Єдиний унікальний номер 219/7151/21

Номер провадження 33/804/549/21

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021р. суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду   Залізняк Р.М., при секретарі судового засідання Ситніку Д.Л., розглянувши у судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Артемівського  міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2021р. , якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Артемівського  міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2021р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанову суду оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який:

- вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню тому,  що закриття справи поєднано з одночасним визнанням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому що поєднання  закриття справи з одночасним визнанням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд;

- зазначає, що протокол серії ДПР 18 №440272 про адміністративне правопорушення  від 10.07.2021р. був складений через п`ять місяців після подій, які трапились, і відповідно  провадження по справі у суді було розпочато майже через півроку, що суперечить нормам ст. 247 КУпАП;

- прохає скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, з урахуванням норм ст. 6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, без визнання винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення в резолютивній частині рішення.

Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисник Башинський В.П.  повідомлені належним чином, проте до судового засідання не з`явилися, захисник надав клопотання про розгляд  апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі та участі ОСОБА_1 , прохали задовольнити апеляційну скаргу.   

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення  за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною постановою особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12.02.202р. о 20-40год., керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Лисичанськ, квартал 40 років Перемоги, буд.№ 4 Луганської області  під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці руху, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який стояв поряд, після чого залишив місце ДТП, до якої він причетний, поїхав у невідомому напрямку до прибуття наряду поліції.

Своїми діями особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. 

Обґрунтовуючи свій висновок щодо винуватості ОСОБА_1 , суд послався на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.06.2021р., якою ОСОБА_1 було визнано  винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 124 КпАП України, провадження у справі було закрито  у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення;  постанову Донецького апеляційного суду від 20.07.2021р., якою постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.06.2021р. було залишено без змін; також суд послався на протокол про вчинення адміністративного правопорушення  серії ДПР № 440272 від 10.07.2021р., складеного щодо ОСОБА_1 , зі схемою місця ДТП від 12.02.2021р.; диск з відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «АТБ», який розташований в м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 4 Луганської області, з якого вбачається, що подія відбулась 12.02.2021р. о 20-31год. та водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом вчинив наїзд (20.40 годині) на автомобіль марки «ЗАЗ 110308» реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який стояв поряд, сталося зіткнення, після чого водій ОСОБА_1 покинув місце ДТП, та  дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

На думку суду апеляційної інстанції, при розгляді справи про адміністративне  правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП судом було повно, всебічно та об`єктивно  з`ясовані фактичні обставин справи, у зв`язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.  

Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на такому.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. 

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам

Відповідно до  п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ДТП сталося 12.02.2021р. о 20.40 год. в м. Лисичанськ, квартал 40 років Перемоги, буд.№ 4 Луганської області, під час руху заднім ходом автомобілю марки «MERCEDES BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого він вчинив наїзд на автомобіль марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який стояв поряд, після чого залишив місце ДТП, до якої він причетний, поїхав у невідомому напрямку до прибуття наряду поліції.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.06.2021р. ОСОБА_1 було визнано  винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 124 КпАП України, провадження у справі було закрито  у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вказаної вище постанови суду першої інстанції винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю була встановлена. 

Постановою Донецького апеляційного суду від 20.07.2021р. постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.06.2021р. було залишено без змін.

На підставі викладеного, факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення  серії ДПР № 440272 від 10.07.2021о., складеного щодо ОСОБА_1 , зі схемою місця ДТП від 12.02.2021 р.

Також судом апеляційної інстанції був оглянутий диск з відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «АТБ», який розташований в м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 4 Луганської області, яким підтверджується, що подія відбулась 12.02.2021р. о 20-31год. (початок зйомки відео). Водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом вчинив наїзд (20.40 год.) на автомобіль марки «ЗАЗ 110308» реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який стояв поряд, внаслідок чого сталося зіткнення, після чого водій ОСОБА_1 покинув місце ДТП. Вказаний відеозапис підтверджує  обставини, викладені в протоколі.

Таким чином судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що автомобіль марки «MERCEDES BENZ», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час руху заднім ходом вчинив наїзд на автомобіль марки «ЗАЗ 110308» реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який стояв поряд, після чого залишив місце ДТП, до якої він причетний, поїхав у невідомому напрямку до прибуття наряду поліції, та порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України, внаслідок чого щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки адміністративний матеріал надійшов до суду першої інстанції 14.07.2021р., сплив тримісячний термін притягнення винуватого до адміністративного відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення, про закриття провадження у справі відповідно до п.7.ч.1 ст. 247 КУпАП, визнавши ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.   

Таким чином доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що оскаржувана постанова підлягає скасуванню тому,  що закриття справи поєднано з одночасним визнанням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому що поєднання  закриття справи з одночасним визнанням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Виходячи зі змісту ст.38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення  накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29.04.2020р. (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими – обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі  і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, ст. 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.

Водночас ст.284 КУпАП не містить обмежень при ухваленні постанови про закриття справи встановити вину особи.

Судом першої інстанції при ухваленні постанови від 04.10.2021р. щодо ОСОБА_1 дотримано зазначених вимог КУпАП, про що свідчить залишення без змін рішення суду першої інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає постанову  суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим судовим рішенням, підстави для її скасування відсутні.         

Керуючись ст. 294 КУпАП,

   ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Артемівського  міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2021р. якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.

Постанову Артемівського  міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2021р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної  інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя