241/512/17

                                                                        2/241/5/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

30.09.2021 року                смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді                         Демочко Д.О.

при секретарі                                     Цукановій Л.П.

за участю:

представника позивача                 ОСОБА_1

відповідача                 ОСОБА_2

представника відповідача         ОСОБА_3

представник відповідача

ПАТ НА СК «Оранта»                        Стрельбицького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених пошкодженням здоров`я, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Першотравневого районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених пошкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

8.8.2012року в 16-30 год. відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ-210990, державний номерний знак НОМЕР_1 в смт Мангуш по вул. Поштовій не надав позивачу перевагу в русі його мотоцикла та здійснив ДТП, в результаті якої позивач ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, проходив довготривале лікування, яке продовжується до цього часу та став інвалідом ІІІ групи.

       Провина відповідача у спричинення шкоди здоров`ю відповідача підтверджується постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 04.09.2012 року , яким відповідач був визнаний винним за ст. 124 КУпАП. Також, за фактом дорожньо-транспортної пригоди провадилося досудове розслідування, внесене до ЄДРДР за № 12012050710000075 від 07.12.2012 р за статтею ч.1 ст.286 України. В межах проведення досудового розслідування була проведена судово-медична експертиза, за висновками якої позивач отримав закриту тупу травму передньої брюшної стінки з наявністю гематом; забій поперечного відділу хребта, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, в зв`язку з чим кримінальна справа була закрита за відсутністю складу злочину.

       Після ДТП позивач лікувався з 08.08.2012 року до 20.08.2012 року. В зв`язку з погіршенням здоров`я позивачу прийшлося звільнитися з роботи.

       Протягом всього часу позивач проходив лікування за свій рахунок, купував ліки, проходив обстеження на що витратив 18476,51 грн., що підтверджується квитанціями та чеками, сплатив витрати на судово-медичну експертизу в розмірі 1699 грн 81 коп.

       Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4  відшкодування матеріальних збитків спричинених пошкодженням здоров`яв сумі 20176,32 (двадцять тисяч сто сімдесят шість грн., 32 коп.) та моральну шкоду в сумі 30 000 грн.( тридцять тисяч грн.)

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за участю його представника, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, щодо відшкодування моральної шкоди. Визнав, що внаслідок скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди та отримання позивачем легких тілесних ушкоджень ним було заподіяно позивачу моральну шкоду, але заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди в сумі - 30 000, 00грн. є завищеним, не обґрунтованим, та не сорозмірним спричиненій шкоді. Відшкодування моральної шкоди в розмірі -3000,00грн. відповідач вважає, розумним та справедливим розміром для відшкодування позивачу моральної шкоди внаслідок шкоди заподіяної здоров`ю позивача в зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дану суму відповідач готовий позивачу відшкодувати. Сплатити більший розмір відшкодування моральної шкоди, він фінансово неспроможний.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сукач Т.В. у судовому засіданні не заперечувала проти часткового задоволення позову в межах коштів, які визнає відповідач.

       Представник відповідача ПАТ НА СК «Оранта»        Стрельбицький П.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 04.09.2012 року дійсно 08.08.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода та відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП ( а.с.4 т.1)

З 08.08.2012 року до 20.08.2012 року позивач ОСОБА_4 знаходився на лікарняному з діагнозом: забій м`яких тканин передньої брюшної стінки грудної клітини, забої поперекового відділу, тазу. Травми зазнав під час ДТП ( а.с. 5 т.1).

В період з вересня 2012 року по теперішній час ОСОБА_4 періодично проходить лікування. 30.11.2012 року ОСОБА_4 отримав ІІІ групу інвалідності (а.с.38-39 т.1)

Відповідно до епікризу № 1725 за період з 08.09.2012 по 21.09.2012 року, епікризу № 332 за період часу з 13.02.2013 по 26.02.2013 року, епікризу № 1044 за період часу з 03.06.2013 по 14.06.2013 року, епікризу № 1707 за період часу з 10.09.2013 по 20.09.2013 року, епікризу № 142 за період часу з 22.01.2014 по 31.01.2014 року виданих Першотравневою центральною районною лікарнею у ОСОБА_4 біль в хребті турбує протягом кількох років, неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно. ( а.с.6-10, т.1).

У Виписці із медичної картки № 523 відділення відновлювального лікування хворих в умовах стаціонару Маріупольської міської лікарні № 8 ОСОБА_4 вважає себе хворим протягом п`яти років, хворобу пов`язує з фізичними навантаженнями (а.с.11, т.1).

       За фактом дорожньо-транспортної пригоди провадилося досудове розслідування, внесене до ЄДРДР за № 12012050710000075 від 07.12.2012 року за статтею ч.1 ст.286 України, однак кримінальна справа була закрита за відсутністю складу злочину ( а.с. 42-44 т.1)

В межах проведення досудового розслідування була проведена судово-медична експертиза, за висновками якої позивач отримав закриту тупу травму передньої брючної стінки з наявністю гематом; забій поперекового відділу хребта, які відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 45-46 т.1). За вказану експертизу позивач сплатив кошти у сумі 1699,81 грн. ( а.с. 47 т.1)

Частиною четвертою ст. 61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно приписів пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно п. 23.1 ст.23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

       Згідно страхового акту № ОЦВ -12-13044/1 ПАТ НАСК «ОРАНТА» та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб КМЗ Днепр 11 , державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідачем ПАТ НАСК «ОРАНТА» 16.05.2013 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1 958, 51 грн на рахунок АППБ «Аваль». Отримувач платежу – ОСОБА_4 . Також було прийнято рішення про страхове відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю в розмірі 1 993, 58 грн. ( а.с. 119 т.1).

       Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4  відшкодування матеріальних збитків спричинених пошкодженням здоров`я. Суд вважає що позивач в наслідок дій відповідача змушений був провести судову експертизу, вартість якої слід стягнути з відповідача на користь позивача, в рахунок відшкодування збитків в сумі 1699 грн ( одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять ) гривень 81 коп., які ОСОБА_4 поніс на проведення судово-медичної експертизи.

       Стосовно витрат на лікування, суд вважає що позивач не довів той факт, що лікування йому було потрібно саме в наслідок ДТП, а не його хронічних захворювань, оскільки з багатьох описаних вище медичних документів вбачається той факт, що позивач раніше страждав на болі у спині, в наслідок чого йому було призначено лікування. От же суд вважає що відповідач не повинен відшкодовувати витрати позивача у даному випадку.

       Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

         Згідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

         Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

       У позовній заяві позивачем зазначено, у чому полягає моральна (немайнова шкода), якими неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, та надав докази, якими це підтверджується.

       Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є потерпілим та йому завдані тілесні ушкодження, які викликали фізичній біль та страждання протягом тривалого часу. Однак, матеріали справи містять відомості щодо наявності хвороби у позивача до моменту ДТП. Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, у позові зазначено, що в результаті отримання тілесних ушкоджень, позивач отримав ІІІ групу інвалідності, втратив роботу, потребує лікування. Суд критично ставиться к даним обгрунтуванням, оскільки в медичних документах позивача зазначено, що він хворіє протягом п`яти років, тобто хворобу мав з 2009 року ( а.с. 11 т.1), таким чином, суд доходить висновку, що дорожньо-транспортна пригода не спричинила хворобу, а лише погіршили стан потерпілого, таким чином, відшкодуванню в якості моральної шкоди належить сума, яка є розумна та справедлива.

       Відповідно до ч.ч.1-4 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

         При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, суд вважає що 3000 гривень, яку визнає відповідач , в повній мірі відшкодує моральну шкоду за цим позовом.

       Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

         З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Проаналізувавши обставини справи, з`ясувавши характер та глибину пов`язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу життя позивача та необхідність докладання для організації додаткових зусиль, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 гривень. Тому вимога ОСОБА_4 щодо компенсації моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,60,61, 79, 81, 209, 259, 263-265, 268, ЦПК України, ст. ст. 23, 1166,  1187, 1191, 1201 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого: АДРЕСА_2 ), Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: 69035 м. Запоріжжя, пр.. Маяковського 7) про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених пошкодженням здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування за сплату експертизи в сумі 1699 (одну тисячу шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 81 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлено 08.10.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області може бути подана до Донецької апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                 Д.О. Демочко