Справа №3-327/2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 липня 2010 року,                                                                                                          м. Жовті Води

Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Хорошенко В.М., розглянувши справу про вчинення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянкою України, приватним підприємцем, проживаючою в АДРЕСА_1;

адміністративного  правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем і при здійсненні своєї підприємницької діяльності в сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування використовує працю чотирьох найманих працівників, а тому повинна строго виконувати вимоги законодавства про оплату праці та суворо дотримуватися інших вимог законодавства про працю.

Згідно ст. 24 Закону України „Про оплату праці” і ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам повинна виплачуватися регулярно і своєчасно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. У відповідності ж зі ст. 84 КЗпП України, працівнику за його бажанням може бути надана відпустка без збереження заробітної плати, але на термін не більше 15 календарних днів на рік.

Однак приватний підприємець ОСОБА_1 порушила ці вимоги закону. Так, заробітну плату продавцям ОСОБА_2 і ОСОБА_3, офіціанту ОСОБА_4 та бармену-адміністратору ОСОБА_5 (зокрема, у січні-лютому 2010 року) вона виплачує один раз на місяць. Окрім того, приватним підприємцем ОСОБА_1 надано найманим працівникам відпустки без збереження заробітної плати, більшої ніж 15 днів тривалості: продавцю ОСОБА_2 – з 01 лютого 2010 року (станом на 26 травня 2010 року ця відпустка тривала), продавцю ОСОБА_3 і бармену-адміністратору ОСОБА_5 – з 01 лютого 2010 року по 30 квітня 2010 року.

Вказані обставини були виявлені територіальною Державної інспекцією праці у Дніпропетровській області при перевірці 26 травня 2010 року, що підтверджується й доданими письмовими доказами.

 У своєму письмовому поясненні ОСОБА_1 визнала факт вчинення нею зазначених порушень, які пояснює відсутністю у неї бухгалтера та скрутним фінансовим становищем. Вона просила розглянути справу без її участі, про що власноруч зазначила в протоколі про адімністративне правопорушення.

Таким чином, зазначеними вище діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Стягнення ОСОБА_1 за вчинення зазначеного правопорушення призначається з урахуванням усіх обставин справи, даних про її особу та ступінь її вини.

Окрім того, згідно того ж протоколу про адміністративне правопорушення №04-04-92/18 від 26 травня 2010 року, складеного головним державним інспектором праці територіальної інспекції праці Держнаглядпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_6, приватному підприємцю ОСОБА_1 ставиться в провину й інше порушення законодавства про працю.

Так, у протоколі зазначено, що відповідно до п.2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 вересня 1993 року №58, з кожним записом, який заноситься в трудову книжку на підставі наказу (розпорядження) власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова форма П-2, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 25 грудня 2009 року №495), в якій має відтворюватися відповідний запис із трудової книжки працівника. Однак приватним підприємцем ОСОБА_1 особові картки за вказаною формою не ведуться.

Відповідно до ст. 9 КУпАП обов’язковою складовою частиною будь-якого адміністративного правопорушення  є суб”єкт, а також об”єкт правопорушення (суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на які посягає правопорушення).

За змістом ст. 41 КУпАП об”єктом цього правопорушення є встановлені законодавством права громадян на працю, на оплату працю, на охорону праці, на соціальний захист у випадку втрати годувальника чи працезатності, та інші права громадян відповідно до чинного законодавства. У даному ж випадку зазначене в протоколі порушення порядку ведення статистичник особистих карток працівників не посягає на зазначені права працівників, і тому в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП. Окрім того, законом на фізичних осіб-підприємців не покладено обов”язок вести документи з кадрової роботи (у тому числі й увртки за типовою формою П-2), а укладені ними трудові договори з найманими працівниками реєструються в службі зайнятості.

Таким чином, в цій частині в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу алміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 38, 221, 247, 283, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.

Ця постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим і його представником або на неї може бути внесено протест прокурором протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської  області через Жовтоводський міський суд.

Суддя: