Судове рішення #1247184
Справа №2а-551\07

Справа №2а-551\07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 квітня   2007 року                                                                                                      м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Сидорук Є.І., при секретарі ЩудлоМ.О. представника відповідача Ковальчука І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до в\частини А-4152 м. Рівне про стягнення недовиплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня   2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до \частини А-4152 м. Рівне про стягнення недовиплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу.

Представник суб"єкта оскарження в судовому засіданні позов визнав і не заперечує проти стягнення на користь позивача 12694,07 грн.

В судовоме засідання  позивач не з"явився, однак подав заяву в якій просить справу     розглянути без його участі , позовні вимоги підтримує.

Суд   , заслухавши   думку представника   відповідача,     всебічно дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач    проходить    військову службу в Збройних Силах України, і   має відповідну безперервну військову службу , в зв"язку з чим, має право на отримання надбавки за безперервну військову службу в розмірах, передбачених ст.1 Указу Президента України " Про надбавки військовослужбовцям ЗСУ, МВС України, і Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну | службу" від 5.05.03 року № 3 89.

Відповідно до п. 1,2 " Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в ' ЗСУ" Затверджені наказом МОУ від 26.05.03 р. № 149, зареєстрованого в МЮУ 28.05.03 р. за № 411Y7732, визначено, що особам офіцерського складу виплачується щомісячна надбавка за безперервну військову службу у відмотках до грошового забеспечення залежно від стажу служби у таких розмірах : понад 5 років - до 10, понад - 10 років - до 30,  \ понад 15 років до 50, понад 20 років - до 70, понад 25 років - до 90.

Згідно витягу з послужного списку позивача який був призваний на військову службу 05.08.82 року, і станом на 1 березня 2007  року його строк безперервної служби становить більше 23-х років.

Враховуючи вислугу років ОСОБА_1. , суд вважає, що він набув право на надбавку за безперврну військову службу в максимальному розмірі 70 % в період з 01.05.03 р. по 01.12.05 року.

В період з 01.05.03 по 01.12.05 року , зазначена надбавка йому виплачувалась в заниженому розмірі, що суперечить вимогам ст. 2 та 9 Закону України " Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", якими   передбачено, що ніхто немає права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених  { законодавством України, і держєава гарантує матеріальне та інше забеспечення військовослужбовців у розмірах, що  ; стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Право позивачів на отримання надбавки за безперервну службу у відповідних розмірах ( у відсотках залежно від стажу військовой служби) передбачено   і вищевказаним Указом Президента України, у зв"язку з чим різниця між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою, на отримання якої мають право позивач, повинна бути нарахована і виплачена позивачу.

Різниця недоотриманої позивачем суми надбавки становить 12694,07  грн.

Обгрунтованими є доводи позивача в тій частині, що п. 1 наказу МОУ від 19.03.04 року № 88 є соціально несправедливим, оскільки він надає перевагу у виплаті грошової надбавки одним категоріям військовослужбовців, обмеждуючи при цбому такі ж самі права іншої категорії військовослужбовців, до яких відноситься і позивач. При цьому слід зазначити, що джерело фінансування і сума асигнувань на виплату зазначених надбавок є спільною для всіх категорій військовослужбовців без будь-яких винятків. Отже зазанчений наказ суперечить вимогам ст. 24 Конституції ! України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Державним бюджетом України на 2003,2004,2005 роки передбачені виплати надбавок в розмірах, визначених вищевказаним Указом Президента України. Разом з тим Указом МО України не наділений повноваженнями визначати надбавку за безперервну військову службу в розмірі, меншому ніж встановлено в нормативному акті.

Пунктом 2 Указу Президента передбачено здійснювати виплату надбавки з 01.05.03 року на рахунок коштів передбачених у бюджеті на утримання ЗСУ. У відповідності до ст. 43 Конституції України у позивача є право на заробітну плату не нижче певної законом. Згідно ч. З ст. 15 Закону України " Про оплату праці" , з урахуванням положень ст. 11 ЦПК України, а з 01.01.04 р. і з урахуванням положень ст. 8 ЦПК України, оплата праці здійснюється в першочерговому порядку.

Суд, оцінюючи представлені сторонами докази, вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, а бездіяльність відповідача, пов"язана з не нарахуванням розміру надбавки за безперервну військову службу в розмірі 70 % з 01.05.03 по 01.12.05 року, за винятком місяців коли вона виплачувалась в повному обсязі, суд вважає неправомірними й такими, порушують право позивача,

На. підставі ст.ст. 17,22,24,46 Конститції України, ст. 9 Закону України " Ппро соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Указу Президента України від 05.05.03 року № 389 " Про Про надбавки військовослужбовцям ЗСУ, МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління

 

державної охорони України за безперервну службу" керуючись ст. ст.   70,72,94,159,160,161,163,167,185,186,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати дії командування в\частини А-4152 про виплату заниженої надбавки  неправомірними.

Стягнути з в\частини А-4152 м. Рівне на користь ОСОБА_1   недоплачену надбавку за безперервну військову службу в сумі 12694,07  грн.

Стягнути з в\частини А-4152  на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі  128 грн., та витрати на ІТЗ в сумі 51 грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного адміністративного суду Львівської області. Постанова суду, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація