Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої : Павлишиної А.Т.
суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.
секретаря : Довжинської Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2009р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Коломийської міської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень ради від 23.10.2002р. та від 16.12.2004р. та договору оренди земельної ділянки площею 100 м.кв. по АДРЕСА_1, укладеного 22.10.2005р. між Коломийською міською радою та ОСОБА_3 Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно договорів купівлі-продажу від 15.09.2008р. вона придбала у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дві металеві конструкції – кіоски, які розміщені на розі вул.Костомарова та пр. Грушевського в м.Коломия. Для обслуговування кіосків міська рада повинна виділити земельну ділянку, однак, виявилось, що земельна ділянка під кіосками передана в оренду ОСОБА_3 згідно рішень __________________________________________________________________
Справа № 22-ц-5771/2010р. Головуючий у 1 інстанції : Хільчук І.І.
Категорія 57 Доповідач : Павлишина А.Т.
ради від 23.10.2002р. та від 16.12.2004р. та договору оренди земельної ділянки від 22.10.2005р. Вважаючи рішення ради та договір оренди незаконними через порушення її прав, просила суд визнати їх такими.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року позов задоволено .
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на те, що суд безпідставно задовольнив позов ОСОБА_2, оскільки не дав належної оцінки обставинам справи та допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, висновок суду про незаконність рішень міської ради від 23.10.2002р. та 16.12.2004р. та недійсність договору оренди від 22.10.2005р. є необґрунтованим, оскільки такі не порушують прав жодних осіб, в тому числі і позивачки, яка є власником тільки мобільних металевих конструкцій кіосків, що розміщені на земельній ділянці, яка під їх встановлення нікому не відводилась. Просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення , яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2002р. Коломийська міська рада прийняла рішення № 125 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, 16.12.2004р. рада прийняла рішення № 1303 про передачу ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку площею 100 м.кв. по пр.Грушевського,86 для житлово-комерційного використання, а 22.10.2005р. між Коломийською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 100 м.кв. по АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно договорів купівлі-продажу від 15.09.2008р. придбала у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дві металеві конструкції кіосків площею відповідно 8.9 м.кв. та 13.8 м.кв. і ці металеві кіоски знаходяться на земельній ділянці, що передана відповідачці ОСОБА_3 в оренду.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку, що передачею в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки , на якій знаходяться придбані позивачкою кіоски , права позивачки на оренду земельної ділянки для обслуговування кіосків порушені.
Такий висновок суду не відповідає вимогам закону та обставинам, встановленим в суді. Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, і з самих договорів купівлі-продажу, позивачка придбала кіоски у осіб, яким земельна ділянка в оренду для обслуговування кіосків не надавалася, тому не заслуговують на увагу посилання позивачки на порушення її права на оренду земельної ділянки як такого, що переходить разом з правом власності на споруду.
Що стосується доводів позивачки про те, що оскаржувані рішення ради та договір оренди незаконні з тих підстав, що куплені нею кіоски знаходяться на спірній земельній ділянці з 1995р. та з 2001р. теж не заслуговує на увагу, оскільки як зазначає позивачка згадані кіоски є спорудами малої архітектурної форми, тобто тимчасові, мобільні , без улаштування фундаментів, невеликі споруди, виконані з полегшених конструкцій, і на їх розміщення як об»єктів торгівлі чи сфери послуг на певній земельній ділянці необхідний дозвіл, що видається у встановленому порядку, а позивачкою не представлено доказів, що попередні власники кіосків, на права яких вона посилається, мали такі дозволи на розміщення пунктів дрібно-роздрібної торгівлі за адресою спірної земельної ділянки - АДРЕСА_1. Як вбачається з матеріалів справи дозвіл на встановлення кіоску площею 18 м.кв. біля готелю «Прикарпаття» згідно розпорядження міськвиконкому від 31.03.1995р. отримав Коломийський завод «Електрооснастка» з зобов»язанням отримати схему встановлення кіоску, і дозвіл терміном на один рік, згідно рішення міськвиконкому від 20.03.2002р., було видано ОСОБА_6 на розміщення кіоску на розі пр. Грушевського та вул..Костомарова з зобов»язанням протягом місяця виготовити проект відводу земельної ділянки.
Однак, ні схем встановлення кіосків, ні актів відводу земельних ділянок на підтвердження правомірності розташування кіосків на спірній ділянці суду не представлено, як не представлено доказів про отримання таких дозволів іншими власниками цих споруд – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 При цьому, за твердженням позивачки, ОСОБА_4 придбав кіоск у Коломийської райспоживспілки, яка з торгів купила кіоск пл..18 м.кв., що належав заводу «Електрооснастка», однак, згідно договору купівлі-продажу нею у ОСОБА_4 придбано кіоск площею 8.9 м.кв.
Враховуючи встановлені обставини, посилання позивачки на те, що відповідачці, в порушення вимоги ч.3 ст. 124 ЗК України, в оренду передано земельну ділянку, яка не була вільною, не заслуговує на увагу, а висновок суду про те, що прийняті Коломийським міськвиконкомом рішення в 2002 та 2004 роках та укладений ним в 2005 р. договір оренди з ОСОБА_1 якось порушують права власності ОСОБА_2, набуті нею в 2008р., є неправильним. Тому рішення слід скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314- 316, 317 ЦПК України , апеляційний суд -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року скасувати та постановити нове рішення : в задоволенні позову ОСОБА_2 до Коломийської міської ради та ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень ради № 125 від 23.10.2002р. та № 1303 від 16.12.2004р. та договору оренди земельної ділянки площею 100 м.кв. по АДРЕСА_1, укладеного 22.10.2005р. між Коломийською міською радою та ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набуває чинності негайно , однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.
Судді : А.Т.Павлишина
О.Є. Меленко
В.А.Девляшевський