Справа № 646/3331/21

№ провадження 2-о/646/92/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

під головуванням судді Демчини Т.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Саламахи В.О.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Червонозаводського районного суду міста Харкова цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту народження нею ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Мальме Королівства Швеції живої дитини жіночої статі (дівчинки) - ОСОБА_3 . Вимоги заяви обґрунтовуються тим, що у травні 2001 року ОСОБА_1 , яка на той час мала дівоче прізвище ОСОБА_4 , в`їхала на територію Королівства Швеції, будучи вагітною та перебуваючи у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_5 , у медичному закладі м.Мальме Королівства Швеції 21.05.2001 народила дівчинку, при цьому, поступаючи до вказаного медичного закладу, вона була записана ОСОБА_6 , хоча фактично мала прізвище ОСОБА_4 . Через деякий час вона разом з народженою дитиною виїхала до Королівства Бельгія, де припинила шлюбні відносини з ОСОБА_5 . У 2003 році вона разом з дитиною - дочкою, народженою ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Мальме Королівства Швеція, яку вона назвала ОСОБА_7 , була депортована до України та прибула до місця свого постійного проживання до смт.Безлюдівка Харківського району Харківської області. Дочка ОСОБА_1 . ОСОБА_3 перебувала на обліку у Безлюдівській поліклініці, відвідувала та закінчила загальноосвітню школу. ОСОБА_1 зверталась до органів ДРАЦС з документами про реєстрацію народження дитини, проте у проведенні такої реєстрації їй було відмовлено.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 вимоги поданої заяви підтримала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_3 дійсно є її дочкою, яку вона народила у м.Мальме Королівства Швеція. На момент народження дитини ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебувала, мала дівоче прізвище ОСОБА_4 , підтримувала фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_5 , з яким, будучи вагітною, по туристичній путівці 09 травня 2001 року виїхала в Королівство Швеція. У вказаній країні вони нелегально залишились, намагаючись отримати статус біженців та дозвіл на проживання. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона у лікарні м.Мальме народила дівчинку. При цьому при поступленні до лікарні ОСОБА_5 назвав її ОСОБА_6 , оскільки планував створити з нею сім`ю та фактично вони сім`єю і проживали. У лікарні заявниці видали довідку про народження дитини. ОСОБА_5 займався збором документів для легалізації їх перебування на території країни, проте у нього нічого не вийшло, і у 2002 році вони з простроченими документами автомобілем нелегально виїхали до Королівства Бельгія, де ОСОБА_1 з будинку не виходила і займалась доглядом за дитиною. Приблизно через один місяць проживання у Королівстві Бельгія ОСОБА_5 посадили до в`язниці, після чого вона, не маючи жодних документів, звернулась до міграційної служби. Після цього було встановлено її особу, вона разом з дитиною була поміщена до табору, де утримувались особи, що перебували у Королівстві Бельгія нелегально, і наприкінці лютого чи на початку березня 2003 року її з дитиною було депортовано в Україну. Увесь цей час будь-яких документів, що підтверджували її особу чи особу її дитини, у ОСОБА_1 не було. По поверненню в Україну вона відновила власні документи, що посвідчують її особу, проте документів на дитину у неї не було. Вона зверталась до органів ДРАЦС, а також до сільради, проте питання документування факту народження дитини так і не було вирішене. У цей час її нині покійна мати принесла довідку про реєстрацію її дочки ОСОБА_8 , яку вона іменувала ОСОБА_9 , надавши їй своє власне по батькові, громадянкою України. На підставі цієї довідки, за відсутності свідоцтва про народження, дитину поставили на облік до місцевої поліклініки та пізніше прийняли до школи. Увесь час, як пояснила ОСОБА_1 , від народження дочки і дотепер, ОСОБА_7 проживала з нею, заявниця піклувалась про неї, забезпечувала усім необхідним, турбувалась про її фізичний та духовний розвиток та виконувала щодо неї усі батьківські обов`язки. Колі ОСОБА_3 виповнилось 16 років, вони звернулись до компетентних органів з метою отримання дитиною паспорту громадянина України. Після звернення їм стало відомо, що довідка про реєстрацію ОСОБА_8 громадянкою України є підробленою, у базі даних громадян України відомості про неї були відсутні, і така довідка компетентними органами України не видавалась. Звідки цю довідку взяла її мати, заявниці невідомо, на даний час її матір померла і встановити ці обставини вона позбавлена можливості. Відтак, у видачі паспорта громадянина України її дочці ОСОБА_7 було відмовлено. З того часу вона неодноразово зверталась до різних органів з метою вирішення питання видачі ОСОБА_3 документу, що посвідчує особу. Проте органи ДРАЦС відмовили у реєстрації народження дитини через брак підтверджуючих документів спорідненості її та ОСОБА_10 , при цьому співробітниками вказаного органу їй було роз`яснено про необхідність встановлення факту народження дитини в судовому порядку. За відсутності вчинення актового запису про народження, відсутня можливість отримання ОСОБА_3 будь-яких документів. Відтак, у вже дорослої дитини відсутні свідоцтво про народження, паспорт громадянина України та інші документи, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Представник заявниці адвокат Єршов Р.В. в судовому засідання вимоги поданої заяви підтримав в повному обсязі та з викладених у ній підстав просив суд встановити відшукуваний факт, оскільки будь-яким іншим чином він встановлений бути не може, і усі позасудові можливості національного законодавства вичерпані.

Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 , керівник вказаного органу подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника, щодо вирішення вимог заяви покладався на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримала вимоги та пояснення ОСОБА_1 , повідомивши, що увесь час від свого народження, який вона пам`ятає - приблизно з трьох років, вона проживала разом з ОСОБА_1 та вважала її своєю матір`ю, а заявниця її - своєю дочкою. Від ОСОБА_1 ОСОБА_3 відомі обставини її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Мальме Королівства Швеції, а також усі інші обставини їх перебування за кордоном у перші роки життя ОСОБА_3 ОСОБА_3 пояснила, що на даний час будь-яких документів, що посвідчують її особу, крім атестату про закінчення школи, вона не має, на даний час перебуває у фактичному шлюбі, який зареєструвати також немає можливості через брак документів, що посвідчують її особу, і у цьому шлюбі у неї вже народилась дитина.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 22.04.2017 уклала шлюб з ОСОБА_12 , отримавши після його реєстрації прізвище ОСОБА_13 . Отже, суд переконався, що заявниця ОСОБА_1 до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 .

З медичного висновку ЛКК № 296 від 22.01.2003 вбачається, що ОСОБА_11 , 1980 р.н., перебувала на обліку по вагітності з 15.11.2000 по 04.05.2001 з діагнозом: вагітність 14-15 тижнів (на кінець періоду - 38-39 тижнів).

Як вбачається з пологової медичної картки Гінекологічної клініки MAS м.Мальме Королівства Швеція від 26.05.2001, перекладеної з шведської на українську мову перекладачем Бюро перекладів «Translation Agency Ubersetzungsburo Interkolo» Бондаренко М.В., ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка поступила до вказаного медичного закладу з установи державного міграційного управління Швеції о 10:00 год. з причини «Дострокові пологи 37 тижнів +», об 11:11 год. того ж дня народила живу дитину жіночої статі.

Аналогічні відомості містяться і у Свідоцтві про вагітність для лікарняної каси, виданому Гінекологічною клінікою MAS м.Мальме Королівства Швеція 21.05.2001, перекладеному з шведської на українську мову перекладачем Бюро перекладів «Translation Agency Ubersetzungsburo Interkolo» Бондаренко М.В.

Свідок ОСОБА_14 показала, що з ОСОБА_10 вони дружать зі шкільних років, і свідкові відомо, що її подруга ОСОБА_11 у 2000-х роках зустрічалась з ОСОБА_15 , який є батьком дочки ОСОБА_16 , заявниця та ОСОБА_17 планували одружитись. У травні 2001 року, будучи вагітною, незадовго до народження дитини, її подруга ОСОБА_18 разом з ОСОБА_15 поїхали за кордон, де ОСОБА_18 народила дочку, з якою повернулась до України, коли дитині був один рік сім місяців. Свідкові відомо, що під час народження дитини ОСОБА_19 повідомив у медичному закладі прізвище ОСОБА_18 як ОСОБА_20 , хоча насправді у шлюбі вони не перебували і її прізвище на час народження дитини було ОСОБА_4 . Увесь цей час вони з ОСОБА_18 спілкувались, листувались, заявниця надсилала фотографії своєї дитини, а по приїзду чоловік ОСОБА_14 став хресним батьком ОСОБА_7 . По поверненню ОСОБА_10 в Україну вони постійно спілкуються, і свідок спостерігала, як ОСОБА_7 росла, а ОСОБА_10 ростила та виховувала її. Свідок пояснила, що увесь час відносини між ними були як матері та дочки.

Аналогічні за змістом показання надала і свідок ОСОБА_21 , яка є рідною тіткою ОСОБА_10 .

Наявність між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 відносин як матері та дочки протягом останніх семи років підтвердив також свідок ОСОБА_22 , який підтримує з ОСОБА_3 фактичні шлюбні стосунки. Свідок пояснив, що через відсутність у Діани документів вони позбавлені можливості зареєструвати шлюб та народження у 2021 році їх сина.

Свідок ОСОБА_23 показала, що ОСОБА_10 вона знає з 2003 року, у то час заявниця спільно проживала без укладення шлюбу з братом свідка. Разом з ними проживала і маленька дочка ОСОБА_24 . Зі слів ОСОБА_10 свідкові відомо, що ОСОБА_3 вона народила у Швеції.

Суду надано також медичні документи - Історію розвитку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що велась Безлюдівською поліклінікою.

З довідки Безлюдівської селищної ради від 20.02.2019 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_1 , разом з дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно акту депутата по округу № 24 від 14.02.2019.

Як вбачається з Атестату про повну середню освіту серії НОМЕР_2 від 23.06.2018, ОСОБА_3 у 2018 році здобула повну загальну освіту у Васищевській ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області.

З характеристики ОСОБА_8 від 20.02.2019, наданої Безлюдівською ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області, вбачається, що мати дитини - ОСОБА_10 приділяла належну увагу вихованню дочки та підтримувала постійний зв`язок зі школою.

З довідки Безлюдівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області № 01-21/80 від 20.02.2019 вбачається, що ОСОБА_3 , 2001 р.н., дійсно навчалась у вказаному навчальному закладі з 01.09.2007 по 12.03.2018, коли згідно з наказом №03-у була відрахована зі списку учнів 11 класу у зв`язку з переходом на навчання у 12 класі за заочною формою навчання до Васищевської ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області.

З наданих заявницею фотографій, виконаних протягом 2001-2009 років, вбачається, що протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 піклувалась про ОСОБА_3 , виконувала щодо дитини батьківські обов`язки, забезпечуючи її розвиток та оздоровлення, возила дитину на відпочинок, вони спільно приймали участь в урочистостях.

Як вбачається з висновку експерта № 103-225-2021 від 29.09.2021, молекулярно-генетичним дослідженням зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного материнства ОСОБА_1 відносно особи, яку заявник іменує ОСОБА_3 , складає величину не менш ніж 99,9 %, що за вимогами Другого Міжнародного Симпозіуму з Ідентифікації людини означає, що біологічне материнство вважається доведеним.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає вищезазначений висновок експерта за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи достатнім доказом походження особи, яку заявниця іменує ОСОБА_3 , від матері ОСОБА_10 , зважаючи на додержання передбаченого ст.ст.102-104, 107-108 ЦПК України процесуального порядку отримання вказаного доказу, а також додатково вжиті заходи з метою забезпечення направлення судовим експертам достовірних зразків для експертизи - відібрання крові у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із застосуванням відеозапису, що надає можливість однозначної ідентифікації цих осіб. Відтак, під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю особи, яку вона іменує ОСОБА_3 .

Згідно зі ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Як передбачено у ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Вирішуючи, чи мав місце факт народження заявницею ОСОБА_1 ОСОБА_3 , а також чи мав місце факт народження заявницею цієї дитини саме ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мальме Королівства Швеції, суд враховує наступне.

Статтею 49 ЦПК України передбачено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Статтею 144 СК України передбачено обов`язок батьків зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану та визначено, що реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Відповідно до ст.28 ЦПК України, фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

При цьому, відповідно до ст.ст.145-147 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків; ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини; по батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Як передбачено у ст.21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного Кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Судом встановлено, що 11 травня 2019 року Відділом ДРАЦС по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області розглянуто подані заявницею ОСОБА_1 документи для державної реєстрації народження дитини ОСОБА_8 та прийнято рішення про відмову у проведенні державної реєстрації народження дитини. Зі змісту письмової відмови вказаного органу вбачається, що підставами для прийняття такого рішення стало неподання медичного свідоцтва про народження дитини, медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу чи належним чином легалізованого медичного документу іншої держави, що підтверджує факт народження дитини.

З пояснень заявниці та наданої пологової медичної картки Гінекологічної клініки MAS м.Мальме Королівства Швеція від 26.05.2001 вбачається, що ненадання компетентним органом вказаному медичному документу, який був належним чином оформленим, оцінки як достовірному доказу народження заявницею ОСОБА_1 дитини, мало місце через зазначення у цьому документі прізвища породіллі « ОСОБА_20 », відмінного від дівочого прізвища заявниці, яке вона мала на момент його видачі ( ОСОБА_4 ). ОСОБА_1 цю обставину пояснює тим, що при її поступленні до лікарні, відомості про неї надавав ОСОБА_5 , з яким на той час вона підтримувала фактичні шлюбні стосунки та мала намір укласти шлюб, і він зазначив її прізвище як ОСОБА_20 .

Суд позбавлений можливості встановити особу ОСОБА_5 та викликати його для допиту як свідка. Разом з тим, свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_21 у своїх показаннях підтвердили пояснення заявниці про те, що до Королівства Швеція вагітною вона виїхала з ОСОБА_5 , з яким підтримувала фактичні шлюбні стосунки.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, стандарт доказування у кримінальних справах має бути вищий, ніж у цивільних (п.38 рішення у справі «Рінгвольд проти Норвегії» від 11.02.2003). Одночасно, застосування надзвичайного та заздалегідь недосяжного стандарту доказування визнавалось порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Хамідов проти Росії» від 15.11.2007, «Дюльдін та Кіслов проти Росії» від 31.07.2007).

У справі "J.K. AND OTHERS v. SWEDEN" від 23.08.2016 р. Суд зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», у цивільному процесі закон не вимагає цього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. У справах про захист прав та інтересів біженців немає необхідності у тому, щоб суддя був повністю переконаний у правдивості кожного фактичного твердження заявника. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника є достовірною.

Стандарт доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities), або «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence) притаманний саме приватно-правовим відносинам. За класичним визначенням, цей стандарт тлумачиться як розумний ступінь ймовірності, але менш високий у порівнянні з кримінальним обвинуваченням. На переконання суду, при оцінці доказів у даному випадку підлягає застосуванню саме цей стандарт доказування, який для визнання доведеним існування певної обставини вимагає співставлення наявних доказів, зокрема, у підтвердження існування певного факту та у його спростування, та відповідної оцінки отриманого результату.

Вагітність заявниці терміном 38-39 тижнів станом на 04.05.2001, підтверджена медичним документом, її поїздка разом з особою на прізвище ОСОБА_20 до Королівства Швеція у травні 2001 року, підтверджена показаннями свідків, її повернення у 2003 році до України разом з дитиною, наявність у заявниці на руках пологової медичної картки Гінекологічної клініки MAS м.Мальме Королівства Швеція від 26.05.2001, виданої на прізвище ОСОБА_20 , а також фотокарток, на яких заявниця зображена за кордоном разом з дитиною у перші місяці життя останньої, відсутність у спостережній карті на дитину відомостей, датованих раніше 2003 року, видача ОСОБА_3 атестату про повну середню освіту влітку 2018 року - у своїй сукупності підтверджують пояснення заявниці ОСОБА_1 щодо обставин народження нею ОСОБА_3 , а також дати та місця її народження.

При цьому будь-яких доказів у спростування вказаних обставин під час розгляду справи не встановлено. Відтак, суд переконався у високому ступені ймовірності факту, встановити який бажає заявниця. За таких обставин, суд вважає доведеним відшукуваний факт, а саме: факт народження ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мальме Королівства Швеція живої дитини жіночої статі - ОСОБА_8 .

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення, крім інших фактів, факту родинних відносин між фізичними особами; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Як вбачається з письмової інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 184/П-7750 від 04.06.2019, інформація про перетинання ОСОБА_10 державного кордону України у період з 01.01.2001 по 01.12.2003 не може бути надана, оскільки відповідно до законодавства відомості про таких осіб зберігаються протягом п`яти років.

Відсутня така інформація і у Державній міграційній службі, що вбачається з письмової інформації вказаного органу № П-11098/19/4.2.3/3405-19 від 30.09.2019.

Як вбачається з Повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00024725066 від 27.11.2019, у вказаному Реєстрі наявні відомості про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 другої дитини - сина ОСОБА_25 . При цьому відомості про першу дитину заявниці у вказаному Реєстрі відсутні.

Відтак, при вирішенні даної цивільної справи суд переконався, що іншим чином встановити факт народження заявницею ОСОБА_1 дочки ОСОБА_3 неможливо.

За змістом ст.ст.24, 25, 49 ЦК України, народження людини є актом цивільного стану, з яким пов`язується її цивільна правоздатність та можливість бути учасником цивільних відносин. Встановлення факту народження породжує юридичні наслідки, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих та майнових прав громадян.

За встановлених судом вищезазначених обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 - 454,00 грн.) Разом з тим, при зверненні до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявницею ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 875,60 грн. Переплачений судовий збір на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», переплачена сума у розмірі 421,60 грн. підлягає поверненню заявниці.

Керуючись ст.ст.28, 49 ЦК України, ст.ст.121, 125, 144-147 СК України, ст.ст.263-265, 293-294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт народження ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мальме Королівства Швеція живої дитини жіночої статі ОСОБА_8 .

Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно з квитанцією Харківського відділення № 4 АТ «Сбербанк» № 6749439 від 20 травня 2021 року, у розмірі переплаченої суми - 421 (чотириста двадцять одна) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 41403982, місцезнаходження: м.Харків, вул. Плеханівська, 11.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт та РНОКПП відсутні, зареєстроване місце проживання відсутнє, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 30 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя Демчина Т.Ю.