Справа № 2-а-1367/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року                                   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого         судді Базана Л.Т.

при секретарі         Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №080290 від 18.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини, його пояснень, а також того, що вимоги п.8.7.3 е ПДР України він не порушував, вважає, що його дії були правомірними, про що він вказав і у протоколі про адміністративне правопрушення. Вказує, що у той день та час рухався в м.Тернополі по вул.Живова в той час на світлофорі горіло зелене світло, однак в’їхавши на перехрестя світлофор перевівся в режим жовтого світла, але він завершуючи маневр проїхав його.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та дав суду пояснення аналогічні обставинам, що були викладені ним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та не повідомив суду  причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у справі є відповідні належні докази.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №080290 від 18.02.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 18.02.2010 року о 11 год. 00 хв. в м.Тернополі по вул.Живова керуючи автомобілем Нісан, д.н.з. НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Живова - Оболоня на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 500 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2010 року серії ВО № 086356 ОСОБА_1 18.02.2010 року о 11 год. 00 хв. в м.Тернополі по вул.Живова керуючи автомобілем Нісан, д.н.з. НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Живова - Оболоня на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 8.7.3 „е” Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 червоний сигнал, у тому числі і миготлвий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух .

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на заборонний сигнал світлофора є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцити п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП з авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

А згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, який не з’явився у судове засідання, на виконання вимог ст.71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій та у підтвердження тих обставин, що зазначені у письмових матеріалах справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими .  Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2010 року серії ВО № 086356 ОСОБА_1 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав, що виїхав на перехрестя та перетнув пішохідний перехід в мить коли миготливий зелений перевівся у жовтий сигнал світлофора, щоб не вдаватися до екстренного гальмування та не створювати аварійну обстановку виконавши вимогу п. 8.11. ПДР України звільнив перехрестя, з чого вбачається, що він заперечив те, що вчиняв правопорушення.

Відповідно до п.8.11 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306  водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих правил, не вдаючись до екстренного гальмування, дозволяється рухатись далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху .

Відповідно до п.16.8 цих правил, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Незважаючи на вимоги КУпАП у протоколі інспектором ДАІ не було наведено жодних доказів на підтвердження викладених ним обставин та спростування заперечень ОСОБА_1 проти цього, зокрема, не вказано те, чим спростовуються його пояснення у протоколі.

Таким чином, позивач послідовними поясненнями у протоколі, які він підтримав в позові та в судовому засіданні заперечив факт вчинення ним правопорушення, які суд вважає слушними та правдивими з огляду на їх послідовність та взаємну доповнюваність.

З огляду на наведене, інспектором також, при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, всупереч вимог ст.280 КУпАП, не зроблено висновку про його винність та при накладенні на нього адміністративного стягнення на противагу вимогам вказаної статті та ст.33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст.34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст.35 КУпАП відповідальність.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача, прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВО №080290 від 18.02.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП необхідно скасувати з закриттям провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області – задовольнити.

Постанову серії ВО №080290 від 18.02.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. – скасувати та провадження в даній справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий – підпис.

З оригіналом згідно:

Головуючий                                                                      Базан Л.Т.