Судове рішення #12471911

                                                                                                                      Справа № 2-3220/10

                       

РІШЕННЯ

Іменем України

    заочне    

15 листопада 2010 року

                     Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області  в складі:

головуючої судді                                - Токаревої Н.М.,

при секретарі                                 - Наугольнікової О.В.,

за участю представника

позивача ПАТ «УкрСиббанк»           -Симонян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»  звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_1, якою просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 109585, 65 грн.

            У позовній заяві позивач вказав, що 27 лютого 2006  року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 42-ТТ№208, згідно з яким відповідачу були надані кредитні кошт в національній валюті в сумі 90000грн., на строк до 27.02.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % річних. Кредит було надано для особистих потреб. Згідно п. 1.2.2. кредитного договору відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно п.п.1.3.1., 1.3.4 Кредитного договору з 01 по 10 число кожного місяця – в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць. Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов’язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 05.05.2010р. прострочена заборгованість за кредитним договором становить 64036, 35 грн. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит позивач має право вимагати від відповідача додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквівалент) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Станом на 05.07.2010 року загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором складає 8077, 30 грн.

До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню відповідачем не сплачено. Частиною 2 ст. 1050 ЦК встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Станом на 05.07.2010 року частина кредиту, що залишилась до виплати відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором і яку позивач має право вимагати від відповідача становить 37472 грн.

  За договором поруки № 42 ТТ № 208 (ГН)П від 27 лютого 2006 року  поручителем по вищевказаному Кредитному договору виступила ОСОБА_1.

Згідно п. п. 1.3. Договору поруки №  42 ТТ № 208 (ГН)П від 27 лютого 2006 року  поручитель  відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2 за кредитним договором, повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплату пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором. Пунктом 1.4 договора поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_1

           Таким чином загальна заборгованість відповідачів  перед банком станом на 05.07.2010 року становить 109585, 65 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь, а також просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору  у сумі 1095,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

            У судовому засіданні представник позивача Симонян А.В. підтримав позовні вимоги і дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

 Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судові засідання  не з'явились. Про день, час і місце розгляду справи були сповіщені у порядку ст. 169 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідачів не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається досить матеріалів про права і взаємини сторін, суд доходе до висновку про  можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідачів на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.  

   Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

            Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

            У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

           Як встановлено у судовому засіданні, 27 лютого 2006  року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 42-ТТ№208, згідно з яким відповідачу були надані кредитні кошт в національній валюті в сумі 90000грн., на строк до 27.02.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % річних. Кредит було надано для особистих потреб. Згідно п. 1.2.2. кредитного договору відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно п.п.1.3.1., 1.3.4 Кредитного договору з 01 по 10 число кожного місяця – в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов’язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 05.05.2010р. прострочена заборгованість за кредитним договором становить 64036, 35 грн. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит позивач має право вимагати від відповідача додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквівалент) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Станом на 05.07.2010 року загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором складає 8077, 30 грн. До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню відповідачем не сплачено.

              Частиною 2 ст. 1050 ЦК встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Станом на 05.07.2010 року частина кредиту, що залишилась до виплати відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором і яку позивач має право вимагати від відповідача становить 37472 грн.

За договором поруки № 42 ТТ № 208 (ГН)П від 27 лютого 2006 року  поручителем по вищевказаному Кредитному договору виступила ОСОБА_1.

Згідно п. п. 1.3. Договору поруки №  42 ТТ № 208 (ГН)П від 27 лютого 2006 року  поручитель  відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2 за кредитним договором, повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплату пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором. Пунктом 1.4 договора поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_1

                Відповідно до вимог ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

              Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

              Оскільки кредитний договір є окремим видом зобов’язання, то відповідно до ст. 526 ЦК України повинен виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А, виходячи з вимог статті 617 ЦК України,  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

            Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Строк повернення кредиту протягом розгляду цієї справи згідно кредитного договору № № 42-ТТ№208 від 27 лютого 2006  року спливає 27.02.2013 року,  але внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань позивач змушений був звернутися до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з істотним порушенням умов договору.

Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов кредитного договору, зобов’язаний виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте він свої обов’язки не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд. Загальна сума заборгованості  відповідачів перед позивачем складає 109585,65 гривень

Також суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені вищезгадані договірні зобов’язання, виконання яких було прострочене, у зв’язку з чим, на підставі  ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов’язання судом не встановлено.

             Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому сплачена позивачем сума судового збору в доход держави  у розмірі 1095, 85 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 610-612, 617, 625, 1050 ЦК України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 10, 11, 60,88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228  ЦПК, суд -

                                                                            В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –  задовольнити.

           Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в сумі 109585 (сто дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 65 копійок.

            Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у сумі 1095, 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

            Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя:                                                                          Токарєва Н.М.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація