2-а-85/2010/0514                                     

                                                       П О С Т А Н О В А

                                             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                            3  березня 2010 р.                                           м.Добропілля

                      Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

                                    головуючого - судді                       Таніча Л.М.

                                    при секретарі                                Данилко Л.В.

                                    за участю:

                                    позивача                                     ОСОБА_1

                                    представника відповідача            Одегової Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля адміністративну справу за  позовом   ОСОБА_1  до Добропільського міського центру зайнятості про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                          В С Т А Н О В И В:

         22 січня 2010 р.  ОСОБА_1. звернувся до суду з  адміністративним позовом  до Добропільського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій відповідача, та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..165-3 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.00 коп.

        В судовому засіданні позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є  директором  Відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» Державного підприємства «Добропіллявугілля» (Далі ВП УКК). Безпосереднім розпорядником коштів виступає ДП «Добропіллявугілля», яке надає  ВП УКК за цільовим призначенням  кошти на заробітну плату та відповідні страхові внески. Позивач посилається на те, що постановою директора Добропільського міського центру зайнятості №20 від 11 січня 2010 р. стосовно нього винесено постанову про притягнення  до адміністративної відповідальності за ст..165-3 ч.1 КпАП України, в зв*язку з недотриманням вимог Закону України «Про загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття», з причин неповної та несвоєчасної сплати страхових внесків до  страхового Фонду на випадок безробіття.  Позивач посилається на поважність неможливості дотримання цих вимог, стверджуючи, що розпорядник коштів ДП «Добропіллявугілля», незважаючи на  його відповідні звернення, не перераховував на рахунок ВП УКК  кошти для сплати  страхового внеску до Фонду.     Крім того позивач вказує на ряд отриманих у 2009 році урядових  телеграм, за якими на керівників підприємств, що входять до вугільної галузі  покладено персональний обов*язок  на недопущення заборгованості з виплати заробітної плати, та визначено, що кошти, які виділяються  з державного бюджету, та кошти отримані від реалізації  вугілля, слід направити виключно на виплату заробітної плати, із сплатою протягом жовтня-листопада 2009 р. нарахованих податків та платежів до соціальних Фондів.

       Позивач  просить суд  визнати дії відповідача  Добропільського центру зайнятості  протиправними, та скасувати постанову №20 від 11.01.2010р.про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст..165-3 ч.1 КпАП України. Позивач також просить суд поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом, який ним порушено на одну добу, обґрунтовуючи своє звернення його наміром оскаржити постанову в позасудовому порядку, та підготовкою позову до суду.

           Представник відповідача Добропільського центру зайнятості населення, виступаюча за довіреністю Одегової Р.В. позов не визнала.  В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що згідно Положення про Відокремлений підрозділ «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля», керівник цього підприємства  несе відповідальність за достовірне нарахування та своєчасну сплату страхових внесків до Фонду на випадок безробіття.                                                                      

          28 грудня 2009 року працівниками Центру було здійснено перевірку дотримання ВП УКК Закону України «Про загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття» (Закону), та виявлено факти несвоєчасного та неповного перерахування внесків, починаючи з січня по листопад 2009р. про що було складено відповідний акт. За результатами перевірки, 11 січня 2009 р. директором Добропільського міського Центру зайнятості  була винесена постанова №20 про притягнення керівника підприємства ВП УКК ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..165-3 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.00 коп.

       Представник відповідача не погоджується з доводами позивача про неможливість своєчасної сплати  страхових внесків, в зв*язку з виконанням доручень згідно до урядових телеграм, та узгодженого  між ДП «Добропіллявігілля» та Добропільського міським центром зайнятості графіку погашення заборгованості зі страхових  внесків за 2009 р., пославшись на вимоги ст.35 Закону та п.п.5,6, 5,6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків, Міністерством праці та соціального страхування  на випадок безробіття» №339 від 18.12.2000р., де визнано порядок та умови сплати страхових внесків, які з боку позивача були порушені.

      На думку представника відповідача, керівник ВП УКК, у разі порушення строків внесення страхових внесків до Фонду,  повинен нести адміністративну відповідальність,  незалежно від того, що такі кошти  на рахунку ВП УКК   були відсутні.

       Крім того  представник відповідача, посилаючись на вимоги ст..99 КАС України, вважає, що у позові  ОСОБА_1 слід відмовити з мотивів порушення ним  10-ти денного строку звернення з адміністративним позовом до суду.

        Заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності надані сторонами докази, та надавши їм відповідну правову оцінку, суд прийшов  до висновку що  позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.  Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

       Як вбачається з матеріалів  справи, 28 грудня 2009 року,  на підприємстві ВП УКК ДП «Добропіллявугілля», керівником якого є ОСОБА_1, працівниками Добропільського міського центру зайнятості було здійснено перевірку  додержання законодавства з питань правильності та своєчасності нарахування та сплати страхових внесків  до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття  та встановлено факти несвоєчасного перерахування  страхових внесків   за період  з  24 січня 2009 р. по 27 жовтня 2009р. в загальній  сумі   29476 грн.11 коп., про що було складено акт №196 від 28.12.2009р.(а.с.18,19).

        Постановою директора Добропільського центру зайнятості  населення, на підставі акту,  позивач  ОСОБА_1  притягнутий до адміністративної  відповідальності   за  ст. 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення   у вигляді  штрафу  у розмірі 136 грн.(а.с.3).  

       Відповідно до ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

      При цьому п.1 ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

      Постанова №20 від 11.01.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).

     Під час розгляду справи, оскаржувана постанова перевірялася судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.  

     Відповідно до ст..17 ч.3 Закону України «Про загальнообо*язкове державне страхування на віпрадок безробіття», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

     У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

    У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

    Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону.

     У разі ліквідації або реорганізації роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації та звернутися за місцем здійснення його обліку як платника страхових внесків для отримання довідки про відсутність заборгованості.

     За правилами ст.38 зазначеного Закону,  роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців

     Згідно  диспозиції  статті  165-3 ч.1 Кодексу  України про адміністративні  правопорушення,   відповідальність  за порушення   своєчасності   та повноти  сплати страхових  внесків на випадок  безробіття  несуть посадові  особи  підприємств, установ, організацій , фізичні особи.

   Дослідивши в судовому засідання надані сторонами докази,  суд прийшов до висновку,  про те, що ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності без достатніх підстав.

    Так, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності став акт перевірки від 28 грудня 2009 р у якому визначено, що починаючи з січня по листопад 2009 р. у ВП УКК ДП «Добропіллявугілля» виявлено недоплату страхових внесків до Фонду в загальному розмірі 29476 грн.84 коп.

       Разом з тим, виносячи постанову про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суб*єкт владних повноважень, в порушення вимог ст..280 КпАП України  не перевірив, чи мав ОСОБА_1 реальну можливість здійснити ці виплати, чи були у підприємства відповідні кошти, чи є у діях позивача провина в порушенні Закону «Про загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття»..

      Згідно  ст. 9 КпАП України,  адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія  чи бездіяльність,  яка  посягає на громадський  порядок, власність , права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за  яку  законом передбачено адміністративну  відповідальність .  

      При цьому ст.18 КпАП передбачено, що н е є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

      Суд погоджується з доводами позивача про поважність причин, з яких ВП УКК не сплатило у повному обсязі страхові внески до фонді за січень-листопад 2009 р.

       Так, згідно до Положення «Про ВП Управління комунальних котелень» на керівника підприємства покладено обов*язок щодо сплати всіх внесків. Разом з тим, позивач ОСОБА_1, як посадова особа, не є розпорядником державних коштів, які надходять до ВП УКК  за цільовим призначенням  із  ДП «Добропіллявугілля», на виплату заробітної плати,  в тому числі сплату страхових соціальних внесків..

       Як встановлено в судовому засіданні, протягом  з 1 січня 2009р. до 1 листопада 2009р.ДП «Добропіллявугілля», як головний розпорядник державних коштів, не перераховував на користь ВП УКК відповідні кошти для сплати до Фонду на випадок безробіття».

       Позивачем надано копії довідок-розрахунків коштів, необхідних для виплати заробітної плати та відповідних соціальних коштів, у тому числі до Фонду на випадок безробіття за липень-грудень 2009 р.,  складених ВП УКК та передано до ДП «Добропілля», за якими  виплата до Фонду на випадок безробіття.(а.с.25-30)

      Згідно з  АВІЗО за зазначений період, ДП «Добропіллявугілля» перераховував до ВП УКК  кошти  тільки на виплату заробітної плати.(а.с.31-40).

     Позивач, як посадова особа та керівник  структурного підприємства, що входить до складу ДП «Добропілляугілля»  згідно до ст.21,139 КзПП України, несе відповідальність за недотримання фінансової дисципліни на ввіреному йому підприємстві.

    Стаття 119 Бюджетного Кодексу України, передбачає, що у разі нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

     2. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

     Як встановлено у судовому засіданні, на адресу ДП «Добропіллявугілля», починаючи з 20.08.2009р. надійшли  низка  урядових телеграми, в яких  дано розпорядження про забезпечення першочергового спрямування коштів із державного бюджету отриманих від реалізації вугілля на виплату заробітної плати із сплатою протягом жовтня-листопада 2009р.  нарахованих податків та платежів інших Фондів соціального страхування.(а.с.7-12).

     Позивач надав до суду копії довідок-розрахунків ВП УКК до ДП «Добропіллявугілля», починаючи з липня  по грудень включно 2009 року, з визначенням щомісячних  страхових внесків, а також АВИЗО з підтвердженням, що перерахунок страхових внесків до Фонду з боку ДП «Добропіллявугілля» не сплачувався.

     Крім того між керівництвом ДП «Добропілявугілля» та Добропільського міським центром зайнятості був розроблений та погоджений як сприйнятний графік погашення заборгованості за сплати страхових внесків, який з боку ВП УКК не порушувався.(а.с.13).      

      У відповідності до ст. 8 КАС України, с уд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

      Дослідивши в сукупності всі надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про недоведеність провини позивача ОСОБА_1 в недотриманні термінів сплати страхових внесків до Фонду на випадок безробіття,  а його дії у виниклій ситуації суд розцінює як вимушений крок, за яким передбачені наслідки, визначені у ст.18 КпАП України.

      З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про те, що дії суб*єкта владних повноважень про притягнення позивач до адміністративної відповідальності слід  визнати протиправними, а постанова № 20 від 11 січня 2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до  адміністративної відповідальності за стю165-3 ч.1 КпАП України підлягає скасуванню.  

      Згідно ст. 99 КАС України,  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

      Статтею  289 КпАП, передбачено, що с каргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу      

     Згідно до ч.1 ст.100 КАС України,  пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.    2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

     Суд вважає  можливим задовольнити  клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення з адміністративним позовом до суду, як пропущеного з поважних причин.  При цьому судом враховано, що   позивач звернувся до суду з позовом до суду з порушенням  терміну лише на одну добу. Враховано наміри позивача про можливість вирішення  спору у позасудовому порядку, та витрата часу  пов*язаного з подальшою підготовкою позовної заяви, що потребувала додатково відповідного часу.

      Керуючись ст.ст..3,.9,69,94,99,100,104,159,160,163 КАС України, ст..ст.3,19,46,51 Конституції України, ст.ст.33,165-3, 256,268,283 КпАП України суд,

                                                         П О С Т А Н О В И В:

      Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Добропільського міського центру зайнятості про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити, поновивши строк звернення з позовом до часу.

       Визнати протиправними дії  Добропільського міського центру зайнятості та скасувати постанову № 20 від 11 січня 2010 року винесену директором Добропільського міського центру зайнятості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..165-3 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

      Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

     Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

           Постанова в повному обсязі  складено  5 березня 2010 року.  

            Головуючий: суддя                                         Л.М.ТАНІЧ.