Справа №2-205/07 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Панчук І.В.
з участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ в натурі 1/5 частки квартири та 1/5 частки земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільній сумісній власності та про зняття з реєстрації ,-
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ в натурі 1/5 частки квартири та 1/5 частки земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільній сумісній власності та про зняття з реєстрації.
В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_3. позовні вимоги підтримав та просить суд виділити йому в натурі 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 в м. Рівне, з врахуванням необхідних добудов, виділити кімнату площею 10,0 кв.м., позначену в плані квартири літерою "6" та інші приміщення у відповідності до його частки. Крім того просить суд виділити йому в натурі 1/5 частки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в м. Рівне. Заявлений позов ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про припинення права на частку у спільній сумісній власності та про зняття з реєстрації не визнав, просить суд відмовити у задоволенні даного позову.
Відповідачі-позивачі ОСОБА_4., ОСОБА_5. заявлений позов ОСОБА_3. не визнали та просять суд відмовити у його задоволенні. Свої вимоги про припинення права на частку в спільній сумісній власності та про зняття з реєстрації підтримали та просять суд припинити право ОСОБА_3 на 1/5 частки у спільній власності на квартиру АДРЕСА_1 №36 в м. Рівне, виділивши його частку в натурі ОСОБА_4. та ОСОБА_5. та виплативши ОСОБА_3. грошову компенсацію за належну йому частку.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягають до повного задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1983 року. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_5, 1984 року народження.
26 липня 2000 року шлюб між сторонами було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу виданого міськвідділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 26 липня 2000 року.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 жовтня 1997 року виданого Департаментом міського господарства Рівненської міської Ради , на підставі наказу від 09 жовтня 1997 року №408 квартира АДРЕСА_1 36 в м. Рівне належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
На підставі державного акту про право приватної власності на землю виданого ОСОБА_4, на підставі рішення Рівненської міської Ради народних депутатів від 15 квітня 1999 року №122, останній передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0542 га Дана земельна ділянка розташована на території м. Рівне, АДРЕСА_1. Дану земельну ділянку передано для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
05 вересня 2001 року був укладений договір дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, на підставі якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7. подарували, а ОСОБА_4. прийняла в дар належну їм частину квартири, тобто кожен по 1/5 частини квартири. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8. за реєстровим номером 1192. Дана подарована частини квартири була зареєстрована за ОСОБА_4. 04 листопада 2002 року в Рівненському міському бюро технічної інвентаризації.
ОСОБА_3. не проживає у спірній квартирі з 1999 року, про що стверджується оглянутими та дослідженими в судовому засіданні актами від 08 липня 2004 року, 25 листопада 2004 року, 16 грудня 2004 року. Також дана обставина підтверджується і судовою повісткою по кримінальній справі, яка була направлена ОСОБА_3. за адресою м. Рівне, АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як вбачається з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 травня 2006 року, виділити в окреме користування 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 36 в м. Рівне не можливо, так як частина є незначною.
Крім того поділити дану квартиру при такому незначному розмірі частки з влаштуванням ізольованих частин не можливо. Спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки сторони розлучені, та проживають окремо. Стосунки між сторонами напруджені і спільне володіння буде викликати лише нові конфлікти.
Аналогічним був висновок від 26 травня 2005 року, в якому зазначено, що технічної можливості поділу квартири на ізольовані жилі приміщення не має, оскільки 1/5 частина від жилої площі квартири складає 6,9 кв.м., що не відповідає дозволеним нормам про виділенні частин спільної власності, яка повинна становити не менше 16 кв.м., згідно ДБН 79-92.
Відповідно до ст. 364 ЦК України, якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості його частки.
Як вбачається з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 травня 2006 року, 1\5 частини від ринкової вартості земельних поліпшень (квартири) становить 13880,00 гривень, з врахуванням ремонтних робіт, які були проведені ОСОБА_4 без участі ОСОБА_3.
Вартість ремонтних робіт, які проведені в квартирі АДРЕСА_1 в м. Рівне становить 9851 гривню, що стверджується висновком спеціаліста від 15 травня 2006 року та показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10. які ствердили в судовому засіданні що ОСОБА_4. провела ремонтні роботи в квартирі без участі ОСОБА_3. ІТ'ята частина затрачених коштів на ремонтні роботи буде становити 1970грн.20 коп. отже цю суму слід відняти від 1\5 частини ринкової вартосяті земельних поліпшень квартири шо буде становити 11909 грн.80 коп.
Як вбачається з платіжного доруження №1850, ОСОБА_4. було зараховано на депозитний рахунок 11910,20 гривень, в рахунок грошової компенсації за частку майна яке належить ОСОБА_3.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи, так як виділ в натурі 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 в м. Рівне не можливий, тому порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток не встановлюється.
Тому заявлений позов на підставі 120 ч.4 ЗК України не може бути задоволений, оскільки ОСОБА_4. є єдиним власником земельної ділянки, державний акт на право приватної власності на землю та рішення міської Ради є чинними та ніким не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з квитанції ОСОБА_4. було оплачено 400,00 гривень за проведення судової будівельно-техінічної експертизи.
Згідно ст. 84 ЦК України - витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги. За таких підстав, суд рахує стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 2000,00 грн. за надання правової допомоги
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що на даний час ОСОБА_4. та ОСОБА_5. і надалі проживають у даній квартирі та користуються земельною ділянкою, виділити в натурі частину квартири є неможливим. ОСОБА_3. в даній квариирі не проживає, що стверджується актами. Крім того ОСОБА_4. було внесено на депозитний рахунок кошти тому з цих підстав, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 10,60,212,213,214,215,228, 294, ЦПК України, 364,365 ЦК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити повністю.
Припинити право ОСОБА_3 на 1/5 частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, 36 в м. Рівне, виділивши його частку в натурі ОСОБА_4, ОСОБА_5, виплативши ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 11910,20 гривень які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області.
У позовній вимозі ОСОБА_3 про компенсацію 1/5 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Рівне відмовити.
Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 з адресою м. Рівне, АДРЕСА_1 кв.2 в м. Рівне.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в сумі 51,00 гривні; 2000 гривень за надання правової допомоги та 400,00 гривень за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.