Справа 2-а-453 /10

П О С Т А Н О В А

         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    02 грудня  2010 року                                                          м. Володимир-Волинський

     Володимир-Волинський міський суд Волинської області  в складі:

головуючого – судді Сарапіна Г.С.  

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування і невиплати в передбаченому законом розмірі основної та додаткової пенсій як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату основної та додаткової пенсій відповідно до вимог                   ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд  з  адміністративним позовом до  управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському Волинської області про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування і невиплати                               в передбаченому законом розмірі основної та додаткової пенсій як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату основної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У позовній заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що після аварії на Чорнобильській АС вона була евакуйована із зони відчуження.

 27.12.2000р. Волинською обласною спеціалізованою ЛКК по встановленню причинного захворювання з дією шкідливих факторів від наслідків аварії на Чорнобильській АС на засіданні № 19 зроблено висновок, що наявне в неї захворювання пов’язане з проживанням на радіаційно забрудненій території, що зв’язано з аварією на Чорнобильській АЕС.  З 15.02.2001р. вона перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, та отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на пенсію                          в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 зазначеного вище Закону особам, які віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІ групи – в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

На її прохання здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог зазначеного вище закону, відповідач своїм листом від 28.10.2010 року № Б-415 відмовив їй у перерахунку пенсії та повідомив, що розмір її пенсії обчислений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і перерахований відповідно до постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654.

Із зазначеними діями відповідача вона не згідна та вважає, що вони порушують її права і не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському  Волинської області щодо відмови в перерахунку пенсійних виплат відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату їй недоплаченої основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч.1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003р. «По загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 12 травня 2010 року  по день розгляду справи.  

Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами, та здійснював нарахування пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише в межах коштів, що були передбачені Державним бюджетом для цих цілей, оскільки відповідно до ст. 63 цього Закону  фінансування витрат, пов’язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. До того ж, Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів Державного бюджету,                    а тому не є боржником перед позивачем.

Крім того, положення ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при  призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Відповідач просить у задоволенні позову – відмовити.

Позивач у судове засідання подала заяву, в якій заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.  

Представник відповідача – Ганейчук Ірина Віталіївна, яка діє на підставі довіреності від 04.10.2010р. № 2481/06-10-22,  подала до суду заяву, в якій також заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, задовольнивши клопотання осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснює в порядку письмового провадження.

Перевіривши та дослідивши письмові докази і матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1 )  і 22.02.2010р. визнана інвалідом  2-ої групи захворювання, викликаного впливом аварії на Чорнобильській АС, довічно, що підтверджується наявними в справі такими доказами: посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( Категорія 1 ), серії НОМЕР_1, виданим 15.02.2001р. на ім’я позивачки, та вкладкою до цього посвідчення на ім’я позивачки за  № НОМЕР_2 від 24.03.2010р.; пенсійним посвідченням, серії НОМЕР_3, виданим 06.10.2010р. на ім’я позивачки; експертним висновком Волинської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювання в потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи від 27.12.2000р.               № 19; довідкою Волинської обласної медико-соціальної експертної комісії, серії ВЛН, № 0055973, від 22.02.2010р.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2. 3. 4 встановлюються у вигляді:  а)  державної пенсії;                          б)  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії, що визначаються інвалідам ІІ групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за  8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ч.1 ст. 50 цього Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам ІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана  Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягає не постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,   яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача,                         а ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого                       ч. 1 цієї статті  мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно із ст.ст. 7, 13 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 05.10.2000 року, мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян, а відповідно до  ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15.07.1999 року прожитковий мінімум встановлюється для визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010р. № 2154-VI передбачено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.07.2010 року – 709 грн., з 01.10.2010 року – 723 грн., з 01.12.2010 року – 734 грн.

Згідно із довідкою відповідача № 2759/06-10-22 від 29.10.2010 року позивачу виплачувалась пенсія в травні – жовтні 2010 року в розмірі 794 грн., що складалась:                         з основного розміру пенсії – 655 грн., додаткової пенсії за шкоду, заподіяну  здоров’ю –  139 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтовані та законні,                  а тому відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачу основної пенсії  відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 цього Закону,  із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»  та ст. 52   Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  за період в межах 6-місячного строку звернення до суду,                     а саме  з  12 травня 2010 року, враховуючи звернення позивачки до суду з цим позовом 12.11.2010р., по 02 грудня 2010 року, день розгляду справи, та виплатити за цей період різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії.

З врахуванням наведених вище обставин, відмова відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу основної пенсії відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 цього Закону за період з 12.05.2010р. по даний час                       є протиправною.

На підставі ст.ст. 50, 54  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 52  Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, керуючись  ст.ст. 9 – 11, 71 ч. 2, 86, 99 ч. 2, 122 ч. 4, 160-163, 186 ч. 2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,    суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському  Волинської області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати основної та додаткової пенсій ОСОБА_1 за період з 12 травня 2010р. протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському Волинської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 основної та додаткової пенсій за період з 12 травня 2010 року по 02 грудня 2010 року на підставі             ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії за цей період.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів                 з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано,  інакше у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: