Справа № 2-а-2399/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого         судді Базана Л.Т.

при секретарі         Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засідані в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, ст. ІДПС Війтівецького взводу ДПС ДАІ ст. лейтенатна міліції Петлиці Сергія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Хмельницькій області, ст. ІДПС Війтівецького взводу ДПС ДАІ ст. лейтенатна міліції Петлицві Сергія Миколайовича про скасування постанови серії ВХ №096091 від 07.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини справи, а також того, що встановленої швидкості він не перевищував, вважає, що рухався із допустимою швидкістю, а тому його дії були правомірними. Вказує, що інспектором ДАІ не надано жодних документальних доказів, які б підтвердили факт, що прилад, яким проводилося вимірювання швидкості зафіксував швидкість саме його автомобіля, оскільки могла бути зафіксована швидкість іншого автомобіля, оскільки на даній ділянці дороги рухались також інші автомобілі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі із мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явилися та не повідомили суду  причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що у справі є відповідні належні докази.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №096091 від 07.04.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 07.04.2010 року о 22 год. 21 хв. на автодорозі Стрий – Знамянка в с.Порохня керуючи автомобілем Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 255 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2010 року серії ВХ № 135650 ОСОБА_1 07.04.2010 року о 22 год. 21 хв. на автодорозі Стрий – Знамянка в с.Порохня керуючи автомобілем Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Беркут» 0510155, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП встановлено, що п еревищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину  є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП з авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

А згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими .  Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було надано в судове засідання жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.

Як вбачається з наданих позивачем фотографій та відповідних пояснень, працівники ДАІ знаходились на такій відстані від знаку, що позначає початок населеного пункту, яка давала можливість з врахуванням технічних характеристик приладу «Беркут» зафіксувати швидкість за 150 м до знаку, що було поза населеним пунктом.

Дані обставини також ніяким чином не спростовані. Не надано копії свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові серії ВХ №096091 від 07.04.2010 року, а також доказів в заперечення тверджень позивача щодо можливості фіксації за наведених обставин швидкості іншого, а не позивача, автомобіля представником відповідача наведено не було та в судовому засіданні не встановлено.

Крім цього, інспектором, при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , всупереч вимог ст.280 КУпАП, не зроблено висновку про його винність та при накладенні на нього адміністративного стягнення на противагу вимогам вказаної норми та ст.33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст.34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст.35 КУпАП відповідальність.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача, прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВХ №096091 від 07.04.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП необхідно скасувати.

Що ж стосується прохання позивача щодо поновлення строку, то суд вважає, що його необхідно поновити, оскільки позивач отримав копію постанови 27 квітня 2010 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області – задовольнити.

Постанову серії ВХ №096091 від 07.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  Головуючий                                                                      Базан Л.Т.