Справа № 2-1920/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року                                              м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці у складі:

головуючого судді: Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі: Швець Т.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Стіранець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ „Надра” Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ „Надра” Філія Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.03.2007 року між ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Вінницького регіонального управління та ним укладено кредитний договір  „Автопакет” №16/03/2007/840-АП/66. Згідно з умовами договору банк надав йому грошові кошти на придбання автотранспортного засобу у розмірі 12 059,00 доларів США на строк до 16.03.2014 року зі сплатою 15,10% річних за користування кредитними грошима. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором позивачем в заставу був переданий придбаний в кредит автотранспортний засіб. Позивач добросовісно виконував  умови договору, залишок кредиту складає 8 957,94 доларів США., та відсотки – 388,82 доларів США. Протягом четвертого кварталу 2008 року відбулась істотна зміна обставин, якими він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання офіційного та комерційного курсу долару США по відношенню до національної валюти, що потягнуло за собою значне здорожчання кредитного ресурсу та суттєве зменшення ціни об’єкту застави - автомобіля. Дані обставини позивач вважає істотними обставинами, які з часу укладання кредитного договору змінилися на стільки, що якби сторони договору могли це передбачити, вони не уклали б договір а бо уклали б його на інших умовах. Позивач вважає подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням принципу справедливості, закріпленого в Цивільному кодексі України. Умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача. Несправедливими умовами позивач вважає надання та повернення кредиту в доларах США, що є зловживанням правом, оскільки всі ризики відповідач поклав на нього – позичальника. Просив суд розірвати договорі „Автопакет” №16/03/2007/840-АП/66 від 16.03.2007 року, судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, за обставин, викладених в позові просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову. Додатково суду пояснила, що порядок надання кредитів в іноземній валюті передбачено Законом України „Про Національний банк України”, Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, відповідно до яких валютні курси встановлюються Нацбанком України  за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Крім того, Постановою Правління НБУ №496 від 12.11.2003 року, визначено, що офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату, тобто стабільність курсу гривні до іноземних валют  законодавчо не закріплена. Тому при укладанні цього договору в іноземній валюті та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення кредиту саме в доларах США, сторони, а саме позивач, повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором. Представник відповідача вважає, що підстав для розірвання кредитного договору немає, просила в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволення.

Судом встановлено, що 16.03.2007 року між ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Вінницького регіонального управління та ОСОБА_1 укладено кредитний договір „Автопакет” №16/03/2007/840-АП/66, згідно з умовами якого банк надав останньому грошові кошти на придбання автотранспортного засобу у розмірі 12 059,00 доларів США на строк до 16.03.2014 року зі сплатою 15,10% річних за користування кредитними грошима  (а.с.6-8).

Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов’язався відповідно до цього договору повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані збитки.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, що є зобов’язальними та  регулюються Книгою п’ятою Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.  

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

Розірвання договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.  

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.    

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги,  ОСОБА_1 посилається на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до курсу гривні України, що потягло за собою зростання вартості нерухомого майна .

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:  

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;  

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;  

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;  

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.  

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність усіх перелічених умов одночасно.  

До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України, на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.  

ОСОБА_1 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.  

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється Національним банком України.  

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються Національним банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.  

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.  

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.  

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.  

ОСОБА_1 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.  

Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.  

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.  

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.      

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України).  

Отже, позивач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.  

Оскільки ОСОБА_1 не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення його позовних вимог та розірвання кредитного договору – відсутні.  

За таких обставин вважати обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 у суду немає підстав.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги,  ОСОБА_1 посилається на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до курсу гривні України, що потягло за собою зростання вартості нерухомого майна. Позивач не обґрунтував яким чином зростання вартості нерухомого майна пов’язане із сплатою ним кредиту, отриманого на придбання автотранспортного засобу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, відсутня, тому права ОСОБА_1  при укладенні та виконанні кредитного договору, укладеного між ним та ВАТ КБ „Надра” Вінницького регіонального управління, не порушені.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 617, 625, 629, 651, 652, 1046, 1054 ЦК України, Законом України "Про Національний банк України”,  Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ВАТ КБ „Надра” Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

Суддя: