У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Хруняка Є.В., Гриновецького Б.М.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_7, засудженої ОСОБА_8 та її захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на вирок Богородчанського районного суду від 11 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Рожнятівського району Івано-Франківської області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого сільським головою с. Князівське, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 368 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 ч.1 цього ж кодексу на два роки обмеження волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням обов’язків державної служби, строком на два роки.
________________________________________________________________________________Справа №11-413/2010р. Головуючий у І інстанції Битківський Л.М.
Категорія ст. 368 ч.2 КК України Доповідач Іванів О.Й.
Зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 01.10.2009 року по 01.03.2010 року, з врахуванням положень ст. 72 КК України, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 – заставу залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3 Синьовидне Сколівського району Львівської області, жительку АДРЕСА_2, Рожнятівського району Івано-Франківської області, з вищою освітою, одружену, має на утриманні малолітню дитину, працюючу начальником відділу з організаційного, матеріально-технічного та правового забезпечення діяльності виконавчого апарату Рожнятівської районної ради, раніше не судиму, громадянку України,-
засуджено за ст. 368 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 ч.1 цього ж кодексу на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням обов’язків державної служби, строком на два роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженій ОСОБА_8 залишено без зміни – тримання під вартою, а строк відбування покарання їй постановлено обчислювати з 01 жовтня 2009 року, з часу фактичного затримання.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Сахалінського району Російської Федерації, жителя АДРЕСА_3, Івано-Франківської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого в.о. начальника Управління Держкомзему в Рожнятівському районі, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 368 ч.2 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням обов’язків державної служби, строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_9 покладено обов’язок періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний – підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено відповідно до положень ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними і засуджено за те, що ОСОБА_7 , обіймаючи посаду сільського голови с. Князівське Рожнятівського району Івано-Франківської області, будучи керівником органу місцевого самоврядування, посадовою особою 4 категорії 7 рангу, тобто являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище і уповноважена на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, та ОСОБА_8, обіймаючи посаду начальника відділу з організаційного, матеріально-технічного та правового забезпечення діяльності виконавчого апарату Рожнятівської районної ради Івано-Франківської області, являючись депутатом Рожнятівської районної ради, посадовою особою 6 категорії 11 рангу органу місцевого самоврядування, тобто являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище і уповноважена на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими обов’язками, за попередньою змовою групою осіб, 30 вересня 2009 року, знаходячись в приміщенні службового кабінету ОСОБА_8, одержали від ОСОБА_10 хабар в розмірі 2950 доларів США за сприяння в отриманні ним земельної ділянки в урочищі «Мальгово» Князівської сільської ради.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 за те, що він, обіймаючи посаду в.о. начальника Управління Держкомзему в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, будучи керівником органу державної виконавчої влади та управління, посадовою особою 6 категорії 11 рангу, тобто являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище і уповноважена на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, 30 вересня 2009 року одержав від ОСОБА_10 хабар в розмірі 200 доларів США за сприяння в отриманні останнім вище вказаної земельної ділянки.
В апеляціях:
- прокурор вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням судом кримінального закону при призначенні всім засудженим додаткового покарання, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного ОСОБА_7 основного, а ОСОБА_8 додаткового покарання тяжкості злочину та їх особам внаслідок м’якості. Вказує на те, що суд, встановивши обставини справи, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, та безпідставно виключив із обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфікуючу ознаку «вимагання хабара» . Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 також у вимаганні хабара за ст. 368 ч.2 КК України та призначити ОСОБА_7 більш суворе основне покарання у виді двох років позбавлення волі, а ОСОБА_8 збільшити строк додаткового покарання до трьох років. Призначити усім засудженим додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій службової особи в усіх органах державної влади та управління, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, та виборні посади в органах місцевого самоврядування;
- засуджений ОСОБА_7 покликається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Вказує на те, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги і не дано належної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на його висновки. Зазначає, що інкримінованого злочину не вчиняв. Просить вирок суду змінити, а кримінальну справу відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину;
- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_8 вважає, що вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги та не дано належної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на його висновки. Вказує на те, що судом не здобуто жодних доказів вчинення злочину. Просить вирок суду відносно ОСОБА_8 скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати її, звільнивши з-під варти в залі судового засідання;
- захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 покликається на незаконність та упередженість вироку у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічністю досудового і судового слідства. Вказує на те, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги та не дано належної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на його висновки. Також зазначає, що призначене ОСОБА_8 покарання є надто суворим, оскільки судом не взято до уваги пом’якшуючі покарання обставини, зокрема незадовільний стан здоров’я та позитивні характеристики з місця проживання та роботи. Просить вирок суду відносно ОСОБА_8 скасувати та постановити новий вирок, яким із застосуванням ст. 75 КК України звільнити її від основного покарання.
Засуджена ОСОБА_8 в апеляції та доповненні до неї покликається на незаконність та необґрунтованість вироку у зв’язку з однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону . Зазначає, що судом не в повній мірі досліджено обставини справи, не взято до уваги і не дано належної оцінки доказам, які могли істотно вплинути на його висновки. Вказує на те, що засуджена необґрунтовано, оскільки жодних доказів вчинення нею інкримінованого злочину судом не наведено. Просить вирок суду відносно неї скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати її за ст. 368 ч.2 КК України на підставі ч.2 ст. 6 КПК України.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_7 підтримав свою апеляцію, заперечив доводи апеляції прокурора, пояснив, що хабара не одержував від ОСОБА_10, останній сам побажав надати спонсорську допомогу на будівництво церкви в селі.
Засуджена ОСОБА_8 пояснила, що ніяких корисливих мотивів не переслідувала, будь-яких дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_10 не вчиняла, ніякого хабара від нього за попередньою змовою групою осіб не одержувала, він власноручно написав розписку про бажання передати кошти на церкву, які залишив у її кабінеті, особисто від потерпілого вона грошей не брала.
Засуджений ОСОБА_9 заперечив доводи апеляції прокурора, погодився з призначеним йому судом покаранням.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення прокурора Грищука В.І., який підтримав доводи апеляції прокурора та просив відмовити в задоволенні апеляцій інших учасників судового розгляду, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_2, які просять справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу злочину, заслухавши пояснення засудженої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_3, які просять виправдати засуджену, постановивши новий вирок, пояснення захисника ОСОБА_6 про пом’якшення призначеного засудженій покарання, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_9, який вирок щодо себе просить залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Вина засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 в одержанні ними хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище і уповноважена на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими обов’язками, за попередньою змовою групою осіб, доведена показаннями потерпілого ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_8 пообіцяла посприяти йому у вирішенні питання надання земельної ділянки для розміщення «автошроту», однак заявила, що через ОСОБА_7 необхідно передати їм 3500 доларів США. Зрозумівши, що необхідно дати вказаним особам хабара, з власної ініціативи почав записувати розмови з ними на диктофон, а згодом звернувся з відповідною заявою в УБОЗ, де йому для фіксації розмов вручили відповідні технічні пристрої, а також грошові кошти. 30 вересня 2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у службовому кабінеті останньої запропонували йому написати розписку про передачу ним 3000 доларів США на будівництво церкви в с. Князівське, після чого по вказівці ОСОБА_8 перераховану ним суму грошей в розмірі 2950 доларів США поклав у конверт разом з розпискою, а конверт поставив під вазон.
Показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 встановлено, що 30.09.2009 року в одному із службових кабінетів Рожнятівської районної ради працівниками правоохоронних органів було виявлено 2950 доларів США, за даними протоколу огляду місця події (а.с.14-16 т.1) у службовому кабінеті ОСОБА_8 було виявлено і вилучено зазначену вище суму грошей.
За даними стенограм розмов між ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 29.09.2009 року та 30.09.2009 року зафіксовано їх зміст, які свідчать про сприяння ОСОБА_10 посадовими особами у виділенні земельної ділянки та обговоренні питання отримання ними грошової винагороди за вказані дії (а.с.109-138, 151-173, 181-195 т.1).
Оглядом мобільного телефону ОСОБА_7 зафіксовано час його розмов з ОСОБА_10, в тому числі розмову від 29.09.2009 року з приводу отримання грошових коштів, оглядом мобільного телефону ОСОБА_8 також зафіксовано час розмови з ОСОБА_10 30.09.2009 року (а.с.47-49, 59-61 т.2).
З показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_15 зверталася до них з проханням якнайшвидшого вирішення питання щодо оформлення необхідних документів та надання земельної ділянки ОСОБА_10
Наведеними доказами спростовуються доводи апеляцій засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_3 про те, що хабара від ОСОБА_10 не одержували і що останній сам побажав надати спонсорську допомогу на будівництво церкви в селі.
Суд першої інстанції, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заздалегідь домовились між собою про одержання хабара від ОСОБА_10 в завуальованій формі під виглядом одержання благодійної грошової допомоги на будівництво церкви, оскільки благодійництво характеризується безкорисливою пожертвою, тоді ж, як вбачається з розписки (а.с.90 т.1), умовою передачі ОСОБА_10 коштів на будівництво храму ставилось питання отримання ним земельної ділянки за межами с. Князівське.
Покликання прокурора в апеляції про безпідставність виключення із обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфікуючої ознаки «вимагання хабара» необґрунтоване, оскільки вона не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні. Досудовим слідством не здобуто доказів, що засуджені створили своїми діями такі умови, при яких ОСОБА_10 був вимушений передати їм хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів. Судом правильно встановлено, що ОСОБА_10 передав засудженим хабара за задоволення його незаконних інтересів.
Покликання захисника ОСОБА_6 на суворість призначеного покарання засудженій ОСОБА_8 і прохання його пом’якшення, а також вимога апеляції прокурора про призначення ОСОБА_7 більш суворого основного покарання та збільшення строку додаткового покарання ОСОБА_8 не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Призначаючи засудженим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 покарання суд належним чином дотримався принципів ст. 65 КК України та врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винних осіб . Зокрема, судом в повній мірі враховано пом’якшуючі покарання обставини: незадовільний стан здоров’я ОСОБА_7, наявність на утриманні ОСОБА_8 малолітньої дитини та матері похилого віку, виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, на що також покликається в апеляції захисник ОСОБА_6
З огляду на тяжкість вчиненого злочину, особи винних, з врахуванням обставин справи, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано призначив із застосуванням ст. 69 КК України ОСОБА_7 більш м’який вид основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 368 ч.2 КК України, а ОСОБА_8 - нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції вказаної статті, яке є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчиненню ними нових злочинів. Переконливих доводів про необхідність збільшення строку додаткового покарання засудженій ОСОБА_8 прокурором не наведено.
Посилання прокурора в апеляції на те, що судом неправильно визначено всім засудженим додаткове покарання, так як занадто звужено сферу його застосування, також є непереконливим, оскільки саме суд визначає, які конкретно посади слід позбавити права обіймати засуджену особу. З огляду на те, що засуджені ОСОБА_7 і ОСОБА_9 обіймали посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, а ОСОБА_8 була наділена організаційно-розпорядчими функціями, всі вони були уповноважені на здійснення функцій представника влади, суд підставно позбавив їх права займати посади, пов’язані з виконанням обов’язків державної служби.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_7, засудженої ОСОБА_8 та її захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Богородчанського районного суду від 11 травня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - без зміни.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Є.В. Хруняк
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів