справа № 2-8248/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Донецька 30 листопада 2010 року
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Михайловській Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на домоволодіння» -
встановив
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Пролетарського районного суду м.Донецька із позовом «про визнання права власності на домоволодіння» до ОСОБА_2, де вказала, що АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2) належало ОСОБА_3 – батьку позивача та відповідача, на праві власності на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно від 19.11.1957 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилося спадкове майно, у вигляді вищевказаного домоволодіння, при чому, 26.10.2007 року ОСОБА_3 склав заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом. Відповідно до заповіту ОСОБА_3 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, яке полягало в розподілі спірного домоволодіння між позивачем та відповідачем в рівних частинах. З приводу вказаного розділу у сторін виникли розбіжності. Позивач у шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того, при оформленні документів стосовно спадкового майна позивачу стало відомо що право власності ОСОБА_3 на спірне домоволодіння не було зареєстровано в БТІ, про що свідчить відсутність реєстраційного номеру в технічному паспорті. Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно від 19.11.1957 року більш не є правовстановлюючим документом і як слідство, не підлягає державній реєстрації. Таким чином позивач не має можливості оформити належну їй спадщину через органи нотаріату, просила визнати за нею право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: Літ. А-1 (жилого будинку); Літ. а (прибудови); Літ. а1 (погреба); Літ. а3 (тамбура); Літ. а4 (ганку); Літ. Б (літньої кухні); Літ. В (душу); Літ. Г (убиральні); Літ. Д (гаражу); Літ. Е (сараю); Літ. Ж (навісу); Літ. З (сараю); Літ. И (сараю); * (трубопроводу); № 1,2,4 (огородження); Літ. І (тротуару).
В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі ордеру, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, згідно наданої заяви просила дану справу розглянути у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2) належало ОСОБА_3 – батьку позивача та відповідача, на праві власності на підставідоговору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно від 19.11.1957 року (а.с. 7-8).
Згідно свідоцтва про смерть (а.с.9) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 280.
Згідно заповіту від 26.10.2007 року (а.с.10) ОСОБА_3 заповідав АДРЕСА_1 своїм донькам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних частках.
Як вбачається з копії технічного паспорту на житловий АДРЕСА_1 власником будинку зазначений ОСОБА_3 (а.с. 11-12).
За наведених обставин, з урахуванням того, що позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а відповідач фактично відмовилась від її прийняття, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, –
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на домоволодіння» - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: Літ. А-1 (жилого будинку); Літ. а (прибудови); Літ. а1 (погреба); Літ. а3 (тамбура); Літ. а4 (ганку); Літ. Б (літньої кухні); Літ. В (душу); Літ. Г (убиральні); Літ. Д (гаражу); Літ. Е (сараю); Літ. Ж (навісу); Літ. З (сараю); Літ. И (сараю); * (трубопроводу); № 1,2,4 (огородження); Літ. І (тротуару).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.В. Масендич