2-а-39/2010/0514       

                                                                                П О С Т А Н О В А

                                                                  І М Е Н Е  М            У К Р А Ї Н И

                                                 17  березня 2010 р.                                           м.Добропілля

                                         Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

                                                   головуючого - судді                       Таніча Л.М.

                                                   при секретарі                                Данилко Л.В.

                                                   за участю:

                                                   позивача                                       ОСОБА_1

                                                   представника відповідача             Носач Т.М.    

                                                   представника третьої особи  Прокопчук Р.М.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля, третя особа Державне підприємство «Добропіллявугілля» про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                          В С Т А Н О В И В:    

          18 грудня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з  адміністративним позовом  до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля (Далі УПФУ м.Добропілля) про скасування постанови № 42 від 08.12.2009р.про його притягнення  до адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.00 коп..

          В судовому засіданні позивач  вважаючи ці дії відповідача протиправними, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що  04 грудня 2009 року  відповідальні працівники управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, на підставі акту перевірки № 78 від 27.11.2009р. стосовно нього склали протокол № 42 від 04.12.2009р.про адміністративне правопорушення передбачене ст.165-1 ч.1 КпАП України, інкримінуючи   в провину невиконання зобов’язання сплачувати страхові внески до ПФУ, згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» зазначивши, що за результатами перевірки виявлено один випадок порушення термінів сплати авансових платежів, а саме 21.08.09р. з нарахуванням недоїмки в розмірі  15527 грн.90 коп.

       Позивач також вважає, що  відповідач УПФУ, в порушення чинного законодавства, безпідставно протягом одного року двічі здійснив перевірку діяльності ВП «Добропiльське збутове підприємство» з одних і тих же питань, і за той же час, а потому висновки викладені у акті є нікчемними.

      27 листопада 2029 р., під час складання протоколу, не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки № 78 від 27.11.2009 р. він  в письмовому вигляді виклав свої заперечення, а також про свій намір оскаржити дії УПФУ щодо законності  викладених у актів фактів  до Донецького окружного апеляційного суду.

        8 грудня 2009 року, в.о.начальника управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Мінаковою С.В. винесено постанову про  притягнення до адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за порушення строків сплати страхових внесків.

         Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, стверджуючи, що  жодної з вимог викладених у диспозиції ст.165-1 ч.1 КпАП України він не порушував. Висновки  УПФУ щодо недотримання строків сплати авансових платежів у вигляді  сум страхових внесків,  є необґрунтованими, оскільки  у відповідності до п.14 Прикінцевих Положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне страхування», гірничі підприємства зобов’язані сплатити страхові внески нараховані за відповідальний  базовий  звітний період, не пізніше як через 28 днів з дня закінчення цього періоду,  при цьому зазначені в акті суми за липень 2009 р. в розмірі 47970 грн.79 коп. є заробітною платою, а не авансом до заробітної плати, як на цьому наголошую відповідач.

        Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року, за позовом ДП «Добропіллявугілля» до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля прийнято рішення  про визнання протиправними та підлягаючими скасуванню приписи  ухвалені на підставі  акту № 78 від 27 листопада 2009 року щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% від суми авансових платежів 7763 грн.95 коп.

       Позивач просить суд  визнати дії УПФУ в м.Добропілля  протиправними та скасувати постанову УПФУ № 42 від 8 грудня 2009 р. про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

      Представник відповідача в особі Управління Пенсійного фонду України в Добропілля виступаюча за довіреністю Носач Т.О. позов не визнала.  В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1, як директор відокремленого підрозділу «Добропільське збутове підприємство» ДП «Добропілля вугілля», постановою від  08 грудня 2009 р. обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.1 КпАП України, за порушення строків сплати страхових авансових внесків до Пенсійного фонду. Представник відпвідача посилається на припис передбачений  частиною 2 пункту  12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове  державне страхування ..», згідно до якого  органи Пенсійного фонду України мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках передбачених законом  позапланові перевірки на будь - яких підприємствах, установах і організаціях та у фізичних осіб.  Законом України №1074 VI від 05.03.2009р.»Про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України», встановлено новий склад адміністративного проступку,-  як несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів.

      Представник УПФУ вважає, що протоколом  № 42 від 4 грудня 2009 р. підтверджено, що позивач по справі, як директор ВП «Добропільське збутове підприємство» ДП Добропіллявугілля» ОСОБА_1 порушив вимоги ст..165-1 ч.1 КпАП України і він постановою УПФУ від 8.12.2009р. обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

      ВП «Добропільське збутове підприємство» в особі директора ОСОБА_1 повинно своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду. Ненадання ДП «Добропіллявугілля» до ВП «Добропільське  збутове підприємство»  відповідних коштів, для своєчасної сплати страхових внесків, не повинно бути підставою для ігнорування чинного законодавства, і це питання має вирішуватись між підприємством та його відокремленим підрозділом.

      Представник УПФУ не заперечує проти того, що постановою  Донецького окружного адміністративного  суду  від 15 січня 2010 р. дії УПФУ в м.Добропілля  щодо рішень та приписів  за результатами перевірки викладених у акті № 78 від 27 листопада 2009р., визнано неправомірними,  зазначивши, що це судове рішення в апеляційному порядку з боку УПФУ не було оскаржено, з причин не отримання  управління пенсійного фонду копії цього  судового рішення.

      Представник третьої особи  ДП «Добропіллявугілля» виступаючий за довіреністю  Прокопчук Р.М. підтримав позовні вимоги та  зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2-а-22428/09/0570 від 15 січня 2010 року за позовом ДП «Добропіллявугілля» до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля  про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, що стосується оспорювання актів перевірок здійснених УПФУ, у тому числі акт від 27 листопада 2009 р.№ 78, складений стосовно діяльності ВП «Добропільське збутове підприємство» визнано протиправними. На підставі цього акту відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, а 8.12.209р. позивач був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за ст..165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

     Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача,  оголосивши  та дослідивши надані сторонами письмові докази суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Відповідно до ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

     Згідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

     Рішення відповідача – постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 42 від 8.12.2009р. є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).

      Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.  

      У відповідності до частини 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     В судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2009 р., у ВП «Добропільське збутове підприємство» ДП «Добропіллявугілля», відповідальними працівниками УПФУ в м.Добропілля здійснено  перевірку дотримання  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За результатами перевірки 27 листопада 2009 р. складено акт №78, з висновком про порушення ст..20 ч.6 п.3 Закону України № 1058, встановлено суму несплачених авансових  платежів у розмірі 15527 грн.90 коп.(а.с.6-15).

      4 грудня 2009 р., головним спеціалістом відділку обліку надходжень Пенсійного фонду України в м.Добропілля  Стаднік А.В., на підставі  цього  акту  складено протокол № 42 про адміністративне правопорушення, передбачене ст..165-1 ч. КпАП, в якому зазначено, що  ОСОБА_1,  як директор ВП «Добропільське збутове підприємство» ДП «Добропіллявугілля», порушив  п.3 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від 09.07.2003. №1058-VI. Протягом перевіряємого періоду з 7 лютого 2008 р. по 31 жовтня 2009 р. встановлено один випадок порушення термінів сплати авансового платежу, а саме 21 серпня 2009 р. виплачено аванс в сумі 47970 грн. за липень 2009 р., підлягало внесків до сплати 15926 грн.30 коп., сплачено 398 грн. 40 коп., недоїмка склала 15527 грн.90 коп.(а.с.5).

     8 грудня 2009 р., постановою № 42, ухваленої  в.о.начальника управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Мінаковою С.Ф., на підставі протоколу № 42 від 08.12.2009р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.00 коп.(а.с.4).

     Дослідивши в сукупності  зазначені правовстановлюючі  документи суд прийшов до висновку, що дії суб’єкта владних повноважень щодо даних правовідносин слід визнати протиправними як такі, що порушують права позивача, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як необґрунтована  підлягає скасуванню.  

    Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

     Стаття 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон №1058) регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

     Пунктом 1 статті 11 Закону України N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

  Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV, страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону України N 1058-IV визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом .

Згідно до ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

      При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум  страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

     Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або  будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом п.9 ст.20 Закону №1058 передбачено, що  днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника НП банківський рахунок органу Пенсійного фонду, вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Відповідно   до   п.3.8   Інструкції   про   безготівкові   розрахунки   в   Україні   в національній валюті , яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976) реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється  платником   так,   щоб   надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувача.

     Згідно до п.14 Розділ XV прикінцевих положень наведеного Закону у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

     Пунктом 2 ст.106 Закону України №1058-IV встановлено, що суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

     Статтею 165-1 ч.1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
за вчинення певних дій  а саме,-     Приховування (заниження)   суми   заробітної  плати  (виплат, доходу),    на    яку    нараховуються    страхові    внески    на загальнообов'язкове   державне   пенсійне  страхування;  порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків;  ухилення від взяття  на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік
страхувальника як платника страхових внесків; неподання відомостей про   обставини,   що   спричиняють   зміни   юридичного   статусу страхувальника,  порядку сплати ним страхових  внесків;  порушення встановленого   порядку  використання  та  здійснення  операцій  з коштами  Пенсійного  фонду  України  і   Накопичувального   фонду;
неподання,  несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків,  коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей,  що використовуються в  системі  персоніфікованого  обліку,  та  іншої звітності   і   відомостей,   передбачених  Законом  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15  ).

     Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на  громадський порядок, власність прав і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

    Статтею 256 КпАП  України, передбачено, що стосовно особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, складається протокол у якому зазначається сутність адміністративного правопорушення.  

    Згідно до ст. 280 КпАП України, о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

     Згідно ст. 283 КпАП України, протокол про адміністративне правопорушення, розглядається у присутності порушника органом чи посадовою особою, уповноваженою розглядати адміністративні справи і за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення виноситься постанова, в якій викладаються обставини вчиненого правопорушення, у чому конкретно воно виражається і наявність доказів вини правопорушника.

     Частиною 1 ст.  72 КАС     України передбачено, що  обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

      В судовому засіданні позивач надав суду копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року за позовом ДП «Добропіллявугілля» до управління  Пенсійного фонду в м.Добропілля, третя особа ВП «Добропільське збутове підприємство» про визнання неправомірними дій відповідача, недійсними його рішень та припису.

     Зазначеною постановою суду, дії відповідача УПФУ в м.Добропілля, за результатами акта перевірки № 78 від 27 листопада 2009 року визнано протиправними.

      Так, в описовій частині цього рішення,  суд прийшов до висновку, що відповідачем УПФУ в м.Добропілля, під час позапланової перевірки діяльності ВП «Добропільське збутове підприємство»  були порушені вимоги  ст.6,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності, оскільки передбачених законом підстав для повторної перевірки не було. Суд  прийшов до висновку, що УПФУ в м.Добропілля  при складанні акту № 78 від 27 листопада 2009 р. не враховував, що ВП «Добропільське  збутове підприємство» відноситься до гірничих підприємств, щодо яких законодавством встановлені інші строки сплати, що призвело до помилкового  прийняття ним рішення про застосування штрафних санкцій.

      Зазначене  судове  рішення, згідно до ст. 254 ч.1 КАС України набрало законної сили, оскільки після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, з боку відповідача  не оскаржено. (а.с.39-42).

       В протоколі № 42 від 4.12.2009 р. вказано, що станом на 21.08.2009р. страхувальник ВП  «Добропільське збутове підприємство» виплачено аванс в сумі 47970 грн.79 коп.  

      З таким висновком УПФУ суд погодить не може, оскільки ці ствердження не доведені  представником  відповідача в судовому засіданні.

       При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, відповідач УПФУ не прийняв до уваги такі  суттєві обставини, що  безпосереднім розпорядником коштів які справляються на виплати соціальних внесків, в тому числі  страхові виплати до Пенсійного Фонду, є юридична особа ДП «Добропіллявугілля», і фактично без надання цих коштів ВП «Добропільське  збутове підприємство» не спроможне бути належним  платником цих страхових виплат.

       Крім того УПФУ при складанні протоколу   залишило без уваги доводи позивача, про те що  зазначена в протоколі сума 47970 грн.79 коп.,  як кошти  спрямовані  21.08.2009р.до ВП є заробітною платою за липень 2009р., а не авансом.  ВП «Добропільське збутове підприємство» відноситься до вугільних підприємство, на яких розповсюджується припис пункту 14 Прикінцевих положень Закону України № 1058 VI, щодо виконання зобов’язань сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний  базовий період, не пізніше як через 28 днів ж дня закінчення цього періоду, (що в подальшому стало підставою для визнання  постановою Донецького окружного адміністративного  суду від  15.01.2010р. протиправними дій УПФУ з прийняття рішень та приписів, ухвалених на підставі  акту № 78 від 27.11.2009р.)    і ці обставини представником відповідача в судовому засіданні не спростовані.          

      В порушення вимог ст..9 КпАП України,  представник відповідача, не довів провину ОСОБА_1 в  навмисному порушенні ст.165-1 ч.1 КпАП України.

      З урахуванням наведеного, дії УПФУ в м.Добропілля, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід визнати протиправними, а постанова № 42 від 8.12.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..165-1 ч.1 КпАП України підлягає скасуванню,оскільки в діях позивача, відсутні ознаки провини  у виникненні недоїмки.  

      Керуючись ст.ст..3,.9,69,94,99,100,104,159,160,163 КАС України, ст..ст.3,19,46,51 Конституції України, ст.ст.33,165-1, 256,268,283 КпАП України суд,

                                                                      П О С Т А Н О В И В:

      Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області,- задовольнити.

       Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України  в м.Добропілля, та скасувати постанову № 42 від 08 грудня 2009 року винесену в.о.начальника управління Пенсійонго фонду України в м.Добропілля про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..165-1 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.00 коп.

      Копію рішення надіслати до відома   Управління Пенсійного фонду України  в м.Добропілля.

      Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

            Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

           Постанова в повному обсязі  складено  до 22  березня 2010 року.  

            Головуючий: суддя                                         Л.М.ТАНІЧ.