НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 грудня 2010 року       справа № 2-а-728/10               м. Нововолинськ  

Нововолинський міський суд Волинської області в складі головуючого судді Свередюка А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, — суд,

встановив:

25 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради неправомірними та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення  за 2010 рік в сумі 4415,00 грн.

            Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити.

      Позивач ОСОБА_1 вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 1 групи. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено  та виплачено 28 жовтня 2010 року відповідачем компенсацію на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 120 грн.

Вважає, що статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих виплат. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вищезазначених виплат протиправними, просить визнати дії відповідача щодо виплати йому як інваліду 1 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 120 грн. неправомірними. Зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в користь позивача недоплачений розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сумі  4415,00 грн.

Позивач отримав відповідь від Управління ПСЗН у м. Нововолинську, якою його повідомили, що виплати призначені вірно, відповідно до чинного законодавства. Відмову відповідача в перерахунку спірних виплат вважає безпідставною.

У запереченні проти позову та у відповіді на письмове звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради, начальник управління Волчанюк Н.Б. позов не визнала та пояснила, що розміри спірних виплат затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС першої категорії (а.с.3) і він визнаний інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.4).

Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення  змін  до деяких законодавчих актів України"  від 28 грудня 2007 року № 107-VI, які суперечать законам та Конституції, та не відповідають конституційним положенням про гарантування права на соціальний захист, складовою частиною якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 р  по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний Суд виходить з правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт,  має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися  дія чинних законів України, а також встановлюватися  інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  Законом  про Держбюджет не можна  вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Згідно зі статтями 2, 6, 17  Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017 від 05 жовтня 2000 року мінімальний розмір пенсії за віком  і мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян.

Прожитковий мінімум, згідно ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум"  встановлюється для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що мінімальна заробітна плата, встановлена  на 28 жовтня 2010 року складає 907 грн.

Враховуючи наведене, розмір нарахованої виплати ОСОБА_3 слід вважати  таким, що проведений з порушенням   норм спеціального закону, а тому нарахування та обчислення розмірів належних позивачу виплат слід провести наступним чином.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

інвалідам 1 групи, дітям-інвалідам – п’ять мінімальних заробітних плат.      

        Щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік повинна становити – 4535,00 грн.

        Мінімальна заробітна плата – 907,00 грн. х 5 (мінімальних заробітних плат) =  4535,00 грн.

          За 2010 рік  Управлінням ПСЗН виконавчого комітету Нововолинської міської ради позивачу нараховано та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 120,00 грн. як  учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи положення ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта  владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дій  чи бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності дій щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС за 2010 рік, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а не постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість  якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки відповідачем слід визначати належні позивачу виплати виходячи з мінімальної заробітної плати, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок належних позивачеві виплат повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку належних позивачеві виплат в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.      

Тому суд приходить до висновку, що дії  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради з приводу відмови у перерахунку призначеного ОСОБА_1 розміру щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2010 рік, визначеному ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати неправомірними та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити  щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2010 рік в порядку встановленому ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі ст.95 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523, керуючись ст.8, ст.10, ст.11, ст.86, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163, ст.167, ст.183-2 КАС України, — суд,

постановив:

Адміністративний позов задоволити.

    Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 в розмірі 120 (сто двадцять) грн. як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи  —  протиправними.

    Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку встановленому ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вже виплаченої суми.

Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Якщо постанову було постановлено із застосуванням ч.3 ст.160 КАС України, а також у разі прийняття постанови у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий                  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                А.В. Свередюк