АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності у виконанні Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту» та спонукання до вчинення певних дій,
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року, -
встановив:
У липні 2010 року позивачі ОСОБА_1 та інші 27 позивачів, вказаних вище, звернулися в суд із загальним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності у виконанні Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту» та спонукання до вчинення певних дій. Посилаються на те, що відповідачем їх було призначено пенсію. Проте, вони вважають, що під час перебування на пенсійному обліку відповідачем протиправно та протизаконно порушено їх права на пенсію. Вважають, що згідно діючого законодавства повинен був здійснюватись перерахунок їх пенсії як у разі підвищення розмірів посадового окладу, окладу з військовим званням, та процентної надбавки за вислугу років, так і у разі введення нового, або більшого додаткового виду грошового забезпечення після обчислення та призначення пенсії.
Починаючи з липня 1995 року по 5 травня 2003 року згідно законодавства відбулися зміни щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Тому вважають, що було безпідставно обмежено їх право на одержання більшого розміру пенсії по втраті годувальника (оскільки чоловіки були військовослужбовцями) і в розрахунку призначеної їм пенсії по втраті годувальника повинні бути враховані: щомісячна премія в розмірі 33,3 % всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців; щомісячна надбавка за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу; щомісячна 100 відсоткова надбавка; щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних силах України, що встановлені та діють на даний час.
Крім цього, позивачі у справі одні є учасниками бойових дій, а інші інвалідами війни відповідної групи. Тому вважають, що відповідач повинен був також провести відповідні підвищення до їх пенсії. Проте, відповідачем безпідставно було обмежено їх право на одержання більшого розміру пенсії. У зв’язку з цим позивачі змушені були звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.
Р ішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року п озовні вимоги позивачів задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у виконанні Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в частині не донарахування, не підвищення та невиплаті пенсії позивачам. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати позивачам суму пенсії з урахуванням:
• - премії, в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців встановлених Указами Президента України від 14.07.95 №615/95 та від 04.10.96 № 923/96, а також постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829;
• - щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, встановленої Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99"Про додаткові заходи щодо грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України";
- щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ";
- щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок суми пенсії позивачам з урахуванням надбавок та премії, зазначених у пункті 2 резолютивної частини цього рішення та протягом трьох місяців від дня набрання рішення законної сили , виплатити недоплачену суму пенсії, з урахуванням перерахунку, за минулий час, починаючи з 01.09.1999 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення пенсії відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції до 1 січня 2006 року) та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції до 1 січня 2006 року):
ОСОБА_1 на 200% мінімальної пенсії за віком з 26.05,2008 року по 07.12.2009 року, та на 350% мінімальної пенсії за віком з 07.12.2009 року,
• - ОСОБА_2 на 350% мінімальної пенсії за віком з 4.12.2008 року,
• - ОСОБА_3 на 150% мінімальної пенсії за віком з 23.03.2005 року,
• - ОСОБА_4 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_5 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 01.04.2002 року, та на 4 00% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2002 року,
• - ОСОБА_6 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_7 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_8 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 27.11.2006 року, на 200% мінімальної пенсії за віком з 27.11.2006 року по 12.02.2008 року, та на 400% мінімальної пенсії за віком з 12.02.2008 року,
• - ОСОБА_9 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_10 на 200% мінімальної пенсії за віком з 23.10.2003 року,
• - ОСОБА_11 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_12 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.12.2006 року,
• - ОСОБА_13 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_14 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.10.2003 року,
• - ОСОБА_15 на 150% мінімальної пенсії за віком з 05.10.2003 року,
• - ОСОБА_16 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 01.01.2004 року, та на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року,
• - ОСОБА_17 на 50% мінімальної пенсії за віком з 04.11.2003 року по 31.07.2008 року, та на 150% мінімальної пенсії за віком з 31.07.2008 року,
• - ОСОБА_18 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_19 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
- ОСОБА_20 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року,
• - ОСОБА_21 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2004 року,
• - ОСОБА_22 на 200% мінімальної пенсії за віком з 07.02.2008 року,
• - ОСОБА_23 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 25.01.2010 року, та на 400% мінімальної пенсії за віком з 25.01.2010 року,
• - ОСОБА_24 на 350% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 01.07.2005 року, та на 400% мінімальної пенсії за віком з 01.07.2005 року,
• - ОСОБА_25 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 05.04.2004 року, на 350% мінімальної пенсії за віком з 05.04.2004 року по 06.11.2006 року, та на 4 00% мінімальної пенсії за віком з 06.11.2006 року,
• - ОСОБА_26 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2002 року по 24.05.2004 року, та на 400% мінімальної пенсії за віком з 24.05.2004 року,
• - ОСОБА_27 на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.10.2004 року,
- ОСОБА_28 на 150% мінімальної пенсії за віком з 02.12.2002 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити позивачам різницю між нарахованою відповідно до пункту 4 резолютивної частини рішення та отриманою пенсією.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обраховувати підвищення пенсії:
- ОСОБА_1 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_2 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_3 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_4 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_5 на 400% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_6 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_7 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_8 на 4 00% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_9 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_10 на 200% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_11 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_12 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_13 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_14 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_15 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_16 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_17 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_18 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_19 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_20 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_21 на 350% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_22 на 200% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_23 на 400% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_24 на 400% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_25 на 400% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_26 на 400% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_27 на 150% мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_28 на150% мінімальної пенсії за віком,
відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції до 1 січня 2006 року), відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції до 1 січня 2006 року) з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її у зв'язку із встановленням нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Судові витрати покладено на відповідача.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суд обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, н евідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що в имогами позивачів, запереченнями представника відповідача та документами щодо кожного з позивачів достовірно доведено, що вони знаходяться на пенсійному забезпеченні відповідача, яким під час нарахування їм пенсії протиправно не враховано:
- щомісячну премію в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців встановлену Указами Президента України від 14.07.95 №615/95 та від 04.10.96 № 923/96, а також постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829;
- щомісячну надбавку за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, встановлену Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99;
- щомісячну 100-відсоткову надбавку, встановлену Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002"Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ";
щомісячну надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановлену Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу, які належать до додаткових видів грошового забезпечення, що виплачуються щомісячно і відповідно до ч.З ст.43, ч.З ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", повинні враховуватися під час обчислення та перерахунку пенсії.
Крім того, частина позивачів у справі є інвалідами війни відповідної групи, а частина позивачів учасниками бойових дій, яким під час нарахування підвищення пенсії відповідач застосовує постанову Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розміру пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в розмірі 19, 91 грн., та Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 05.10.2005 року) про підвищення пенсії:
• - учасникам бойових дій на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• - інвалідам війни III групи на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• - інвалідам війни II групи на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• - інвалідам війни І групи на 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- учасникам війни на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не в підвищеному відповідно до ст.ст. 12, 14, 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції до 1 січня 2006 року) та ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції до 1 січня 2006 року) розмірі:
• - учасникам бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком;
• - інвалідам війни III групи на 200% мінімальної пенсії за віком;
• - інвалідам війни II групи на 350% мінімальної пенсії за віком;
• - інвалідам війни І групи на 400% мінімальної пенсії за віком;
• - учасникам війни на 50% мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що бездіяльність відповідача у повному виконанні ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" порушує права позивачів, а тому з метою захисту інтересів останніх її протиправною належить визнати в судовому порядку та зобов'язати відповідача перерахувати їм суму пенсії з включенням - премії, в розмірі 33,3% всього обсягу грошового забезпечення військовослужбовців встановлених Указами Президента України від 14.07.95 №615/95 та від 04.10.96 № 923/96, а також постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829, щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу, встановленої Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99 "Про додаткові заходи щодо грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2 002 року № 173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу; здійснити їм перерахунок суми пенсії з урахуванням зазначених надбавок та премій та протягом трьох місяців від дня набрання рішенням законної сили виплатити недоплачену суму пенсії, з урахуванням перерахунку, за минулий час, починаючи з 01.09.1999 року; провести перерахунок їх пенсії з урахуванням підвищення пенсії відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції до 1 січня 2006 року) та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції до 1 січня 2006 року) і виплатити їм різницю між нарахованою та отриманою пенсією; обраховувати підвищення їх пенсії відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції до 1 січня 2006 року), відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції до 1 січня 2006 року) з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її у зв'язку із встановленням нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Також суд першої інстанції вважає, що строк позовної давності позивачами не пропущено, оскільки відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а це означає, що, в розрізі приписів ч. 1 ст.258 ЦК України щодо встановлення законом спеціальної позовної давності та ч.1 ст.8, ч.2 ст. З Конституції України стосовно визнання, дії і змісту принципу верховенства права, строк звернення до суду за захистом гарантованого державою і порушеного відповідачем права позивачів на отримання встановленого законом розміру пенсії також будь-яким строком не обмежується. Крім цього, суд посилається на положення ч.1 ст.8 ЦК України та ч.2 ст.233 КЗпП України.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія судді погодитись не може, оскільки дане рішення є не законним та не обґрунтованим. Судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду н е відповідають обставинам справи, при цьому судом не правильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права.
Встановлено, що нарахування пенсії позивачам з моменту її призначення здійснювалось відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу ОВС і деяких інших осіб» (далі - Закон), яка передбачала види грошового забезпечення, які повинні включатись до розміру пенсії.
Відповідно до редакції ст. 43 Закону, яка була чинна до 01.01.2005 р., для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років служби, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби. До суми пенсії мають враховуватись лише додаткові види грошового забезпечення, які мають характер надбавок, що чітко вбачається з положень зазначеної статті.
Крім цього, п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 зазначається, з яких саме видів грошового забезпечення має вираховуватись розмір пенсії і в дужках конкретизується - надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби. Таким чином, редакція ст.43 зазначеного Закону, яка була чинна до 01.01.2005 р. не передбачала таких видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, як надбавка за безперервну військову службу, 33,3% премії, 40% надбавки за службу в Збройних Силах України, 100% надбавка.
З 01 січня 2005 року Законом України від 15.06.04 № 1769 внесено зміни до ст.43 Закону, якими визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Тому на підставі зазначеного було зроблено перерахунок пенсії, який суттєво відрізняється від попереднього, оскільки Законом було розширено види грошового забезпечення, що мали враховуватись до пенсії.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивачів та суду першої інстанції на Указ Президента України від 14.07.1995 р. № 615/95, Указ Президента України від 23.02.2002 р. № 173/2002, Указ Президента України від 05.05.2003 р. № 389/2003, Указ Президента України від 14.07.1999 року № 847\99, оскільки змін до ст.43 Закону України до 01 січня 2005 року не було, а тому раніше не було законних підстав для врахування зазначених надбавок та премій до розрахунку пенсії.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таке право законодавцем було надано лише з 01.01.2005 р. Законом України від 15.06.04 № 1769, на підставі чого і був зроблений зазначений вище перерахунок пенсії позивачам. Із внесенням змін до ст.43 Закону до розрахунку пенсії позивачам ввійшли додаткові види грошового забезпечення, а саме: 100% надбавки, надбавки за безперервну військову службу,40% за службу в Збройних силах України, та 33,3% премії.
Також, відносно вимог позивачів щодо перерахунку пенсії за попередній період та включення їх до розміру пенсії додаткових видів грошового забезпечення, які були введені після звільнення позивачів зі служби, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що діючим до 1 січня 2005 року законодавством не було передбачено можливості щодо перерахунку пенсій за минулий період у зв'язку із введенням нових щомісячних видів грошового забезпечення.
Так, у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15 квітня 2005 року в п. 8 зазначено, «...Звернути увагу судів на те, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХП, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон № 1769-IV, який набув чинності 1 січня 2005 р., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 р., задоволенню не підлягають...».
Проте, судом першої інстанції вищевикладене враховано не було. Адже даною постановою фактично було врегульовано порядок застосування ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Крім цього, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивачів з 01.09.1999 року, не врахував, що функції з перерахунку та виплати пенсій військовим пенсіонерам покладені на органи Пенсійного фонду України лише з 01.01.2007 року. У своєму рішенні суд посилається на положення ч.2 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої - суми пенсії не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Однак, суд необґрунтовано дійшов до висновку, що саме відповідач допустив порушення прав у призначенні та виплаті позивачам пенсій.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув. За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому залишатися в законній силі не може та підлягає скасуванню відповідно до вимог п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні даного позову..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити.
Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 липня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності у виконанні Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту» та спонукання до вчинення певних дій - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун