Копія:

Справа № 2-а-655/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року                                 смт. Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Островський Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату, на його користь, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і інваліду ІІІ групи, недоотриманої державної пенсії та недоотриманої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 19.02.2010 року, та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області в подальшому виплачувати основну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом ІІІ групи і належить до соціальної категорії - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, та відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не здійснив нарахування та виплату державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, передбачених діючим законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження 24.11.2010 року, та 06.12.2010 року подав до канцелярії суду свої письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що позивач отримує пенсію по інвалідності, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654, що відповідає вимогам ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, відповідач посилається на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким з 01.01.2008 року до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено ключові зміни. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Пенсійного фонду немає, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А №053354 від 28.10.1994 року, вкладкою №072416 до посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом третьої групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 7-66 ВЛ №0310740 від 27.09.2001 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, що підтверджується пенсійним посвідченням №112476 і отримує пенсію по інвалідності, на підставі Закону України №796-ХІІ призначену з 07.09.1995 року. На даний час позивач отримує пенсію в мінімальному розмірі, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 складає для інвалідів ІІІ групи, з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році не нижче 980.00 грн. та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі: інвалідам ІІІ групи – 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з лютого 2010 року 104,25 грн.; з липня 2010 року 212,70 грн.; з жовтня 2010 року 108,45 грн.).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Державна (основна) пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІI групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Обчислення додаткової пенсії позивача передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розмір такої пенсії для інвалідів IIІ групи складає 50 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено та встановлено новий порядок обрахунку як основної та додаткової пенсії позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На час винесення рішення судом зміни до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України №796-ХІІ не вносилися, їх дія зупинена не була.

В період спірних правовідносин нарахування та виплата позивачу пенсії здійснювалась відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру основної та додаткової пенсії позивача у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

До такого висновку суд приходить з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Посилання відповідача в запереченні на застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, є необґрунтованим. Адже, іншими законодавчими актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, а застосування відповідачем при нарахуванні пенсії позивача підзаконних нормативних актів, які суперечать вимогам Законів України, є неправомірним.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1, від 28.05.2008 р. №530 та від 16.07.2008р. №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлювався порядок визначення розміру пенсії позивача у співвідношенні з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.

Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України строк звернення до суду визначається не тільки за нормами цього Кодексу, але й інших законів.

Відповідно до ст. 73 Закону України від 08.02.1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України. Разом з тим, ч. 1 ст. 76 зазначеного Закону передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо основної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 19.02.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення її розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз'яснити, що при перерахунку пенсії позивачу необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, та при підвищені розміру мінімальної пенсії за віком відповідачу необхідно керуватися ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідачів в майбутньому виплачувати основну пенсію і додаткову пенсію за шкоду, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підлягають задоволенню, оскільки компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб,   суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист прав, які ще не порушені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 48, 50, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області щодо перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 19.02.2010 року неправомірними .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1, в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 19.02.2010 року, з виплатою недоотриманих сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя (підпис)

З оригіналом  згідно:

Суддя

Котелевського райсуду  

Полтавської області                                 Р.В. Островський