Справа № 2а- 802/10/0408

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

23  листопада 2010 року

          Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі

головуючого судді                                                      Деркач Н.М.,

при секретарі                                                               Хуторній Ж.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  суд,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка ОСОБА_1 10.11.2010 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області (надалі – УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є дитиною  війни, у зв’язку з чим має право , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (надалі – Закон) , на виплату державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 зазначеного Закону на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону, тобто, було відновлено дію цієї статті.

     Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення  п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з р ішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Таким чином, знову було відновлено дію ст. 6 Закону.

Тому позивачка вважає невиплату їй  соціальної допомоги, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Про порушення свого права щодо отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком позивачка дізналася тільки в серпні  2010 року від своїх знайомих , а тому зразу ж звернулася з письмовою заявою до відповідача.

Позивачка просить суд поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати їй з 09.07.2007 року підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з  09.07.2007 року по 31 жовтня 2010 року; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй як «дитині війни» з 01.11.2010 року щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За клопотанням позивачки справа розглянута без її участі в письмовому провадженні  .

Відповідачем  09.11.2010 року   подано заперечення проти позову та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», при цьому ст. 111 вказаного Закону передбачалося, що у 2007 році підвищення до пенсії виплачується лише особам, які є інвалідами. Рішенням Конституційного Суду України від 07 липня 2007 року положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним, однак Верховною Радою України не внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відносно визначення величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», у зв’язку з чим порядок обчислення підвищення до пенсії «дітям війни» є неврегульованим.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст якої викладено в такій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, розмір якої відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складає  10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до вказаних норм закону відповідач, починаючи  з 01.01.2008 року виплачує таку надбавку позивачці, у зв’язку з чим дії Управління ПФУ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу є законними.

 Про час і місце судового розгляду справи сторони належним чином повідомлені, про що свідчать клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження, тому судом не застосовано наслідки неприбуття у судове засідання сторін, передбачені ст. 128 КАС України та проведено розгляд справи у відсутності сторін у порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою і отримує пенсію за віком в УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу .

Крім того, позивачка має статус «дитина війни», який відповідачем не оспорюється, й отримує від відповідача щомісячно, починаючи з 01.01.2008 року надбавку до пенсії за віком як «дитина війни» в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з нарахованими та виплаченими сумами державної соціальної допомоги до пенсії за віком як «дитині війни», позивачка у вересні 2010 року звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку та виплати недоотриманої ним соціальної допомоги з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, на що відповіддю УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу від 27.09.2010 року № 2139/05-33 їй було відмовлено у здійсненні таких перерахунку та виплати.

Вирішуючи питання правомірності дій відповідача по нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за віком як «дитині війни», суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 7 п. 2.1. Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного  фонду України від 30.04.2002 року № 8-2,  управління відповідно до покладених на нього завдань   призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  № 2195-ІV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року    № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року № 489- V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 не є інвалідом, права на виплату соціальної допомоги як «дитина війни» у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007  року у визначеному Законом розмірі не мала, тому відповідно дії відповідача щодо не нарахування їй такої виплати є правомірними.

З ухваленням Конституційним Судом України 9 липня 2007 року рішення № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на  2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому відповідач повинен нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31 грудня  2007 року, оскільки Закон України “Про Державний бюджет на 2007 рік” діяв до указаної дати.

Дії відповідача щодо не нарахування та невиплати  позивачці  соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в цей період, тобто з 9 липня 2007 року  є неправомірними.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії «дітям війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Як вже зазначалося вище, відповідачем щомісячно, починаючи з 01.01.2008 року, здійснювалися позивачці як «дитині війни», виплати надбавки до пенсії за віком у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .  

З огляду на вищевикладене та враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18.11.2004 року № 2195 – ІV, поновили свою дію з 22.05.2008 року – дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і діють по теперішній час, а тому дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачці державної соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 22.05.2008 року суперечать вищеназваним правовим  нормам, а тому є неправомірними.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, а також, починаючи з 22.05.2008 року  УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу повинно було виплачувати позивачці передбачену законодавством державну соціальну допомогу до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, при цьому за вказаний період у 2007 році така соціальна допомога відповідачем взагалі не виплачувалася, а починаючи з 2008 року по теперішній час виплачується у заниженому розмірі.

А тому,  суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року включно, а також починаючи з 22.05.2008 року  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Посилання відповідача на неможливість застосування мінімальної  пенсії за віком у зв’язку з не визначенням її величини для обчислення підвищення позивачці як «дитині війни» є непереконливими, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбачено ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком.

 Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», мінімальний розмір пенсії за віком включено до основних державних соціальних гарантій, а ч. 2 вказаної норми закону стверджує, що основні державні соціальні гарантії, які є джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом, тому посилання відповідача на відсутність механізму порядку обчислення підвищення до пенсії «дітям війни», суд вважає безпідставними.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при здійсненні нарахування підвищення пенсії позивачці як «дитині війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.

Крім того, підлягають задоволенню й вимоги позивачки у частині  зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати їй як «дитині війни» з 01.11.2010 року щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

   При цьому суд відповідно до ч.2 ст.11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає можливим вийти за межі його позовних вимог та конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому та зазначити, що нарахування та виплати з 01.11.2010 року щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», здійснювати щомісячно за рахунок коштів Державного бюджету до настання обставин, що тягнуть перерахунок або припинення такої допомоги відповідно до діючого законодавства України.

Вирішуючи питання про поновлення позивачці пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду 10 листопада 2010 року, тобто перебіг річного строку починався з 10 листопада 2009 року.  

Суд вбачає підстави для поновлення позивачці строку на звернення до адміністративного суду, оскільки враховує, що вона є особою похилого віку, пенсіонеркою, не фахівцем у галузі права, й фактично про існування рішень Конституційного Суду України, якими відновлено її право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, дізналася у  серпні 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та  внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,  ст. ст. 8-12, 17, 18, 94, 159-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

 Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Поновити    ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

       Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячної соціальної державної допомоги до  пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області здійснити перерахунок та  виплатити ОСОБА_1 щомісячну соціальну державну допомогу до  пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно , та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2010 року  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області з 01.11.2010   року здійснювати перерахунок та виплачувати ОСОБА_1  щомісячну соціальну державну допомогу до  пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Державного бюджету до настання обставин, що тягнуть перерахунок або припинення такої допомоги відповідно до діючого законодавства України.

            В іншій частині позову ОСОБА_1  - відмовити.

            Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її  проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу .

             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.            

      Суддя         Н.М.Деркач