Справа № 2-8286/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року                                    Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючої судді            Ларіної Н.О.

при секретарі                   Сугань Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу ОСОБА_1 за позовом до Кіровської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту прийняття спадщини та  визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Кіровської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту прийняття спадщини та  визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що вона проживає з 1989 року зі своєю своєрідною сестрою  ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.

На підставі рішення Донецького обласного суду від 21 січня 1964 року ОСОБА_2 належить домоволодіння АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане домоволодіння. У позовній заяві позивач зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця. Позивач вважала, що своєчасно прийняла спадщину після смерті тітці оскільки  відразу після її смерті вступила в управління та володіння спадковим майном, доглядаючи за домоволодінням, користуючись спадковим майном.

Просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Кіровської районної у м. Донецьку Ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 на підставі рішення Донецького обласного суду від 21 січня 1964 року ОСОБА_2 належить  праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 7-14).

Згідно з наданим суду свідоцтвом про смерть ОСОБА_2  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ст. 529 ЦК України, є позивач як онука спадкодавця, інших спадкоємців судом не встановлено.

З пояснень позивача та свідків, даних у судовому засіданні, встановлено, що позивач з 1989 року проживала зі спадкодавцем, доглядала за нею та спадковим майном.

Згідно зі ст. 548 ЦК України (1963р.) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:  якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;  якщо він подав в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву  про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути здійснені на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини.

    Як встановлено у судовому засіданні позивач своєчасно до нотаріальної контори не зверталась, оскільки  вважала, що фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця, проживала у спадковому майні, користувалась ними, розпоряджалась спадковим майном.

В судовому засіданні достовірно встановлений факт того, що позивач прийняла спадщину після смерті спадкоємця., оскільки фактично вступила в управління та розпорядження спадковим майном,  продовжує проживати у спірному домоволодінні, доглядає за ним,  користуються речами померлої.

На підставі викладеного, керуючись ст. 529, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року),  ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на домоволодіння  АДРЕСА_1, яке раніше належало ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: