2-а-62/2010/0514
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2010 р. м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Таніча Л.М.
при секретарі Данилко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про визнання протиправними бездіяльність суб’єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус «Діти війни»,
В С Т А Н О В И В:
12 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля (Далі УПФУ м.Добропілля), про визнання протиправними бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язати УПФУ м.Добропілля вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, за 2009 рік,. як особі, що має статус «Дитини війни».
В обґрунтування своїх вимог позивач у заяві зазначив, що згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, передбачені цим Законом, зокрема, право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач не бажає зробити перерахунок та здійснити виплати згідно до цього Закону за 2009 р.
Позивач просить суд визнати протиправними бездіяльність УПФУ та зобов*язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, починаючи з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. У своїй заяві позивач просить суд розглянути справи за його відсутності.(а.с.2,3,8)
Відповідач в особі управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля в своєму письмовому запереченні позов не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач посилається на те, що, що законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Як рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. так і іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.08р.
УПФУ також стверджує, що Законом України «Про Державний бюджет 2009 р. не передбачена виплата підвищення пенсії за віком «Дітям війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а виплати здійснювались згідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. у розмірі 49 грн.80 коп.щомісячно.
Крім того, УПФУ вважає, що відповідачем порушено річний строк звернення з адміністративним позовом до суду, і з цих підстав позивачу слід відмовити у позові.
Управління Пенсійного фонду України також звернулось з заявою про можливість розгляду справу за відсутності їх представника.
Вивчивши матеріла справи, за заяви сторін, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу за умов письмового провадження, направив кожній з сторін копію судового рішення.
У відповідності до ст..122 ч.3 КАС України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беріть у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні ОСОБА_1 є обґрунтованими та нпідлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
В пенсійному посвідченні ОСОБА_1 є штамп встановленого зразка, що засвідчує право позивачки на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.5).
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни позивачці було менше 18 років, тому вона обгрунтовано віднесене на до категорій осіб, визнаних дітьми війни(а.с.5).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 р., особам маючим статус «Діти війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № №1058-IV від 09.07.2003р. визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, відповідач УПФУ м.Добропілля повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а його бездіяльність щодо відмови здійснити перерахунок цих виплат слід визнати протиправними, що порушують законні права позивача.
Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання відповідача УПФУ на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
З огляду на наведене, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У запереченнях на адміністративний позов відповідач УПФУ в м.Добропілля наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.
У своїй позовній заяві позивач не навів відповідних доказів поважності пропуску строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов надійшов до суду 12 січня 2010 року.
Таким чином, вимоги звернення з позовом обмежуються процесуальним річним строком, а саме з 12 січня 2009 року по 31 грудня 2009 р.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для покладання обов’язку на відповідача УПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 12 січня 2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Згідно до ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача, з державного бюджету слід стягнути документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн.40 коп.(а.с.1).
Керуючись ст..ст.9,69,104,159,160,163 КАС України, ст..ст.3,8, 22, 46,64 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,- задовольнити частково.
Визнати протиправними бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля щодо не нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2, як особі маючої статус «Діти війни» починаючи з 12 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.
В решті позову ОСОБА_1 про перерахунок щомісячної соціальної допомоги за час з 1 січня 2009 р.по 11 січня 2009 року ,- відмовити
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добропілля Донецької області здійснити перерахунок та виплату за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману щомісячну соціальну допомогу, починаючи з 12 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за відповідний період, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування», з урахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 понесені судові втрати у розмірі 3 (три) грню40 коп.
Копію постанови направити позивачці ОСОБА_1 та до управління Пенсійного фонду України в Добропілля Донецької області.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий: Суддя Л.М.ТАНІЧ.