Справа № 2-8108/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Донецьк                                        01 грудня 2010 року    

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді               Масендич В.В.

при секретарі                    Михайловській Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням», -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідача про визнання його втратившим право користування жилим приміщенням, в якому вказала, що АДРЕСА_1 у Пролетарському районі м. Донецька, належить позивачу на підставі  договору дарування від 19.04.2003 року. Відповідач ОСОБА_2 був чоловіком позивача, і 22.09.1983 року шлюб між ними було розірвано. З березня 2008 року відповідач за вищевказаною адресою не мешкає, його особистих речей в будинку немає, що підтверджується актом про встановлення факту не проживання. Перешкод в користуванні будинком позивач не чинила, тому в будь-який момент відповідач мав змогу потрапити до будинку. Позивач вважає, що відповідач не користується жилим приміщенням без поважних причин, не приймає участі в витратах на комунальні послуги, за місцем реєстрації не проживає тривалий час. У теперішній час, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем, позивачу тяжко сплачувати комунальні послуги за відповідача. Оскільки в добровільному порядку відповідач не знявся з реєстрації, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

    В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

    Відповідач у судове засідання не з’явився, судову повістку вручити не надалося можливим у зв’язку з тим, що за місцем реєстрації відповідач не мешкає. У зв’язку з цим суд вважає можливим розглянути справу у відповідності зі ст. 224 ЦПК України з проведенням заочного розгляду.

    Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які є сусідами позивача, пояснили, що відповідач не мешкає у спірному будинку з 2008 року, місце проживання на теперішній час не відомо. Особистих речей відповідача в будинку не має, йому ніхто і ніколи не чинив перешкод у проживанні у будинку. Комунальні послуги він не оплачує.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, та дослідивши  матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 150,163 ЖК України  громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати дарувати і таке інше. У разі тимчасової відсутності  наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч.1 пунктами 1 і 5 ч.3 і ч.4 ст. 71  ЖК України. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім’ї не звільняє їх від виконання обов’язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

    Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування  жилим приміщенням внаслідок  відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

      Відповідно до ст.ст. 319,321,391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування ат розпорядження своїм майном.              

      Як встановлено в ході судового розгляду, у АДРЕСА_1 у м. Донецьку зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_1 та її діти: ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  та відповідач  (а.с. 17).

    Відповідно до акту від 20.08.2010 року (а.с.18) відповідач, який є колишнім чоловіком позивача (а.с.16)  дійсно не проживає у спірному будинку понад 2 років.

    АДРЕСА_1 м. Донецька належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19.04.2003 року (а.с. 6).

    Таким чином, сукупність наведених доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідач  не мешкає в спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважної причини, у зв'язку з чим він підлягає визнанню таким, що втратив право користування спірною будинком.

    На підставі викладеного ст.ст. 71, 72, 150,163 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням» –  задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням  – АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області   через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Пролетарським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя                                          В.В. Масендич