Справа № 2-2570/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Енергодар 22 листопада 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Черкашиній О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що у них з відповідачем є сумісна дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З квітня 2010 року відповідач перестав надавати матеріальну допомоги на утримання дитини, яка повністю залишилися на утриманні позивачки. Позивачка працює, регулярно отримує заробітну платню, але самостійно утримувати дитину не в змозі. Добровільно надавати допомогу на утримання дитини відповідач відмовляється. Відмова відповідача в добровільному наданні допомоги на утримання дитини, стала підставою для звернення до суду. Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття.
Сторони до суду не з’явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, відповідач позов визнає, проти його задоволення не заперечує.
Як зазначено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.6.2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших доказів.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами, які виникли з зобов’язання батьків щодо утримання дитини є безумовними, які не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв’язку з їх визнанням відповідачем без з’ясування і дослідження інших доказів. Таким чином, підлягає стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини від заробітку (доходу) позивача до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.6.2009 року № 2, ст.ст.180-183 СК України, та ст.ст.81,88,174,294 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Велика Білозерка Запорізької області, працюючого зварювальником на Запорізькій АЄС, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі ј частини від доходів (заробітку) відповідача, але яка не може бути меншою ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини по досягненню нею відповідного віку, починаючи з 17.8.2010 року й до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 120 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко