вимог позивача про зобов»язання відповідача провести нарахування та виплату такої допомоги за період 2004-2006 років, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв»язку з тим, що дія ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинялися та рішеннями Конституційного суду України не визнавалися такими, що є неконституційними.
Що ж стосується вимог позивача про визнання дій Донецького міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними та зобов»язання його зробити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності з п.2 постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року розпорядниками бюджетних коштів за програмами, пов»язаними із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство праці та соціального захисту населення АР Крим, головні управління праці та соціального захисту населееея Київської міської та Севастопільської міської рад, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних міських держадміністрацій, виконкомів міських, районнихї у містах рад.
У відповідності з п.3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, затвердженого постановою КМУ №790 від 30.05.2007 року, призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, здійснюється відповідним управлінням праці та соціального захисту населення.
З огляду на вищевикладене Донецький центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не є належним відповідачем по цій справі.
У відповідності зі ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
При зверненні до суду позивачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн., що підтверджується квитанцією від 29.09.2010 року (а.с.21).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, тому суд вважає можливим стягнути на його користь понесені ним судові витрати у розмірі 500 грн. з коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.48, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.19, 92 Конституції України, керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 71, 159, 160-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі меншому ніж це встановлено ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, за період с 01.01.2005 року по 19 листопада 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, у відповідності з вимогами ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у місті Донецьку ради в частині нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період 2007-2010 років, у розмірі меншому, ніж це встановлено ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у місті Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007-2010 роки, у відповідності з вимогами ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь ОСОБА_2 витрати по наданню правової допомоги у розмірі 500 грн.
Постанова може бути оскаржена сторонами повністю або частково до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення постанови.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: