Справа № 2-а-2676/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року                        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого               судді Базана Л.Т.

при секретарях        Сеник В.Г., Баган О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №118627 від 10.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. та закриття провадження у справі.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини, його пояснень, а також того, що вимоги п.8.7.3 г ПДР України він не порушував, вважає, що його дії були правомірними. Вказує, що у той день та час рухався в м.Тернополі по вул.Живова в той час на світлофорі горіло зелене миготливе світло, однак в’їхавши на перехрестя світлофор перевівся в режим жовтого світла, але він завершуючи маневр проїхав його, оскільки в силу механічних особливостей автобуса, не зміг би його зупинити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та дав суду пояснення аналогічні обставинам, що були викладені ним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлений позов не визнав, заперечив проти нього та пояснив, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 8.7.3 г Правил дорожнього руху України за ч.2 ст.122 КУпАП і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, просить її залишити без змін, а позов ОСОБА_1 - без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ВО №118627 від 10.05.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 10.05.2010 року о 17 год. 30 хв. в м.Тернополі по вул.Живова керуючи автобусом Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора „жовте світло” через регульований пішохідний перехід, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 450 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2010 року серії ВО № 128876 ОСОБА_1 10.05.2010 року о 17 год. 30 хв. в м.Тернополі по вул. Живова керуючи автобусом Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора „жовте світло” через регульований пішохідний перехід, чим порушив вимоги п.8.7.3 ґ  ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.8.7.3„ґ” Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступні зміни сигналів .

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на заборонений сигнал світлофора є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП з авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

А згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі на виконання вимог ст.71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження тих обставин, що зазначені у письмових матеріалах справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими .  Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2010 року серії ВО № 128876 ОСОБА_1 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав, що проїхав на зелене моргаюче світло, що можуть підтвердити свідки.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було надано в судове засідання жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДАІ у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВО №118627 від 10.05.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП необхідно скасувати.

Що ж стосується прохання позивача щодо закриття провадження у справі, то дане питання не входить в компетенцію суду, оскільки суд в даній категорії справ не є уповноваженим органом, який вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності і в силу цього не вправі закривати провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області – задовольнити частково.

Постанову серії ВО №118627 від 10.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. – скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                      Базан Л.Т.