Справа 2 а – 2410/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 грудня 2010 року Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Макарчук В.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 д о Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про спонукання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до Євпаторійського міського суду з адміністративним позовом д о Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про спонукання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» . Позовні вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та на підставі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але на підставі Законів України «Про Державний бюджет України» допомога йому не виплачувалася. Оскільки рішенням Конституційного суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними, просить зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим нарахувати та сплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2009 рік - жовтень 2010 року, а також виконати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і забезпечити її виплату у 2010 році.
Ухвалою Євпаторійського міського суду від 25 листопада 2010 року позовні вимоги позивача за період 2009 року по 17 травня 2010 року на підставі ст. ст. 99, 100, 102 Кодексу адміністративного судочинства України були залишені без розгляду.
Представник відповідача надіслала до суду заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що нарахування та виплата підвищення громадянам, які мають статус «дитини війни» у 2006 році не здійснювалося, оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинено Законами України «Про Державний бюджет України н 2006 рік» та «Про Державний бюджет України н 2007 рік». При цьому ніяких змін до зазначених законів внесено не було та їх положення не були визнані неконституційними. Ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що соціальна підтримка «дітей війни» є державною соціальною гарантією. Її розмір згідно зі ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яка рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року неконституційною визнана не була, встановлюється відповідними законами, законами «Про Державний бюджет України» та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України. Так як на законодавчому рівні ці питання вирішені не були, органи Пенсійного фонду не мали законних підстав для виплати соціальних гарантій. П. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і розмір державної соціальної допомоги було визначено у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка і виплачувалася громадянам. Приймаючи до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка діяла у період з 22 травня 2008 року по 15 червня 2009 року, була єдиним нормативно-правовим актом, що визначає розмір соціальної гарантії дітей війни, Пенсійний фонд України, як орган державної виконавчої влади, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України, виплачував надбавку у розмірах, вказаних у даній постанові, а саме з 22 травня 2008 року - 48 гривень 10 копійок, з 1 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, з 1 жовтня 2008 року - 49 гривень 80 копійок. Мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується
виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Державна соціальна грошова допомога громадянам, які мають статус «дітей війни» і яка визначається залежно від розміру прожиткового мінімуму, повинна розраховуватися на підставі спеціального закону чи нормативно – правового акту Кабінету Міністрів України, які до сьогоднішнього часу не прийняті.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 18 травня 2010 року - жовтень 2010 року в силу наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і є дитиною війни, у зв’язку з чим на нього в силу ст.ст. 1,6 поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В силу ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак на думку суду зазначені положення не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розмірі пенсій за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, у 2010 році встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Рішення про призначення та перерахунок пенсій на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно із Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, основною функцією управління є призначення та виплата пенсії відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено судом при нарахуванні підвищення пенсії позивачу Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим виходило з положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка дії з 22 травня 2008 року та визначає розміри надбавок: з 22 травня 2008 року у розмірі 48 гривень 10 копійок, з 1 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, з 1 жовтня 2008 року - 49 гривень 80 копійок.
Ст. 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
В силу ст.ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», на охорону їх життя і здоров’я.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов’язану з реалізацією права
на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких зокрема належать громадяни, які мають статус «дитини війни». Так, при розгляді справи «Кечко проти України», Європейський Суд з прав людини зауважив, що «...органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань» (пункт 26 зазначеного рішення).
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», громадянам, які мають статус «дитини війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідній рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, позивачу як «дитини війни», підвищення до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, повинно нараховуватися у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку нарахування громадянам, які мають статус «дітей війни» підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.
Безпідставними суд находить також і посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем. В ідповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Беручи до уваги встановлені факти, заявлені позовні вимоги суд находить обґрунтованими і вважає необхідним зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим провести позивачу нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 18 травня 2010 року по 1 листопада 2010 року (з урахуванням виплачених позивачу сум відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.
На підставі ст. ст. 3, 8, 22, 46, 48, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 2, 7- 12, 70, 71, 94, 158, 159, 160 -163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В
Позовні вимоги ОСОБА_1 д о Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про спонукання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18 травня 2010 року по 1 листопада 2010 року повністю задовольнити .
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 18 травня 2010 року по 1 листопада 2010 року (з урахуванням виплачених позивачці сум відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ В.О. МАКАРЧУК