Справа № 2-а-896/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Миронівський районний суд Київської області
в складі:головуючого-судді Пархоменко В.М.
розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Миронівка адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання дій протиправними,перерахунок пенсії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з названим адміністративним позовом,в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку та виплаті у повному обсязі державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі державної пенсії відповідно до ст.54 Закону №796 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком ,за період з 01 квітня 2010року по дату винесення судом рішення з урахуванням проведених раніше виплат.
У встановлений строк відповідач подав до суду заперечення проти позову,позов не визнав з тих підстав,що з 01.01.2008року згідно ЗУ “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України розрахунок пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму,визначеного для осіб,що втратили працездатність.Всі державні пенсії були перераховані та змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму.Згідно ст.87 Бюджетного Кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян,які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи,здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету у межах обсягів призначень,передбачених у Державному бюджеті України.Кабінет Міністрів України здійснює видатки на реалізацію положень Закону України № 796 в межах асигнувань,затверджених Верховною Радою України.
Позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача та відповідач у справі є належним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач є особою,яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, інвалідом II групи довічно,віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок цієї аварії.
Розмір пенсії,яку позивач отримує,не відповідає вимогам закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,у зв”язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок державної пенсії та нарахування її відповідно до вимог ст.54 Закону,проте йому було відмовлено у перерахунку пенсії та виплаті її у належному розмірі. Суд вважає цю відмову протиправною.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за вісім мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При призначенні пенсії позивачеві розмір мінімальної пенсії за віком відповідачем щоразу визначався постановами Кабінету Міністрів України,в яких зазначалися обмеження щодо їх застосування при визначення певних видів оплат.
01.01.2008року Законом України “ Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України,внесені зміни до ч.4 ст.54 Закону України” Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ,визначено,що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів,щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою,не можуть бути нижчими,зокрема для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 11 групи інвалідності у 2008році -200% прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “ Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані таким,що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” п.28 розділу 11 яким статтю 54 Закону України “ Про статус..” викладено в іншій редакції.
Приймаючи рішення Конституційний Суд дійшов висновку,що Конституція України не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів,цим законом не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і, як наслідок,-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до п.5 рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення закону України “ Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” втратили чинність з дня ухвалення цього рішення,тобто з 22 травня 2008року.
Згідно ст.152 Конституції України закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнані неконституційними,втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст.54 Закону України “Про статус..”.,тобто у позивача відновилось право на отримання державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Законом України “ Про державний бюджет України на 2009рік” та на 2010рік дії норм Закону України “ Про статус” не зупинялись,зміни до вказаних норм не вносились.
Посилання представника відповідача на те,що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України та на те, що застосування стосовно спірних правовідносин статті 28 Закону № 1058-ІУ суперечить вимогам її частини 3, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом 1 частини 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, передбачених цим Законом не можна визнати обґрунтованими .
При вирішенні спору суд виходить із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами і з того, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.Іншого нормативного акта,який би визначав цей розмір,немає.
Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено фінансування витрат,пов”язаних з реалізацією цього Закону,за рахунок державного бюджету,ним не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування бюджету. Відсутність коштів для забезпечення вказаних виплат не є підставою для невиконання відповідачем вимог ст.54 Закону.
Посилання відповідача на відсутність надходжень з державного бюджету України як на підставу ненарахування позивачеві пенсій у визначеному законом розмірі,суд вважає безпідставними,оскільки держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов”язується відшкодувати її (ст.13 Закону)
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративногос уду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який,якщо не встанвоелно інше,обчислюється з дня,коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав,свобод чи інтересів,а тому позов необхідно задовольнити повністю в межах шестимісячного строку,а саме з 13.04. 2010року по 13 .10 2010року.
На підставі ст.ст.6, 19, 22,46,68, 152 Конституції України, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.5,6,8, 9, 17 18, 99, 183-2,256 КАС України,суд-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково .
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті у повному обсязі державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському Київської області, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі восьми мінімальноих пенсій за віком відповідно зі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за періодз 13.04.2010року по 13.10.2010року.
В решті позовних вимог відмовити.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Відповідно до ст.256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через
Миронівський районний суд районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання сторонами копії постанови.
Суддя В.М.Пархоменко