Справа № 22-Ц-558 2007 р. Головуючий 1 -ї інст. АЛФЬОРОВА Т.М.
Категорія - житлове Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.. КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргоью ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням і анулювання реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про вселення і відшкодування моральної шкоди, -
встановила :
У вересні 2005 року до Фрунзенського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1., ОСОБА_6 і ОСОБА_5 до ОСОБА_3 і ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позивачі зазначали, що спірною є трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, яка у 1977 році була надана ОСОБА_9 на сім»ю з чотирьох осіб: він, дружина ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_2 і ОСОБА_8.
Донька ОСОБА_8 мала трьох дітей: доньку ОСОБА_3, та синів ОСОБА_5 і ОСОБА_7, відносно яких у 1997 році була позбавлена батьківських прав, а пізніше була засуджена і відбувє покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідачка ОСОБА_1 з 1997 року проживає у свого батька в місті Київі; у 1999 році приїздила до Харківа, намагалася вселитися у спірну квартиру, перебувала на лікуванні у 15-й міській клінічній лікарні, а потім знову виїхала до батька, де і проживає.
Відповідач ОСОБА_7 у 1997 році був направлений до інтернату, з 2000 по 2003 роки навчався в ПТУ, до 2002 року мешкав у гуртожитку училища, а потім проживав у батька ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_2, зловживав спиртними напоями разом із батьком..
Посилаючись на те, що відповідачі не проживають в квартирі без поважних причин і не бажають проживати в ній, позивачі просили суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
2
та припинити їх реєстрацію за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав, звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про вселення, в якій зазначав, що рішенням виконкому Фрунзенської районної ради міста Харкова за ним закріплена житлова площа у спірній квартирі. З 1997 по 2000 рік він перебував в інтернаті для дітей сиріт. З 2000 по травень 2004 року навчався в ПТУ № 18.
З травня 2004 року відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозволяли йому приходити в спірну квартиру один раз на тиждень, а потім перестали пускати його до житла і перешкоджали у користуванні житловою площею, з приводу чого він звертався до дільничого інспектора міліції, який запропонував звернутися до суду.
На підставі наведеного позивач за зустрічним позовом просив вселити його в спірну квартиру і стягнути з ОСОБА_1. і ОСОБА_2 на його користь 5000 грн. солідарно у відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірним діями останніх.
Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2002 року зустрічний позов ОСОБА_5 об»єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1. та ін.
Протокольною ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 березня 2006 року статус ОСОБА_5 визначений як третя особа у зв»язку з його заявою про те, що він не підписував позов про визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловою площею і не має наміру підтримувати цей позов.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року первісний та зустрічний позови задоволені частково.
Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
Вирішено вселити ОСОБА_4 в зазначену квартиру.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням та у задоволенні вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1. і ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2просять скасувати зазначене рішення районного суду в частині відмови в задоволенні їх вимог про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та ухвалити нове рішення у даній справі, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказують також на те, що відповідач ОСОБА_5 з 2002 року має інше постійне місце проживання в квартирі АДРЕСА_2
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Як встановлено судовим розглядом, спірною є трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, наймачем якої на теперішній час є ОСОБА_1
Згідно довідки КЖЕП № 199 Фрунзенського району міста Харкова за № 923 від 20.09.2005 року ОСОБА_5 зареєстрований у вказаній квартирі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто з дня його народження як член сім»ї наймача - онук.(а.с.іб)
3
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. і ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування зазначеним жилим приміщенням і задовольняючи вимоги останього про вселення в цю квартиру, суд першої інстанці виходив з того, що ОСОБА_5 не втратив права на користування спірною квартирою, а його непроживання в ній пов'язане з поважними причинами.
Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи, відповідає вимогам діючого житлового законодавства України і є обгрунтованим.
Відповідно до ч.3 та 2 ст.71 Житлового Кодексу України житло зберігається у випадку поміщення дітей на виховання у дітячий заклад - протягом всього часу їх перебування в цьому закладі. За тимчасово відсутнім у зв'язку з навчанням житлове приміщення зберігається протягом усього часу навчання та шести місяців від дня закінчення навчання.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 01.07.1997 року ОСОБА_8 і ОСОБА_11позбавлені батьківських прав у тому числі відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.(а.с. 127)
16.09.1997 року виконавчим комітетом Фрунзенської районної ради міста Харкова прийнято рішення за № 193/31 про влаштування неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у школу-інтернат для дітей-сиріт, з утриманням за рахунок держави і закріпленням за ними житлової площі в квартирі АДРЕСА_3
Як встановлено судом в інтернаті ОСОБА_5 проживав до 2001 року, а потім поступив до Харківського професійного електоромеханічного училища (ліцею), який закінчив 30.06.2004 року, що підтверджується наданою суду копією диплому на його ім»я (а.с.66)
Матеріалами справи підтверджуються посилання ОСОБА_5 на те, що у лютому 2005 року він втратив паспорт, вирішував питання про його відновлення та реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1, але відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не визнавали його права на користування цією квартирою, перешкоджали у відновленні реєстрації, з приводу чого він звертався до Фрунзенського РВ ХМУ УМВС України в Харківської області, (а.с.62,64,69,70)
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заперечували проти того, що ОСОБА_5 не мав ключів від спірної квартири, восени 2005 року приходив до квартири з дільничним інспектором міліції, однак вони його не пустили, оскільки вже звернулися до суду з позовом про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право на користування житловою площею. Також посилалися на те, що сумісне їх проживання в квартирі з ОСОБА_5 неможливе через його поведінку.
Судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази і ухвалив рішення з додержанням норм процесуального і матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання апелянтів на те, що відповідач ОСОБА_5 має інше постійне місце проживання не впливає на висновки суду, оскільки позов до нього з таких підстав не заявлявся.
Не є підставою для скасування або зміни рішення і посилання ОСОБА_1. і ОСОБА_2 на неможливість їх сумісного з ОСОБА_5 проживання в квартирі, оскільки сторони не позбавлені можливості здійснити обмін квартири або вирішити житлове питання іншим шляхом з урахуванням права кожного з них на це житло.
4
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 319 ЦПК України судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.