В И Р О К

                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

                                               Справа № 1-169-2010р                                                      

    30 листопада 2010 року                                  м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Свінцицького Л.В.

при секретарі:Малашевській І.В.

з участю прокурора:Козачук В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  

м.Радомишль кримінальну справу по обвинуваченню:    

                             ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1  

                             року народження,уродженки та жительки

                             с.Борщів Радомишльського району

                             Житомирської області,громадянки

                             України,українки,з середньо-спеціальною

                             освітою,одруженої,працюючої зав.клубом

                             в с.Рорщів,раніше не судимої,

в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК  України,                      

                      В С Т А Н О В И В :

    На протязі 2010 року,підсудна ОСОБА_3,з метою отримання прибутку почала займатися забороненим видом господарської діяльності - виготовленням з метою збуту та збутом алкогольного напою домашнього виробництва (самогону), достовірно знаючи, що даний вид діяльності є забороненим, оскільки, згідно ч.3 ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481\95 - ВР від 19 грудня 1995 року виготовлення алкогольних напоїв здійснюється виключно суб"єктами підприємницької діяльності із обов"язковим отриманням відповідної ліцензії.Підсудна ОСОБА_3не будучи даним суб"єктом та не маючи ліцензії,не мала права займатися даним видом діяльності,але в 2010 році,використовуючи металевий бідон,ємкість 40 літрів,та металеві трубки, виготовила за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 агрегат для виготовлення алкогольних напоїв  домашнього виробництва (самогонний апарат), за допомогою якого виробляла міцний алкогольний напій домашнього виробництва (самогон), використовуючи саморобну закваску із цукру та спиртних дріжджів, яку самостійно готувала.Таким чином, підсудна ОСОБА_3на протязі 2010 року неодноразово виготовляла з метою збуту самогон,який щоденно реалізовувала (продавала), в різних кількостях  жителям с.Борщів,отримуючи за це доход у вигляді певних грошових сум з розрахунку 14 гривень за 0.5 літра самогону. В результаті незаконних дій по збуту самогону за місцем проживання підсудної ОСОБА_3утворилось місце для постійного продажу самогону і жителі с.Борщів, в любий час доби, безперешкодно, купували даний самогон в необмеженій кількості,а підсудна ОСОБА_3отримувала від цього прибуток.24 вересня 2010 року,підсудна ОСОБА_3за місцем свого проживання,незаконно збула ОСОБА_40,25 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 07 гривень,25 вересня 2010 року,підсудна за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_5.0.25 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 07 гривень,26 вересня 2010 року,підсудна за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_6.0.5 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 15 гривень.

   Проданий підсудною ОСОБА_3самогон,згідно висновків спеціаліста являється міцним алкогольним напоєм кустарного виробництва, міцністю до 47% об"єму спирту  при 20 гр. С.

   22 жовтня 2010 року,під час огляду на території господарства підсудної ОСОБА_3.в АДРЕСА_1 було вилучено самогон,який згідно висновків спеціаліст являється міцним алкогольним  напоєм домашнього виготовлення,міцністю 47% об"єму спирту при 20 гр.С.

      В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3свою винуватість у вчиненні  злочину, передбаченого ст.203 ч.1 КК України,визнала повністю,пояснила суду,що у зв»язку з тяжким матеріальним становищем,вона виготовила по місцю проживання самогонний апарат,за допомогою якого виготовляла самогон,який продавала жителям с.Борщів.Самогон вона продавала лише в вересні 2010 року.

   Винність підсудної ОСОБА_3.у вчиненні злочину передбаченого ст.203 ч.1 КК України, повністю стверджується  дослідженими в судовому засіданні доказами :

- як видно з протоколу огляду від 22.10.2010 року,в господарстві підсудної був виявлений та вилучений самогонний апарат,закваску  та пляшки з самогоном.(т-1 а.с.22-23).

   - протоколом огляду від 24.09.2010 року,з якого видно,що в приміщенні Радомишльського РВ в ОСОБА_4.виявлено та вилучено 0.25 л самогону,який він купив в підсудної.(а.с.5)

  - протоколом огляду від 25.09.2010 року,з якого видно,що в приміщенні Радомишльського РВ в ОСОБА_5виявлено та вилучено 0.25 л самогону,який він купив в підсудної.(а.с.7)

  - протоколом огляду від 26.09.2010 року,з якого видно,що в приміщенні Радомишльського РВ в ОСОБА_6виявлено та вилучено 0.5 л самогону,який вона купила в підсудної.(а.с.9)

  як видно з висновків спеціаліста №2\1886,2/1887,№2/1885,2\2062 рідина в пляшках,які були вилучені у ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6,та з господарства підсудної,являється міцним алкогольним-спиртовмісним напоєм кустарного виробництва-самогоном (а.с.12-13,15-6,18-19,33-34).

    За місцем проживання підсудна ОСОБА_3характеризується з позитивної сторони.(а.с.38).

    Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази  в їх сукупностісуд приходить до висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_3.в зайнятті видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона,встановлена законом і такі її дії кваліфікує за ч.1 ст.203 КК України.

   При обранні ОСОБА_7міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєнного нею злочину,особу підсудної,її вік, позитивну характеристику,і обирає таку у вигляді штрафу.

   Відповідно до роз"яснень,що містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання",позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання коли вчинення злочину було пов"язано з посадою підсудного або із зайняттям ним певної діяльності.Із  матеріалів справи вбачається,що ОСОБА_3не була наділена правом займатись даним видом господарської діяльності,тому суд не застосовує до підсудної додаткову міру покарання.

    Обставин,які б обтяжували покарання підсудній ОСОБА_3.в судовому засіданні не встановлено.

    Обставиною,яка пом»якшує покарання підсудній ОСОБА_3суд визнає її щире каяття.

     На підставі викладеного,керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-

                        З А С У Д И В :

   ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.203 ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді 850 гривень штрафу.

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської

області через Радомишльський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення

   Суддя Радомишльського

   районного суду                                 Л.В.СВІНЦИЦЬКИЙ.